Рішення

від 23.04.2013 по справі 917/423/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна , 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2013 р. Справа №917/423/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Телевізійний Комітет", вул. С. Струтинського, буд. 6, м. Київ, 01014

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум Консалтинг", пр-т Першотравневий, буд. 13-А, м. Полтава, Полтавська обл., 36011

про стягнення 297 594,38 грн.

Суддя Сірош Д. М.

Представники:

від позивача: Тарновецька Л.П., довіреність б/н від 04.03.2013р.; Чеботаєва І. В., довіреність б/н від 04.03.2013р.

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПРОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості по договору від 01.01.2012 р. про надання послуг з передачі Даних № 010112-32 у розмірі 297 594,38 грн., з яких: 252 903,23 грн. - основний борг; 4 341,00 грн. - 3% річних; 21 704,99 грн. - пеня; 18 645,16 грн. - штраф за час прострочення фінансового зобов'язання.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, відзив на позов не надав.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив:

01.01.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Телевізійний Комітет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Максимум Консалтинг" було укладено договір про надання послуг з передачі Даних № 010112-32 (а. с. 9 -13).

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язувався надати на умовах, вказаних у договорі, а відповідач (Замовник) приймати послуги щодо передачі Даних ТВ панелі, Даних дослідження проявів телевізійної сітки та реклами (разом - Дані) у строки та на умовах, визначених договором.

Позивачем були належним чином надані послуги з передачі Даних, у передбачений договором строк та у повній відповідності з вимогами відповідача, про що свідчать наступні Акти прийому-передачі послуг, підписані сторонами договору без зауважень:

№Дата складання АктуНомер АктуВартість наданих пдвпослуг, з 1. 30.03.2012б/н 120 000,00 2. 30.06.2012б/н 120 000,00 3. 30.09.2012б/н 120 000,00

4. 31.12.2012б/н 12 903,23 У пункті 3.3. договору вказано, що Замовник (відповідач) зобов'язаний вчасно оплачувати послуги Товариства (позивача). Відповідно до п. 8.2. За умовами договору оплата послуг Товариства (Позивача) повинна здійснюватися щоквартально, не пізніше як до 05 числа першого місяця кварталу, наступного за звітним, на підставі рахунків, які надаються Замовнику (відповідачу). Таким чином, відповідач, з метою належного виконання умов договору, зобов'язаний був здійснити оплату послуг з передачі даних наступним чином:

за 1 квартал 2012 року - до 05 квітня 2012 р.;

за II квартал 2012 року - до 05 липня 2012 р.;

за III квартал 2012 року - до 05 жовтня 2012 р.;

за IV квартал 2012 року - до 31 грудня 2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, у свою чергу, були виставлені наступні рахунки: 1) за І квартал 2012 року - Рахунок № 579 від 05.03.2012;

2) за II квартал 2012 року - Рахунок № 515 від 21.05.2012;

3) за III квартал 2012 року - Рахунок № 884 від 15.08.2012;

4) за період з 01 по 10 жовтня 2012 року - Рахунок №1 191 від 31.10.2012 р. (копії в матеріалах справи а. с. 21-24). В порушення умов договору відповідач не здійснив оплату послуг позивача за II та III квартали та частину IV кварталу 2012 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за період з 06 липня по 11 жовтня 2012 року в сумі 252 903,23 грн. Як зазначає позивач з 11.10.2012 р. на прохання відповідача, висловлене у гарантійному листі № 2109НП від 21.09.2012 р., було призупинено надання послуг, передбачених договором відповідачу (а. с. 17). Також, у вказаному вище листі відповідач гарантував погашення заборгованості. Таким чином, станом на 04 березня 2013 року загальна сума заборгованості відповідача з оплати послуг становить 252 903, 23 грн. з урахуванням ПДВ.

Саме вказану суму основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 903 ЦК якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати за надані послуги, і позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 252 903,23 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню. Пунктом 10.3. договору передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань з оплати, Замовник сплачує на користь Товариства неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми боргу.

Позивач нарахував відповідачу станом на 04.03.2012 р. 21 704,99 грн. пені (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 25).

Вимога позивача про стягнення пені правомірна, але при нарахуванні пені позивачем було допущено арифметичні помилки, в зв'язку з цим сума пені завищена.

За перерахунком суду за допомогою Юридичної пошукової інформаційно-аналітичної програми "Ліга", сума пені становить 13 964,06 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В решті пені позов задоволенню не підлягає.

Крім того, пунктом 10.2 договору встановлено, що за кожний факт порушення зобов'язань, передбачених розділом 3 (Обов'язки Замовника) договору, Замовник сплачує на користь Товариства штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) від ціни договору.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню штраф в сумі 18 645,16 грн. (0,05 х 372 903,23 грн.).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.

У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (вказаної правової позиції дотримується Верховний суд України в Постановах № 06/5026/1052/2011 від 27.04.2012 р., № 20/246-08 від 09.04.2012 р.).

Крім того, відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

В частині стягнення 3% річних в сумі 4 341,00 грн. суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір згідно до ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-33,43-44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум Консалтинг" (проспект Першотравневий, буд. 13-А, м. Полтава, 36011, ідентифікаційний код 31518263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Телевізійний Комітет" (вул. С. Струтинського, буд. 6, м. Київ, 01014, ідентифікаційний код 37553649) - 252903,23 грн. основного боргу, 4341,00 грн. - 3 % річних, 13 964,06 грн. пені, 18645,16 грн. штрафу, 5797,07 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення пені в сумі 7740,93 грн. - в позові відмовити.

Суддя Сірош Д. М.

Повне рішення складено: 29.04.2013 р.