Рішення

від 11.04.2013 по справі 917/251/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2013 Справа № 917/251/13-г

за позовом Фізичної особи - підприємця Марченка Михайла Андрійовича, вул. Лідова, 7, кв. 32, м. Полтава, 36029

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрезерв", вул. Фрунзе, 146А, м. Полтава, 36008

про стягнення 27 553,30 грн .,

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Марченко М.А., паспорт КН-382260, виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 10 квітня 1997 р.

від відповідача: Ольховик Р.В. (директор), протокол зборів № 4 від 20.06.2007 р., наказ № 19 від 18.10.2007 р., паспорт серії № КО-401173, виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 12.06.2002 р..

У судовому засіданні 04.04.2013 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 11.04.2013 р. до 09 год. 30 хв. з огляду задоволення судом заявленого сторонами у судовому засіданні усного клопотання про відкладення розгляду справи для надання останніми додаткових доказів стосовно даного спору.

11.04.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Фізичної особи - підприємця Марченка Михайла Андрійовича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрезерв" 27 553,30 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останньою умов укладеного 01.04.2011 р. договору оренди, з яких : 23 878,47 грн. основний борг за період з квітня 2011 року по 01.04.2012 р., 3 674,83 грн. пеня.

Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог № б/н від 02.04.2013 р. (вх. № 4663 від 02.04.2013 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 24 745,38 грн. основного боргу за період з квітня 2012 року по 01.04.2013 р. та відмовляється від заявленої до стягнення 3 674,83 грн. пені.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач в праві до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За своєю суттю дана заява є заявою про збільшення позовних вимог. Суд приймає вищевказану заяву до розгляду в даному провадженні як таку, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України. Спір розглядається в межах предмету позову в редакції прийнятої судом вищевказаної заяви про збільшення позовних вимог № б/н від 02.04.2013 р. (вх. № 4663 від 02.04.2013 р.). При цьому судом враховано п. 3.10, п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відповідач проти позову заперечував за обґрунтуванням наведеним у відзиві на позовну заяву № 2-03 від 13.03.2013 р. (вх. № 3532 від 13.03.2013 р.). У судовому засіданні 11.04.2013 р. представник відповідача усно повідомив суд, що останній визнає наявність заборгованості з орендної плати 24 745,38 грн. за період з квітня 2012 року по 01.04.2013 р.. Дана обставина підтверджується наданим актом звірки розрахунків між сторонами від 01.04.2013 р.. Проте, після проведення звірки взаєморозрахунків, відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості в розмірі 4 745,38 грн., на підтвердження даної обставини відповідач надав суду копії платіжних доручень, а саме : № 258 від 05.04.2013 р. на суму 250,00 грн., № 257 від 05.04.2013 р. на суму 250,00 грн., № 265 від 09.04.2013 р. на суму 1000,00 грн., № 271 від 10.04.2013 р. на суму 1 750,00 грн. та № 274 від 10.04.2013 р. на суму 1 495,38 грн..

Крім того, представник відповідача повідомив суд, що останній звертався до позивача з пропозицією розстрочити його заборгованість з орендної плати 24 745,38 грн., яка утворилася за період з квітня 2012 року по 01.04.2013 р. проте відповіді від позивача не отримав. У судовому засіданні представник відповідача усно заявив клопотання про розстрочення виконання рішення на два роки. Позивач у судовому засіданні повідомив суд, що проти розстрочення вищезазначеної заборгованості заперечує. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині даного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив:

01.04.2011 р. між Фізичною особою - підприємцем Марченко М.А. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техрезерв" (орендар) укладено договір оренди № б/н, відповідно до п. 1 якого орендодавець зобов'язувався передати, а орендар прийняти у тимчасове платне користування частину комплексу, що складається з нежитлових приміщень (далі - об'єкт оренди) зазначених у Додатку № 1, загальною площею 117,6 кв.м., (а.с. 10-15, далі - Договір оренди).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- даний договір діє з 01.04.2011 р. по 01.04.2012 р., починаючи з дати передання приміщень орендатору в оренду ( 2.1 Договору оренди);

- датою передачі об'єкту оренди орендатору є 01.04.2011 р. , що фіксується у акті приймання-передачі приміщень (п. 2.3 Договору оренди);

- за користуванням об'єктом оренди орендар з 01.04.2011 р. щомісячно сплачує орендну плату в розмірі 4 000,00 грн.. До складу орендної плати входять всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені діючим законодавством України, експлуатаційні витрати по утриманню приміщень, а також комунальні послуги, за виключенням електроенергії та водопостачання (п. 3.2 Договору оренди).

- вся орендна плата повинна бути виплачена орендатором у строк не пізніше 5-го числа поточного місяця. (3.4 Договору оренди);

- оплата за фактично спожиту електроенергію та водопостачання здійснюється протягом 5-ти робочих днів після отримання орендатором рахунків виставлених орендодавцем, сума яких обраховується згідно діючих в Україні тарифів та фактичних показників лічильників (п. 3.5 Договору оренди);

- орендар зобов'язується своєчасно вносити орендну плату та компенсовувати орендодавцю затрат, пов'язані з оплатою комунальних послуг (п. 5.1.3 Договору оренди).

