Рішення

від 24.04.2013 по справі 905/2304/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.2013р. Справа № 905/2304/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Реал» про стягнення заборгованості у розмірі 30777 грн.68 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Коваленко Л.М. за довір.

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс», звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Реал» далі (ТОВ «Транс-Реал») про стягнення заборгованості у розмірі 30777 грн. 68 коп., яка складається із суми заборгованості за договором №20/07-03 від 30.05.2007р. за поставлений природний газ в сумі 13191 грн. 37 коп., пені в сумі 5 957 грн. 61 коп., 30% річних в сумі 11 628 грн.70 коп., загалом - 30777 грн.68 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору постачання природного газу №20/07-03 від 30.05.2007р., на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та 193, 231, 232 Господарського кодексу України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що ухвали суду від 03.04.2013 р., від 16.04.2013р., направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

30 травня 2007 року був укладений Договір постачання природного газу №20/07-03 між ТОВ «Нафтогаз-Альянс» (Постачальник) та ТОВ «Транс-Реал» (Покупець). Відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у відповідності до умов Договору. Договір пролонгувався додатковими угодами до нього на 2010-2011 роки. Пролонгація на 2011 рік відповідно до Додаткової угоди №1Д/2011 від 17 грудня 2010р. до договору постачання природного газу № 20/07-03 від 30 травня 2007р. (а.с.9-18).

За умовами п. 5.3 договору оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника вартості запланованого до поставки місячного об'єму газу у наступному порядку: - 50% вартості на умовах попередньої оплати до 20 числа місяця, що передує початку місяця споживання газу; - 50% вартості до 20 числа місяця споживання газу.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Виконуючи умови договору, позивач Протягом листопада - грудня 2011 рокуТОВ «Нафтогаз-Альянс» поставило ТОВ «Транс-Реал» 65,416 тис м3 природного газу. Обсяг поставленого газу підтверджується актом приймання-передачі природного від 31.12.2011р., який підписано обома сторонами без заперечень (а.с.19).

Відповідно до Додаткової угоди №20111001 від 1 жовтня 2011 р. до договору постачання природного газу №20/07-03 від 30 травня 2007 року - ціна за 1000,0 кубічних метрів природного газу, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 3449,60 грн., в.т.ч. збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ (2%), крім того ПДВ - 689, 92. Разом 4139, 52 (чотири тисячі сто тридцять дев'ять грн. 52 коп.)

Згідно Додаткової угоди №1Д/2011 від 17 грудня 2010р. до договору постачання природного газу № 20/07-03 від 30 травня 2007р порядок оплати за поставлений природний газ було встановлено так: Покупець зобов'язаний сплатити 100% вартості місячного об'єму природного газу на рахунок Постачальника на умовах попередньої оплати до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки природного газу.

Як вбачається з умов договору за природний газ поставлений у листопаді 2011 року відповідач мав сплатити у жовтні 2011 р., а за поставлений газ у грудні 2011 р. до 20 листопада 2011 року.

У судовому засіданні встановлено, що оплата за листопад 2011 остаточно була проведена лише у січні 2012 року, а за грудень 2011 року повної оплати так і не було здійснено, у зв'язку з чим виникла заборгованість та право позивача звернутися до суду.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 13191 грн. 37 коп. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними та обґрунтованими.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5957,61 грн. та 30% річних у сумі 11628,70 грн.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2.1. Додаткової угоди №1Д/2011 від 17 грудня 2010р. до Договору постачання природного газу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.6.2.4.Додаткової угоди №1Д/2011 від 17 грудня 2010р.до Договору, сторони домовились, що у випадку прострочення платежу Постачальник стягує з Покупця 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Перевіривши розрахунок щодо 30% річних та пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Реал» підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Реал» про стягнення заборгованості у розмірі 30777 грн. 68 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Реал» (86510, Донецька обл., м.Сніжне, вул. Шаумяна, буд,43, ЄДРПОУ 32457935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» (м. Київ вул. Грушевського, 28/8, н/п, 43, код ЄДРПОУ 34881820) заборгованість за поставлений природний газ, за Договором постачання природного газу №20/07-03 від 30 травня 2007 року у сумі 13191(тринадцять тисяч сто дев'яносто одна грн.) 37 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Реал» (86510, Донецька обл., м.Сніжне, вул. Шаумяна, буд,43, ЄДРПОУ 32457935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» (м. Київ вул. Грушевського, 28/8, н/п, 43, код ЄДРПОУ 34881820) пеню, за порушення строків оплати вартості поставленого природного газу за Договором постачання природного газу №20/07-03 від 30 травня 2007 року у розмірі 5 957 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім грн.) 61 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Реал» (86510, Донецька обл., м.Сніжне, вул. Шаумяна, буд,43, ЄДРПОУ 32457935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» (м. Київ вул. Грушевського, 28/8, н/п, 43, код ЄДРПОУ 34881820) 30 % річних за порушення строків оплати за поставлений газ за Договором постачання природного газу №20/07-03 від 30 травня 2007 року у розмірі 11 628 (одинадцять тисяч шістсот двадцять вісім грн.) 70 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 24 квітня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 26 квітня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов