Рішення

від 19.10.2011 по справі 5015/5077/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.11 Справа№ 5015/5077/11

За позовом : Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів

до відповідача : Житлово-будівельного кооперативу №198, м.Львів

про : стягнення 75673грн. 38коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від прокуратури : не з'явився

від позивача : Карвацька З.З.

від відповідача : не з"явився

Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області прокурором Галицького району м.Львова подано позов в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу №198 про стягнення 69259грн. 67коп. основного боргу, 3188грн. 81коп. пені, 972грн. 47коп. 3 % річних, 2252грн. 43коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 13.07.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.09.2011р. За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 28.09.2011р. розгляд справи відкладено на 19.10.2011р.

В судовому засіданні 19.10.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 19.10.2011р. не з"явився, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. В направленому на адресу суду письмовому поясненні від 21.09.2011р. (зареєстроване канцелярією суду 23.09.2011р. за № 21637/11) визнає заборгованість за спожиті енергоресурси в сумі 70338грн. 17коп. В зв"язку з визнанням суми боргу просить суд відмовити в стягненні пені, інфляційних втрат та 3 % річних. Також просить суд розстрочити у часі стягнення основної заборгованості в сумі 70338грн. 17коп. в зв"язку з важким фінансовим становищем.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01.10.2002р. між ЛМКП "Львівтеплоенерго" та ЖБК №198 укладено договір № 457/А про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п.1, п.6.1-6.3 якого позивач зобов"язувався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язувався отримувати та оплачувати до 25 числа місяця, наступного за звітним сплачувати вартість фактично спожитої (отриманої) теплової енергії, розрахунковим періодом є календарний місяць.

На виконання умов вказаного договору позивачем здійснювалось постачання теплової енергії. Однак, відповідачем своїх зобов"язань по її оплаті належним чином не виконано, станом на 01.08.2011р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 69259грн. 67коп.

Відповідно до п.7.2.3. договору та ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку за період з 25.02.2011р. по 25.08.2011р. становить 3188грн. 81коп.

Також позивач відповідно до ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 26.12.2010р. по 25.08.2011р. в розмірі 972грн. 47коп. та 2252грн. 43коп. інфляційних втрат за період з 01.01.2011р. по 31.07.2011р.

При прийнятті рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України - зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов"язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд дійшов висновку про те, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки заявником не обгрунтовано належними та допустимими доказами необхідність розстрочки виконання рішення суду та не подано суду жодних підтверджуючих документів щодо неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, враховуючи визнання позивачем суми основного боргу, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 229, 230, 231, 343 ГК України, ст.ст.33, 43, 49, 82, 84, 121 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №198, м.Львів, вул. Чукаріна, 14, кв. 24 (ідентифікаційний код 20857671) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго", м.Львів, вул.Д.Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 69259грн. 67коп. основного боргу, 3188грн. 81коп. пені, 972грн. 47коп. 3 % річних, 2252грн. 43коп. інфляційних втрат. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №198, м.Львів, вул. Чукаріна, 14, кв. 24 (ідентифікаційний код 20857671) в доход державного бюджету 756грн. 73коп. державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.10.2011р.

Суддя Гоменюк З.П.