Ухвала

від 18.04.2013 по справі 826/5548/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху м. Київ 18 квітня 2013 року                                                                      № 826/5548/13-а Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою        Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа трейдінг-К"     до    Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва    Державної податкової служби     про    визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:           Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.           Згідно з ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.           Як видно з матеріалів справи, позивачем додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 150,53 грн.           Водночас, відповідно до змісту пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.           При визначенні характеру адміністративного позову як майнового слід враховувати, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.           Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.           Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.           За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.           З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.           Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими. Аналогічна правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 № 165/11/13-12.           Враховуючи, що згідно з ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147 грн., у випадку подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становитиме в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, суд приходить до висновку про порушення позивачем ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України внаслідок сплати судового збору у меншому розмірі ніж встановлено законодавством. Водночас, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з ч. 1 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Як встановлено судом, позивач звернувся з позовною заявою, в якій, в тому числі, просить визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення камеральної перевірки позивача, про що складено відповідний акт. Аналіз п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 1. ст. 2, ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку про те, що судовому захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку. А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи. Однак дії контролюючого органу з проведення перевірки не відповідають наведеним критеріям, позаяк такі дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому саме по собі проведення перевірки не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав. Слід також зазначити, що оспорювані за цим позовом процедурні дії податкового органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача. Отже, оскаржувані за цим позовом дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС з проведення перевірки ТОВ "Альфа трейдінг-К" взагалі не можуть виступати предметом розгляду в адміністративному суді. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 у справі № К/9991/8341/11, від 20.03.2013 у справі № К/9991/75343/12. Відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом сплати судового збору у розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір" та подання до суду відповідного документу про таку сплату, шляхом уточнення позовних вимог та подання до суду відповідних документів згідно з положеннями ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, - У Х В А Л И В: 1. Позовну заяву залишити  без руху. 2. Позивачу необхідно усунути вказані у мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання відповідних документів до суду, протягом трьох днів з моменту отримання даної ухвали. Ухвала про залишення позовної заяви без руху може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Залишення позовної заяви без руху не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.           Суддя                                                                                      К.С. Пащенко