Рішення

від 01.08.2011 по справі 5015/3417/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.11 справа№ 5015/3417/11

за позовом приватного підприємства "Продукти-Каргіл"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Буський комбікормовий завод"

про стягнення заборгованості

ціна позову : 138000грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар ПолюховичХ.М.

Представники:

від Позивача - Котягін А.С., довіреність в матеріалах справи;

від Відповідача - не з'явився

Суть спору:

Приватне підприємство «Продукти-Каргіл»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до колективного підприємства «Буський міжгосподарський комбікормовий завод»про стягнення заборгованості за оренду технологічного обладнання; ціна позову 138000грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 21.06.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 45хв. 18.07.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області від 18.07.2011р.

Представнику Позивача оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які надіслані, в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: заяву про уточнення позовних вимог з доказами надіслання Відповідачеві; клопотання про заміну Відповідача з додатками; заяву про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; докази звернення до Відповідача з приводу проведення звірки взаємних розрахунків; клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

При цьому суд зазначає, що на момент виготовлення повного тексту рішення, 02.08.2011р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Буський комбікормовий завод»про перенесення розгляду справи у зв'язку з тим, що немає акту звірки між Сторонами, де виникли розбіжності. Проте, дане клопотання по суті не розглядалось, оскільки на момент надходження спір вирішено по суті.

Щодо клопотання про заміну Відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ серії АЄ №№462304-462306, довідки з ЄДРПОУ серії АЄ №№462293-462296, 29.11.2010р. внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи Відповідача або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи Відповідача, яке пов'язано з реорганізацією (про що зроблено запис №13941270010000418) та 03.03.2011р. (номер запису 13941120011000418) державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення (реорганізація). Згідно наведених вище даних ЄДРПОУ, колективне підприємство Буський міжгосподарський комбікормовий завод реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю «Буський комбікормовий завод», при чому код ЄДРПОУ та адреса залишились без змін.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 Господарського процесуального кодексу України, у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу; усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне здійснити правонаступництво Відповідача з колективного підприємства Буський міжгосподарський комбікормовий завод на товариство з обмеженою відповідальністю «Буський комбікормовий завод».

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів Відповідачем не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні протягом розгляду справи суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

03.01.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір №2/08 оренди обладнання (далі -Договір), відповідно до п.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування обладнання, перелік якого наведено в зазначеному пункті (далі -Обладнання).

Відповідно до п.4.2 Договору, термін оренди складає один рік з дати прийняття майна, що орендується, за Актом приймання-передачі.

Згідно п.п.5.1, 5.2 Договору, розмір орендної плати складає 5000грн. за кожен місяць оренди; орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця наперед не пізніше 10 числа кожного місяця.

Відповідно до п.10.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Обладнання передане за актом приймання-передачі технологічного обладнання (Додаток №1 до Договору), який підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Також, 01.01.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір №1 оренди обладнання (далі -Договір 1), відповідно до п.1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування обладнання згідно переліку (далі -Обладнання).

Відповідно до п.п.3.1, 3.3 Договору 1, даний Договір діє до 30.06.2009р. (тобто протягом 6 місяців з моменту підписання Сторонами акту прийому-передачі Об'єкту); якщо Орендар продовжує користуватись Обладнанням після закінчення строку Договору 1, то, за відсутності заперечень Орендодавця протягом одного місяця, Договір 1 вважається поновлений на строк, який раніше встановлений Договором 1.

Згідно п.п.4.1, 4.2 Договору 1, розмір плати за кожен місяць оренди Об'єкту складає 5000грн.; орендна плата за кожен місяць оренди сплачується Орендарем не пізніше 15-го числа кожного поточного місяця оренди.

Договір 1 підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Обладнання передане за актом приймання-передачі технологічного обладнання від 01.01.2009р. за Договором 1 (Додаток №1).

Крім того, 01.07.2009р. між Позивачем (Орендодавцем) та відповідачем (Орендарем) укладено договір №2 оренди обладнання (далі - Договір 2), відповідно до п.1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування обладнання згідно переліку (далі -Обладнання).

Відповідно до п.п.3.1, 3.3 Договору 2, даний Договір діє до 31.12.2009р. (тобто протягом 6 місяців з моменту підписання Сторонами акту прийому-передачі Об'єкту); якщо Орендар продовжує користуватись Обладнанням після закінчення строку Договору 2, то, за відсутності заперечень Орендодавця протягом одного місяця, Договір 1 вважається поновлений на строк, який раніше встановлений Договором 1.

Згідно п.п.4.1, 4.2 Договору 2, розмір плати за кожен місяць оренди Об'єкту складає 5000грн.; орендна плата за кожен місяць оренди сплачується Орендарем не пізніше 15-го числа кожного поточного місяця оренди.

Договір 2 підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Обладнання передане за актом приймання-передачі технологічного обладнання від 01.07.2009р. за Договором 2 (Додаток №1).

Відповідно до доводів Позивача та наявного у позовній заяві розрахунку заборгованості, за період з січня 2008р. по березень 2011р. зобов'язання Відповідача за Договорами становили 195500грн.

Згідно доводів Позивача та наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку Позивача, за вказаний період Відповідачем оплачено 57000грн. в рахунок виконання зобов'язань за Договором.

З врахуванням наведеного, борг Відповідача перед Позивачем станом на час подання Позову становить 138500грн., проте, Позивачем заявлено вимоги на суму 138000гр.

З даного приводу суд зазначає, що, за відсутності заяви, передбаченої п.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, в господарського суда відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог.

02.12.2010р. Позивачем скеровано Відповідачу вимогу про сплату заборгованості з дорученням актів про надання послуг, рахунків, податкових накладних, підтвердженням чого є опис вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля від 02.12.2010р., фіскальний поштовий чек №4469 від 02.12.2010р. та повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази відповіді на вимогу.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу Відповідача перед Позивачем за Договорами, чи здійснення повної або часткової оплати зазначеного боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 138000грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

01.08.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.08.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Буський комбікормовий завод"(80560, Львівська обл., Буський р.-а, смт.Красне, вул..Довженка, 1, ідентифікаційний код 00688841) на користь приватного підприємства "Продукти-Каргіл"(80561, Львівська обл.., Буський р.-н, с.Утішків, вул..Буська, 1-Б, ідентифікаційний код 33805450) 138000грн. боргу, 1380грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.