Рішення

від 23.04.2013 по справі 911/907/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2013 р. Справа № 911/907/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІА Автоцентр",

03187, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Авто Груп ",

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 219

про стягнення 16 427,32 грн.

за участю представників:

позивача - Клюс А. О. (довіреність від 27.03.2013 № 27/03/13-1);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІА Автоцентр" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Авто Груп " (далі - відповідач) про стягнення 16 427,32 грн., з яких: 12 500,00 грн. - основний борг, 647,58 грн. - 3% річних та 3 279,74 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за послуги, що отримані відповідно до договору про організацію рекламної кампанії від 10.01.2011 № 63/01.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.04.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9180 від 09.04.2013) позивачем подано заяву про розмежування позовних вимог. Дане прийнято судом до уваги.

У судове засідання 09.04.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.03.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 23.04.2013.

У судовому засіданні 23.04.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.04.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІА Автоцентр" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Авто Груп" (далі - рекламодавець, замовник) укладено договір про організацію рекламної кампанії від 10.01.2011 № 63/01 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язувався за завданням і за рахунок замовника надати інформаційні послуги з розміщення інформаційних матеріалів замовника (у формі рекламних блоків, рекламних повідомлень, рекламних статей тощо) у друкованих засобах масової інформації (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору загальна ціна Договору вираховується на підставі відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт після закінчення дії Договору.

Згідно пункту 4.3. Договору вартість розміщення рекламних матеріалів у друкованих ЗМІ, а також вартість виготовлення рекламних матеріалів виконавцем, якщо це передбачено завданням, зазначається виконавцем у рахунку, що виставляється рекламодавцю після узгодження сторонами замовлення.

Пунктом 4.4. Договору, передбачено, що на підставі виставленого позивачем рахунку, відповідач повинен здійснити передплату у розмірі 100% від вартості рекламних послуг протягом 5 банківських днів з моменту одержання рахунку поштовими, факсимільними або електронними засобами зв'язку, але, в будь-якому випадку, не пізніше дати виходу з друку друкованого ЗМІ в якому проводилось розміщення рекламних матеріалів замовника.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє 31.12.2011, але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункт 9.1. Договору).

Для оплати послуг позивачем відповідачеві виставлено рахунки: від 14.04.2011 № 222/04 на суму 4 000,00 грн., від 20.05.2011 № 351/05 на суму 3 000,00 грн., від 10.06.2011 № 165/06 на суму 4 000,00 грн., від 18.07.2011 № 238/07 на суму 4 000,00 грн. (копії в матеріалах справи).

На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги, а відповідач вказані послуги отримав на загальну суму 15 000,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття наданих послуг: від 29.07.2011 № 238/07 на суму 4 000,00 грн., від 26.04.2011 № 222/04 на суму 4 000,00 грн., від 28.06.2011 № 165/06 на суму 4 000,00 грн., від 31.05.2011 № 351/05 на суму 3 000,00 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток, що оцінюється судом як погодження юридичними особами фактів здійснення господарських операцій з надання послуг. До матеріалів справи долучені копії вказаних актів здачі-прийняття послуг.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив надані послуги, на загальну суму 2 500,00 грн., що підтверджується банківською довідкою від 05.04.2013 № Р1-В65/02-374, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (копія в матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 12 500,00 грн. - різниця між загальною вартістю наданих послуг та перерахованими коштами.

01.11.2012 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 31.10.2012 вих. № 1009/1-12 про сплату заборгованості в сумі 12 500,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 01.11.2012.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, яке відповідачем не виконане.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 12 500,00 грн. боргу з оплати наданих послуг.

Крім того, позивач на підставі пункту 7.10. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення до дня надходження відповідних коштів на розрахунковий рахунок позивача, яка за розрахунком позивача складає 3 279,74 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що Договором передбачено необмежений строк нарахування штрафних санкцій.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 3 279,74 грн. відповідає вимогам законодавства, умовам Договору та обставинам справи.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 647,58 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірними та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 647,58 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 500,00 грн. основного боргу, 3 279,74 грн. пені та 647,58 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Авто Груп ", (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 219, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 353262063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІА Автоцентр" (03187, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25278601) 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основної заборгованості, 647 (шістсот сорок сім) грн. 58 коп. 3% річних, 3 279 (три тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 74 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 25.04.2013.

Суддя С.О. Саванчук