Постанова

від 17.08.2006 по справі ас-27/326-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-27/326-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Ухвала

Іменем України

Адміністративна справа          Головуючий по 1-й інстанції

№ АС'27/326-06          Суддя - Мамалуй 0.0.

Доповідач по 2-й інстанції Суддя - Бабакова Л.М.

26 липня 2006 р.          м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Істоміної О. А.

При секретарі Міракові Г.А. За участю представників сторін: позивача - Демиденко Т.Г. - дов. № 8 від 01.03.2006р.

відповідача - Печко О.С. -дов. № 11/10/10-017 від 10.01.2006р., Сліденко А.В. - дор. № 6845/10/10-017 від 24.07.2006р., Федоренко О. А. -дов. № 14/10/10-017 від 10.01.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, (вх. № 2275Х/2-4) на постанову господарського суду Харківської області від 07.06.2006р. по справі № АС-27/326-06

за позовом ПП "А.С.А", м. Харків

до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання недійсними податкових рішень

Встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 07.06.2006р. (суддя Мамалуй 0.0.) позов було задоволено. Визнано нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0000352320/0 від 17.02.2006р., № 0000362320/0 від 17.02.2006р. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача судовий збір в сумі 3,40 грн.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, з постановою господарського суду не згодний, подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Позивач, ПП "А.С.А", заперечень на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 07.06.2006р. без змін, вважає,

що постанова суду першої інстанції обґрунтована та прийнята у відповідності до чинного законодавства з урахуванням усіх фактичних обставин справи.

Під час розгляду апеляційної скарги відповідачем заявлене письмове клопотання № 6849/10/10-017 від 24.07.2006р. про зупинення розгляду справи до вирішення справи № 42/227-06.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки справа № 42/227-06 на момент ухвалення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і прийняття оскарженої постанови не була розглянута, і рішення по даній справі не набрало законної сили на момент розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2006р. представниками відповідача було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 10.06.2004р. по 30.09.2005р. По результатам перевірки був складений акт №571/23-20/32951120.

На підставі висновків даного акту відповідачем були ухвалені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

від 17.02.2006р. № 0000352320/0, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5 490 855,0 грн., у тому числі основний платіж - 3660 570,0 грн., штрафні санкції -1 830 285,0 грн.,

від 17.02.2006р. №0000362320/0, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 2 242 500,0 грн., у тому числі основний платіж - 747 500,0 грн., штрафні санкції -1 495 000,0 грн.,

При перевірці прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб за період з 10.06.2004р. по 30.09.2005р. встановлено, що власнику ПП "А.С.А." -Антоненко С.О. у березні 2005 року було видано з каси підприємства грошові кошти на загальну суму 5 750 000,0 грн. по касовим ордерам згідно договору займу від № 01/03, які станом на 30.09.2005р. та на час складання акту перевірки Антоненко С.О. до каси підприємства або на розрахунковий рахунок не повертались. В акті перевірки вказано, що підприємство не надало перевіряючим зазначений договір № 01/03.

В акті перевірки також зазначено, що Антоненко С.О. згідно рішення власника ПП "А.С.А." був звільнений з посади директора підприємства з 02.07.2005р., остаточні розрахунки щодо повернення займу - погашення дебіторської заборгованості на момент припинення трудових відносин Антоненко С.О. з підприємством не проводились, тому сума у розмірі 5 750 000,0 яка була виплачена Антоненко С.О. вважається доходом (додатковим благом) громадянина, який підлягає оподаткуванню за правилами, визначеними Законом України від 22.05.2003р. № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб".

В акті вказано, що податок з доходів фізичних осіб з виплачених доходів позивачем не утримувався та до бюджету не перераховувався, що є порушенням п.п.3.1.3 п.3.1 ст.З, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.7.1 ст.7 (п.22.3 ст.22) Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІХ/ „Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями.

За результатами перевірки донараховано податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб 747 500,0 грн. та відповідно пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.00р. № 2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовані санкції.

