Ухвала

від 25.04.2013 по справі 2а-16714/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року м. Київ К/9991/31344/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддівВасильченко Н. В., Леонтович К. Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України звернувся з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 29 жовтня 2009 року № 632/2701.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2011 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, третя особа звернувся з касаційною скаргою на нього, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що відповідно до пунктів 1, 2, 3 рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року № 632/2701 внесено зміни до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 28 березня 2002 року № 370/1804, переведено територію в межах, визначених проектом землеустрою, до житлової садибної забудови; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1; передано громадянину ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку, площею 0,1 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з цим рішенням, прокурор звернувся з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість цього позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 2, 3 статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року N 1524 затверджено Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Відповідно до п. 1 та пп. 16 п. 4 Положення Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Мінприроди відповідно до покладених на нього завдань забезпечує в межах своїх повноважень погодження вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок;

Відповідно до п. 1.2., 1.3. Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року N 434 «Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок» цей Порядок поширюється на Мінприроди, утворені в його складі урядові органи державного управління, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи та спеціальні підрозділи (далі - природоохоронні органи).

Порядок визначає механізм погодження природоохоронними органами вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок (далі - матеріали щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок) щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування.

Системний аналіз вказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що саме структурні підрозділи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України є органами, що наділені повноваженнями щодо надання висновків, необхідних для вилучення (викупу), надання земельних ділянок в порядку, передбаченому ст. ст. 123, 124 ЗК України.

Судами встановлено, що проект відведення спірної земельної ділянки погоджено Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради. Вказаний орган не відноситься до органів Мінприроди.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка не погоджена в порядку, встановленому чинним законодавством, а отже оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: