Рішення

від 25.04.2013 по справі 914/982/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.13р. Справа№ 914/982/13-г

За позовом : Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВД», м.Львів

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Фартушок Н.Б.

Представники:

від позивача: Безушко О.І. - представник (довіреність №512 від 08.02.2013р., дійсна до 31.12.2013р.); Яценко - представник (довіреність №1652 від 23.04.2013р., дійсна до 31.12.2013р.);

від відповідача : не з'явився.

Представникам позивача роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВД» про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення.

Ухвалою суду від 14.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.03.2013р. У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача та невиконання сторонами всіх вимог ухвали суду від 14.03.2013р., розгляд справи відкладено на 15.04.2013р. Ухвалою суду від 15.04.2013р., через подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, неявку в судове засідання відповідача та невиконання сторонами всіх вимог попередніх ухвал суду, розгляд справи відкладено на 25.04.2013р.

В судовому засіданні 25.04.2013р. представники позивача вимоги підтримали та просить суд позов задоволити. Крім цього, представник позивача, в судовому засіданні подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд усунути перешкоди в користуванні майном позивача, шляхом виселення відповідача з нежитлових приміщень площею 735,9 кв.м. в будівлях: №16, площею 105,0 кв.м. - офісу; №12, площею 154,5 кв.м. - складу; №69, площею 73,4 кв.м. - складу; №72, площею 32,0 кв.м. - майстерні з ремонту меблів; №81 площею: 210,8 кв.м. - складу та 160,2 кв.м. - офісу. Заява представника позивача про уточнення позовних вимог судом відхилена, з таких підстав:

Згідно п.3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами та доповненнями) ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як зміну предмета або підстав позову. Частиною 4 ст.22 ГПК України встановлено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Відтак, представник позивача в порушення вимог ч.4 ст.22 ГПК України, подав зміну підстав позову, після початку розгляду спору по суті.

Відповідач в судові засідання 26.03.2013р., 15.04.2013р. та 25.04.2013р. не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позов не подав. Оскільки відповідач тричі не з'явився у засідання, суд розглядає спір в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами, без участі відповідача та за відсутності відзиву на позов.

Розглянувши позовні матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні докази, судом встановлено таке:

15.04.1998р. між Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (орендодавець, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВД» (орендар, відповідач по справі) укладено договір №102/1998/ГолоВКЕУ оренди нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка №288 Львівського гарнізона, за адресою: вул.Луганська, 3 (далі по тексту - договір оренди).

Згідно п.1.1 договору оренди орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування комплекс будівель та споруд. Вступ орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі майна вказаного в п.1.1 (п.1.4 договору).

Відповідно до п.2.2.2. орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду державне майно згідно з розділом 1 цього договору по акту прийому-передачі майна, який затверджується одночасно із цим договором.

На виконання умов договору оренди між сторонами був складений акт прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду.

Строк дії оренди за цим договором з 01.12.1997р. по 01.01.2003р.

В подальшому, сторони укладали додаткові угоди: №1д/2002/ГолоВКЕУ від 14.01.2001р. про внесення змін та доповнень згідно постанови КМУ №75 від 19.01.2000р. та визначили, що загальна площа орендованого приміщення складає 786 кв.м.; №2 від 01.01.2003р. якою внесені зміни в площу оренди до 735,9 кв.м. та продовжено строки дії договору оренди до 2008 року, а також збільшувалась орендна плата, тощо.

01.01.2007р. між сторонами укладено додатковий договір №102-1/2007/КЕВ до договору оренди №102/1998/ГоловКЕУ, яким встановили, що згідно ст.118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та постанови КМУ від 27.12.06 №1846 «Про внесення змін до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» стосовно перегляду договорів оренди у зв'язку з набуттям Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова права виступати орендодавцем нерухомого військового майна як суб'єкта господарської діяльності у Збройних силах України та додатковий договір №29/2008/КЕВ від 03.01.2008р. про деякі зміни до попередніх додаткових угод.

31.12.2010р. сторони уклали додатковий договір оренди №102-2/2010/КЕВ до договору оренди №102/1998/ГолоВКЕУ, додаткової угоди: №1д/2002/ГолоВКЕУ від 14.01.2001р., додаткової угоди №2 від 01.01.2003р., додаткового договору №102-1/2007/КЕВ від 01.01.2007р., додаткового договору №2а/2008/КЕВ від 03.01.2008р. зі змінами від 20.09.2010р., нерухомого військового майна, розташованого в Львівському гарнізоні за адресою: м.Львів, вул.Луганська, 3, військове містечко №288, буд.№12, 16, 69, 72, 81. Також продовжили термін дії договору до 30.12.2012р.

Згідно п.1.1. додаткового договору №10-2/2010/КЕВ від 31.12.2010р. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 735,9 кв.м. в будівлях №№12, 16, 69, 72, 81 військового містечка №288 (далі-Майно), що знаходиться на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, розташоване за адресою: м.Львів, вул.. Луганська, 3, вартість якого визначена на 01.12.1997р. за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки - 99 590 грн. 00 коп.