Позивачем до матеріалів справи наданий договір позики №01/03 від 01.03.2005р. На підставі умов вказаного договору директор підприємства позивача

Антоненко С.О. протягом 02.03.2005р. - 15.03.2005р. отримав безвідсоткову позику в сумі 5750000 грн.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позика підлягає поверненню, вона не вважається доходом позичальника і, відповідно, протягом строку дії договору не є об'єктом оподаткування. Тобто, суми коштів, переданих (наданих) податковим агентом (юридичною особою) фізичній особі - платнику за договором позики, фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві (податковому агенту) у визначений договором термін.

Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому, Антоненко С.О. за договором поручительства № 100 від 31.03.2005р. виступив поручителем позивача перед ТОВ "ДжоКорд", та виконав цей договір, отримавши всі права кредитора щодо підприємства позивача.

31.03.2005р. згідно Угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги (арк. справи 50), зобов'язання Антоненка С.А. за договором позики №01/03 від 01.03.2005р. були припинені повністю.

Отже, відповідачем не доведено, що позивач не надав до перевірки договір позики № 01/03 від 01.03.2005р. Між тим, цей договір є у матеріалах справи, які свідчать про те, що позика громадянином Антоненком С.О. погашена шляхом заліку зустрічної однорідної вимоги. За таких обставин, доходу у Антоненка С.О. -не виникло. Таким чином, висновки відповідача стосовно донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи - є неправомірними.

В акті перевірки зазначено про порушення підприємством Закону України "Про податок на додану вартість" в частині неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту перевіреного періоду сум ПДВ згідно податкових накладних, які не відповідають вимогам пп. 7.2.1, п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7, п.п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість". За результатами перевірки правильності нарахування та сплати податку на додану вартість встановлено порушення підприємством п.п.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, абзацу (2) п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого податкове зобов'язання по ПДВ занижено на суму 3660570 грн. в тому числі: за квітень 2005 р. - 945580 грн., за травень 2005 р. -1349202 грн., за червень 2005 р. -1365788 грн.

За даними перевірки встановлено, що у відповідності з цивільно-правовими умовами договору № 53 від 01.01.2005 р. терміном дії до 31.12.2005 р., позивачем були отримані товари народного споживання від ТОВ "ДжоКорд" (код ЄДРПОУ 32595899), який є основним постачальником підприємства.

За період, що перевірявся, ПП "А.С.А." всього отримано товарів народного споживання від ТОВ "ДжоКорд" (код ЄДРПОУ 32595899) на суму 52396,8 тис. грн., в тому числі ПДВ 8732,8 тис. грн., що складає 98,5 % від всієї отриманої продукції, а саме:

У січні 2005 р. - 3491701,25 грн., у т. ч. ПДВ - 581950,21 грн.

У лютому 2005р. - 8457476,06грн. у т.ч. ПДВ - 1409579,34грн.

У березні 2005р.-15612516,28грн. у т.ч. ПДВ -2602086,05грн.

У квітні 2005р. - 8545194, грн. у т. ч. ПДВ -1424199,0 грн.

У травні 2005р. -8095212,0 грн. у т. ч. ПДВ - 1349202,0 грн.

У червні 2005р. - 8194727,33грн. у т. ч. ПДВ -1365787,89 грн.

Загальний обсяг придбаних товарів за період з 01.01.2005р. по 30.06.2005р. складає 52396826,92 грн., взаєморахунки було проведено векселями на загальну суму 46651108,69 грн., та грошові кошти у розмірі 5750000 грн.

В акті перевірки вказано, що ТОВ "ДжоКорд" згідно рішення Господарського суду м. Києва від 12.04.2005 р. за справою № 23/308, було припинено юридичну особу суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ "ДжоКорд" (код ЄДРПОУ 32595899).

Копія даного рішення надана відповідачем до матеріалів справи, однак відповідачем не представлено ніяких доказів того, що зазначене рішення суду було виконано і ТОВ "ДжоКорд" було ліквідовано відповідно ст. 59, 60 Господарського кодексу України, ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Згідно п. 7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідач не надав довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про внесення до державного реєстру запису про припинення ТОВ "ДжоКорд".

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 19.04.2005р. було припинено юридичну особу - ТОВ "ДжоКорд" згідно п. 4 ст. 144 ЦК України з огляду на те, що вихід ПП "ЕКО-Т" зі складу учасників ТОВ "ДжоКорд" призвело до зменшення статутного фонду, який складає 9250 грн., що стає меншою від законодавчо встановленого мінімального розміру статутного фонду. Факт щодо надання ТОВ "ДжоКорд" податкової звітності за податкові періоди, в яких були здійснені господарські операції з позивачем, та приховування від оподаткування фінансових показників за наслідками цієї операції судом в зазначеному рішенні не встановлено.