Між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди, згідно якої сторони внесли зміни, п. 3.2 Договору оренди, та виклали його у наступні редакції : "за користуванням об'єктом оренди орендар з 01.11.2011 р. щомісячно сплачує орендну плату в розмірі 2 000,00 грн.". (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 16).

Відповідно до акту від 01.04.2011 р. приймання-передачі нежитлових приміщень в оренду орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення (об'єкт оренди) загальною площею 117,6 кв.м., що розташовані за адресою : м. Полтава, вул.. Степового фронту, 7 (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 17).

01.04.2012 р. між Фізичною особою - підприємцем Марченко М.А. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техрезерв" (орендар) укладено договір оренди № б/н, відповідно до п. 1 якого орендодавець зобов'язувався передати, а орендар прийняти у тимчасове платне користування нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною площею 54,3 кв.м. та знаходиться за адресою : м. Полтава, вул. Степового фронту, 7.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- орендар з 01.04.2012 р. щомісячно сплачує орендну плату в розмірі 2 000,00 грн., з орендар з 01.06.2012 р. щомісячно сплачує орендну плату в розмірі 3 000,00 грн.. Орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 25-го числа кожного місяця. Оплата за електроенергію та водопостачання здійснюється протягом 5-ти робочих днів після отримання орендатором рахунків виставлених орендодавцем (п. 5 Договору оренди);

- даний договір діє з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та скріплення печатками підприємств і діє до 01.04.2013 р. ( 10.1 -10.2 Договору оренди).

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договорами оренди відповідач не проводив своєчасно та у повному обсязі розрахунків по орендній платі. Дані обставини підтверджуються як банківською випискою по рахунку позивача, копіями наданих як позивачем, так і відповідачем платіжних доручень, а також не спростовуються відповідачем ..

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами неодноразово проводились звірки взаєморозрахунків, зокрема, згідно акту звірки розрахунків між сторонами, що оформлений належним чином, станом на 01.04.2013 р. за відповідачем за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р. рахується заборгованість у розмірі 24 745,38 грн..

На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складає 24 745,38 грн..

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 24 745,38 грн. основного боргу за період з квітня 2012 року по 01.04.2013 р., що утворилася внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами Договору оренди .

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України не допускається. Зазначене також кореспондується з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, де встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договорами оренди виконував неналежним чином, заборгованість останнього перед позивачем на момент звернення з даним позовом до суду складала 24 745,38 грн., що підтверджується матеріалами справи. Відповідачем дана обставина визнається (що зафіксовано у протоколі судового засідання від 11.04.2013 р.).

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 24 745,38 грн. основного боргу за період з 01.04.2012 р. по 0.04.2013 р. підтверджені документально та нормами матеріального права.

В процесі розгляду даної справи відповідачем було проведено часткове погашення основного боргу за Договором оренди в сумі 4 745,38 грн.. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 258 від 05.04.2013 р. на суму 250,00 грн., № 257 від 05.04.2013 р. на суму 250,00 грн., № 265 від 09.04.2013 р. на суму 1000,00 грн., № 271 від 10.04.2013 р. на суму 1 750,00 грн. та № 274 від 10.04.2013 р. на суму 1 495,38 грн..

Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4 745,38 грн., між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 20 000,00 грн. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Як вже зазначалось у вступній частині даного рішення, в заяві про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом, позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3 674,83 грн..

Відповідно до статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки дані дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів, за формою заява відповідає приписам ст. 78 ГПК України, суд приймає заяву позивача про часткову відмову від позову, що є підставою для припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3 674,83 грн. в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Як вже зазначалось у вступній частині даного рішення, відповідач заявив усне клопотання, в якому просив суд розстрочити виконання даного рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Проте, розстрочення виконання судового рішення може бути надано судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

Розглянувши обґрунтування заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення господарського суду Полтавської області, суд дійшов висновку, що ті обставини, на які заявник посилається як на підставу надання відстрочки виконання рішення, не є винятковими.

Посилання відповідача на важкий фінансовий стан підприємства не є винятковими обставинами. При цьому економічна криза негативно вплинула і на фінансово-господарську діяльність позивача, тобто сторони перебувають у рівних умовах. Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем суду не надано.

З огляду на зазначене, клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до чинного процесуального законодавства України (ст. 121 Господарського процесуального кодексу України) відповідач не позбавлений права звернутись з вищезазначеним клопотанням після прийняття даного рішення, оскільки відстрочення виконання рішення може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України та п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, п. 1-1 та п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрезерв" (вул. Фрунзе, 146А, м. Полтава, 36008), ідентифікаційний код юридичної особи 30978748, р/р 2600201641086, в АТ "Укрсоцбанк" на користь Фізичної особи - підприємця Марченка Михайла Андрійовича (вул. Лідова, 7, кв. 32, м. Полтава, 36029), ідентифікаційний номер 1335603019, карт./рах 26054060443573 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401 - 20 000,00 грн. основного боргу та 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині стягнення з відповідача 4 745,38 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. В частині стягнення з відповідача 3 674,83 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

Повне рішення складене 16.04.2013 р.

Суддя Ківшик О.В.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.