Назване в п.1.1. нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під розміщення: в будівлі №16, площею 105,0 кв.м. - офісу; в будівлі №12, площею 154,5 кв.м. - складу; в будівлі №69, площею 73,4 кв.м. - складу; в будівлі №72, площею 32,0 кв.м. - майстерні з ремонту меблів (інше використання нерухомого майна); в будівлі №81, на І поверсі, площею 210,8 кв.м. - складу, на ІІ поверсі, площею 160,2 кв.м. - офісу.

Цей додатковий договір діяв з моменту його підписання, до 30.12.2012р. (п.10.1 додаткового договору).

Листами від 22.10.2012р. №3714, від 30.11.2012р. №4229, від 02.01.2013р. №2 та від 18.01.2013р. №234 позивач повідомляв відповідача про припинення дії договору оренди надалі та вимагав звільнення орендованих приміщень в/м №288 у зв'язку із закінченням дії договору оренди, що підтверджуються повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень. Крім цього, 22.02.3013р., позивач рекомендованою поштою надіслав відповідачеві листа №263, яким повідомив про припинення дії договору оренди та вимогою про звільнення орендованих приміщень, які знаходяться у військовому містечку №288, а також долучив акт приймання-передачі майна, для підписання.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Проте, вимоги позивача щодо повернення йому майна були залишені відповідачем без реагування.

Відповідно до п.10.10 додаткового договору №10-2/2010/КЕВ від 31.12.2010р. майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Згідно ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Проте, на день звернення позивача з позовом до суду відповідач орендованого приміщення позивачеві не передав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 цієї статті).

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як визначено п.1.1. додаткового договору №10-2/2010/КЕВ від 31.12.2010р. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 735,9 кв.м. в будівлях №№12, 16, 69, 72, 81 військового містечка №288, що знаходиться на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, розташоване за адресою: м.Львів, вул.Луганська, 3.

Частиною 1 ст.763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Договір укладено сторонами строком до 30.12.2012р.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічне тлумачення міститься у ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України. Ця норма відображена також в додатковому договорі оренди, згідно п.10.4.

З матеріалів справи вбачається, що договір неодноразово був поновлений (пролонгований), що підтверджується додатковою угодою №1д/2002/ГолоВКЕУ від 14.01.2001р., додаткової угоди №2 від 01.01.2003р., додатковим договором №102-1/2007/КЕВ від 01.01.2007р., додатковим договором №2а/2008/КЕВ від 03.01.2008р. зі змінами від 20.09.2010р. та додатковим договором №102-2/2010/КЕВ від 31.12.2010р. Цей факт письмово не заперечувався відповідачем. Однак, листами від 22.10.2012р. №3714, від 30.11.2012р. №4229, від 02.01.2013р. №2, від 18.01.2013р. №234 та від 22.02.2013р. №236 позивач повідомляв відповідача про припинення дії договору оренди. Факт належного повідомлення позивача підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення.

Згідно п.10.7. додаткового договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що договір припинив свою дію, оскільки за місяць до і місяць після закінчення строку його дії мало місце повідомлення позивача про припинення договору оренди.

Частино 1 ст.785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Судом встановлено, що на день розгляду справи приміщення орендодавцю не повернуті, акт від 19.04.2013р. відповідачем не підписаний.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.

Оскільки відповідач при розгляді даної справи не надав суду жодних доказів, які б підтверджували правомірність його знаходження і користування спірними приміщеннями, після припинення терміну дії договору, вимоги позивача є обґрунтованими.

Згідно ст.33 Господарським процесуальним кодексом України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Виходячи із змісту наведених норм та документально підтвердженого факту порушення відповідачем договірних зобов'язань по поверненню орендованих нежитлових приміщень площею 735,9 кв.м. в будівлях №№12, 16, 69, 72, 81 військового містечка №288, позов є обґрунтованими і таким, що підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 17, ч. 2 ст. 26, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 283, 284, 287, ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України ст. ст. 391, 400, 626, 629, 759, 763, 764, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 12, 33, 34, 44, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобовязати «ТВД» (79034, м.Львів, вул.Луганська, 18, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20796403) усунути перешкоди у користуванні Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (79016, м.Львів, вул.Шевченка, 3а) нежитловими приміщеннями, загальною площею 735, 9 кв.м. в будівлях №№12, 16, 69, 72, 81 військового містечка №288, розміщених за адресою: м.Львів, вул.Луганська, 3.

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВД» (79034, м.Львів, вул.Луганська, 18, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20796403) з нежитлових приміщень, загальною площею 735, 9 кв.м. в будівлях №№12, 16, 69, 72, 81 військового містечка №288, розміщених за адресою: м.Львів, вул.Луганська, 3.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВД» (79034, м.Львів, вул.Луганська, 18, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20796403) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (79016, м.Львів, вул.Шевченка, 3а) - 1 147 грн. 00 коп. судового збору.

5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 26.04.2013р.

Суддя Гулик Г.С.