Оскільки в силу ст. 35 ГПК України рішення суду в цивільній справі, яке вступило в законну силу, є обов'язковим щодо встановлених ним обставин, які мають значення у господарській справі. У відповідача не було законних підстав визнавати недійсними податкові накладні і недійсною угоду між позивачем і ТОВ "ДжоКорд" і вважати встановленими факти виключення ТОВ "ДжоКорд" з реєстру платників податку на додану вартість і укладення ним договору з позивачем з метою суперечною інтересам держави та суспільства без встановлення цих фактів у судовому процесі з дотриманням, зокрема, вимог ст. 43 ГПК України.

Відповідач відповідно до чинного законодавства не мав права без визнання недійсною угоди між ТОВ "ДжоКорд" і позивачем та при відсутності вироку суду по кримінальній справі, який тільки може бути доказом наявності вини сторін у формі умислу на укладення угоди суперечною інтересам держави та суспільства, нараховувати податкове зобов'язання з податку на додану вартість і штрафних санкцій.

Відповідач в обґрунтування визнання недійсними податкових накладних посилається на те, що відповідно до акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва №30/9, свідоцтво платника ПДВ № 36370885, індивідуальний податковий номер 325958926571, яке видане 18.12.2003 р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва ТОВ "ДжоКорд" було анульоване 18.04.2005 р. В зв'язку з чим ТОВ "ДжоКорд" виключений з реєстру платників податку на додану вартість 18.04.2005р. Між тим, зазначає відповідач, в період з 18.04.2005 р. по 30.06.2005 р. ТОВ "ДжоКорд", після виключення товариства з реєстру платників податку на додану вартість, були виписані в адресу ПП "А.С.А." податкові накладні на суму 3660,6 тис. грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, Акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва №30/9 датований 04 жовтня 2005р., отже, в період видачі податкових накладних (18.04.2005р. -30.06.2005р.) даного акту ще не існувало, а свідоцтво платника ПДВ ще не було анульовано.

Відповідач також зазначає, що податкові накладні, виписані позивачу ТОВ „Джокорд" після 16.04.2005р. та підписані директором ТОВ "ДжоКорд" Виковим О.В., складені після смерті директора ТОВ "ДжоКорд" Викова Олексія Володимировича, який помер саме 16.04.2005р. Однак, необхідно зауважити, що  зазначені податкові

накладні завірені печаткою підприємства ТОВ „ДжоКорд", та належним чином отримані та проведені позивачем. Позивач не має ні права, ні обов'язку перевіряти фізичне існування особи, чий підпис вказаний в накладних.

Недоліки в заповненні податкової накладної не роблять податкову накладну недійсною, не свідчать про її неналежність та недопустимість як доказу.

Крім того, відповідач не надав суду докази повноважень особи, що підписувала податкові накладні після 16.04.2005р. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала податкові накладні від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень, наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою. Наявність умислу входить до предмету доказування в судовому процесі. Один лише факт припинення юридичної особи ТОВ "ДжоКорд" за рішенням суду, яке вступило в законну силу, без встановлення в судовому процесі обставин щодо стану виконання підприємством конституційного обов'язку сплачувати податки, встановлені Законом, за результатами господарської діяльності в цілому та конкретної цивільно-правової угоди, зокрема не може бути достатньою підставою для визнання відповідачем недійсними податкових накладних і для визнання такої угоди (правочину) недійсною з підстав, передбачених ст. 207 ГК України.

На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно приписам п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем правомірність такого рішення не доведена. За таких обставин, позовні вимоги про визнання нечинними та скасовання податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0000352320/0 від 17.02.2006р., № 0000362320/0 від 17.02.2006р були задоволені судом першої інстанції обґрунтовано.

Судова колегія вважає, що постанова господарського суду Харківської області від 07.06.2006р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

ухвалила:

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 07.06.2006р. по справі № АС-27/326-06 залишити без змін.

Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя          Шутенко І.А.

Судді          Бабакова Л.М.

Істоміна О.А.