Рішення

від 22.04.2013 по справі 910/4728/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4728/13 22.04.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Фінансова

Компанія "Партнер"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Інвестиційна

Компанія "Будсервіс-Груп"

Про стягнення 83 833,83 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Калмиков А.В. - представник (дов. № б/н від 05.03.2013 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Фінансова Компанія "Партнер" звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Інвестиційна Компанія "Будсервіс-Груп" про стягнення 83 833,83 грн. (основний борг - 67 600,36 грн., інфляційне збільшення заборгованості - 338,00 грн., 3% річних - 2 628,08 грн., пеня - 13 267,39 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свого зобов'язання по Договору підряду № 30/09-11 від 30.09.2011 р. з оплати в повному обсязі за виконані позивачем роботи, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 67 600,36 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача, у відповідності до умов Договору та ст. 625 ЦК України інфляційне збільшення заборгованості в розмірі 338,00 грн., 3% річних в розмірі 2 628,08 грн. та пеню в розмірі 13 267,39 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.03.2013 р. порушено провадження у справі №910/4728/13 та призначено справу до розгляду на 08.04.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 08.04.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 22.04.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 22.04.2013 р. повторно не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4728/13 від 15.03.2013 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, офіс 50), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 02.04.2013 р.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 08.04.2013 р. та 22.04.2013 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.04.2013 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 22.04.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Фінансова Компанія "Партнер" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Інвестиційна Компанія "Будсервіс-Груп" (Замовник) було укладено Договір підряду № 30/09-11.

Відповідно до п. 1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконати комплекс робіт власними та залученими силами, своїми засобами на об'єкті Замовника в межах «Договірної ціни», згідно з умовами цього договору, ліквідувати недоробки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт та приймання робіт Замовником або в гарантійні строки експлуатації та передати результат виконаних робіт Замовнику.

Об'єкт виконання робіт «Реконструкція з надбудовою спорт павільйону НСК «Олімпійський», що розташований за адресою: .м Київ, вул. Червоноармійська, 55.

Відповідно до п. 2 Договору, загальна вартість робіт визначалася «Договірною ціною» Додаток № 1, що є невід'ємною частиною Договору, та становить 40 000,08 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2.2-2.4 Договору загальна вартість предмету договору може змінюватися, а перегляд вартості робіт оформляється сторонами відповідними актами.

Відповідно до умов Договору(п.2.5) замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 50%, після того як він виконав робіт не менше ніж на 300м2, що складає 12000,00 грн. з ПДВ протягом трьох банківських днів з моменту підписання Сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно п.2.6. розрахунки за виконані роботи здійснюються проміжними платежами по мірі виконання робіт, щомісячно після підписання акту виконаних робіт. Замовник зобов'язується оплатити вартість виконаних протягом місяця робіт на підставі довідки (форма КБ-3) протягом 5(п'яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт та Довідки форми КБ-3.

У відповідності з п. 2.8. Договору, кінцевий розрахунок за виконані виконавцем роботи здійснюється замовником протягом 3(трьох) банківських днів після підписання Сторонами кінцевого(останнього по часу) акта виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавець ТОВ «БФК Партнер» свої зобов'язання за договором виконав належним чином.

Так, Сторонами на виконання умов договору було підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) від 30.10.2011 р. та Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 30.10.2011 р. (форма КБ- 2) (кінцевий) на загальну суму 102 600, 36 грн.

В порушення умов договору відповідач ТОВ «БІК Будсервіс-Груп» свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, сплативши позивачу: 03.10.2011 р. - платіж в сумі 10 000,00 грн., 13.10.2011 р. - кошти в сумі 15 000,00 грн., 21.10.2011 р. - кошти в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку в банку.

Загалом сплачена Замовником сума коштів склала станом на 04.11.2011 р. - 35 000 грн.

Враховуючи вартість робіт за договором згідно Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) від 30.10.2011 р. та Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 30.10.2011 р. (форма КБ- 2) та сплачену суму коштів відповідачем, сума боргу складає 67 600,36 грн.

Станом на день розгляду справи, відповідач суму заборгованості не сплатив.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача, у відповідності до п. 5.6 Договору та ст. 625 ЦК України інфляційне збільшення заборгованості в розмірі 338,00 грн., 3% річних в розмірі 2 628,08 грн. та пеню в розмірі 13 267,39 грн.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 67 600,36 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 5.6 Договору, за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань по оплаті виконаних робіт, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування до повного виконання зобов'язань по оплаті .

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт, а саме з 04.11.2011 р. по 20.02.2013 р. та складає 13 267,39 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 13 267,39 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 2628,08 грн., сума збитків від інфляції становить 338,00 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства та складає 2628,08 грн.

Щодо розрахунку збитків від інфляції, суд зазначає наступне.

У постановах Вищого господарського суду України № 40/487 від 02.02.2012 р. та № 15/065-11 від 01.02.2012 р викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Зокрема, в постанові ВГСУ № 15/065-11 від 01.02.2012 р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення .

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України ( http://www . ukrstat.gov.ua ).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період-індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ТОВ "Будівельно-Фінансова Компанія "Партнер"

У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з відповідача за період з 04.11.2011 р. по 20.02.2013 р. підлягають 133,17 грн. інфляційних нарахувань.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Інвестиційна Компанія "Будсервіс-Груп" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, офіс 50, ідентифікаційний код 34354396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Фінансова Компанія "Партнер" (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 9-К, 1 поверх, ідентифікаційний код 34956906) 67 600 (шістдесят сім тисяч шістсот) грн. 36 коп. основного боргу, 2 628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 08 коп. 3% річних, 133 (сто тридцять три) грн. 17 коп. збитків від інфляції, 13 267 (тринадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 39 коп. пені та 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 30 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 26.04.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева