Рішення

від 24.04.2013 по справі 916/521/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р.Справа № 916/521/13-г

Господарський суд Одеської області

У складі судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань - Ярошенко С.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Автомобільні дороги України" до товариства з обмеженою відповідальністю „Мост" про стягнення 7 390,53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" (далі по тексту - ДП „Одеський облавтодор") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Мост" (далі по тексту - ТОВ „Мост") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 7 390,53 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 7 157,00 грн. та відсотків річних в сумі 233,53 грн. Позовні вимоги обгрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо оплати вартості товару, придбаного за видатковими накладними № РН-0000598 від 21.10.2010р. та № РН-0000612 від 02.12.2010р., а також щодо оплати послуг із доставки придбаного товару.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, однак, незважаючи на викладене, ТОВ „Мост" не скористалось наданим законом правом на участь свого представника в судовому процесі. При цьому, відповідачем не було подано до суду відзиву на позов, у зв'язку з чим, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі видаткових накладних № РН-0000598 від 21.10.2010р. та № РН-0000612 від 02.12.2010р. ДП „Одеський облавтодор" було передано на користь ТОВ „Мост" товар - бітум дорожній 60/90 у кількості 1,3 тони, надано послуги щодо доставки названого товару, а також фарбу „Сигнакол" у кількості 60 кг. Про прийняття даного товару відповідачем свідчать підписи його представників, повноваження яких на прийняття товару підтверджуються довіреностями № 50 від 21.10.2010р. та № 71 від 02.12.2010р.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, правочини між юридичними особами належить обов'язково вчиняти у письмовій формі (п.1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В силу положень ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу товару та договір про надання послуг із його доставки, вчинення яких посвідчується видатковими накладними № РН-0000598 від 21.10.2010р. та № РН-0000612 від 02.12.2010р. № 69 від 08.04.2011р. як первинними бухгалтерськими документами, в яких відображено зміст відповідних господарських операцій.

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивачем прийняті на себе зобов'язання щодо передачі товару відповідачу та надання послуг із його доставки були виконані належним чином, що, як вже зазначалося по тексту рішення вище, підтверджується видатковими накладними № РН-0000598 від 21.10.2010р. та № РН-0000612 від 02.12.2010р., за якими ТОВ „Мост" було прийнято від ДП „Одеський облавтодор" визначене у даних документах майно та послуги загальною вартістю 7157,00 грн. з урахуванням ПДВ.

У зв'язку із нездійсненням відповідачем оплати за придбаний товар та надані послуги із його доставки, позивачем було надіслано на адресу ТОВ „Мост" претензію із вимогою про погашення існуючої заборгованості за придбаний товар та надані послуги в сумі 7 157 грн. Вказану претензію було вручено відповідачу 19.12.2011р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку.

За твердженнями ДП „Одеський облавтодор", відповідачем, в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань, не було здійснено розрахунку за придбаний товар та послуги із його доставки після пред'явлення відповідної вимоги, що, в свою чергу, і зумовило звернення позивача до суду із позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Мост" заборгованості за проданий товар та надані послуги в сумі 7 157 грн. та трьох відсотків річних в сумі 233,53 грн.

Вирішуючи питання про момент виникнення у відповідача обов'язку здійснити оплату придбаного товару та послуг із його доставки суд виходить із наступного. Так, видаткові накладні № РН-0000598 від 21.10.2010р. та № РН-0000612 від 02.12.2010р. містять застереження про те, що продаж товару та його доставка здійснюються на умовах попередньої оплати.

Так, відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Положеннями ст. 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Отже, приймаючи до уваги той факт, що видаткові накладні № РН-0000598 від 21.10.2010р. та № РН-0000612 від 02.12.2010р. містять застереження про обов'язок відповідача здійснити попередню оплату вартості придбаного товару та послуг із його доставки, а також враховуючи, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ „Мост" не здійснило попередньої оплати вартості придбаного товару та наданих позивачем послуг, господарський суд дійшов висновку, що в силу правової конструкції зустрічного виконання зобов'язання, закріпленої у ч. 4 ст. 538 ЦК України, яка застосовується у випадку нездійснення покупцем попередньої оплати вартості товару і, за аналогією закону, вартості послуг і наступного отримання цією особою матеріальних та нематеріальних благ, обов'язок покупця оплатити вартість придбаного товару та наданих послуг із його доставки виникає в момент прийняття непередплачених об'єктів цивільних прав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем прийняті на себе грошові зобов'язання з оплати вартості придбаного товару та послуг із його доставки в сумі 7 157 грн. в порушення вимог ст.ст. 538, 692, 693, 903 ЦК України виконані не були, в результаті чого на момент вирішення спору у ТОВ „Мост" наявна заборгованість перед ДП „Одеський облавтодор" в сумі 7 157 грн.

За таких обставин, враховуючи нездійснення з боку відповідача оплати вартості придбаного за видатковими накладними № РН-0000598 від 21.10.2010р. та № РН-0000612 від 02.12.2010р. товару та послуг із його доставки, керуючись положеннями ст. 525, 526, 538, 692, 693, 903 ЦК України, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог ДП „Одеський облавтодор" про стягнення з відповідача заборгованості за проданий товар та послуги із його доставки в сумі 7 157 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного за видатковими накладними № РН-0000598 від 21.10.2010р. та № РН-0000612 від 02.12.2010р. товару та послуг із його доставки, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було здійснено розрахунок трьох відсотків річних в сумі 233,53 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок суми трьох відсотків річних, викладений у позовній заяві, господарський суд дійшов висновку про його правомірність та обгрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „Мост" трьох відсотків річних в сумі 233,53 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Мост" перед ДП „Одеський облавтодор" в загальному розмірі 7 390,53 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 7 157,00 грн. та трьох відсотків річних в сумі 233,53 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення з ТОВ „Мост" на користь ДП „Одеський облавтодор" суми основного боргу в розмірі 7 157,00 грн. та трьох відсотків річних в сумі 233,53 грн. відповідно до ст.ст. 11, 202, 207, 509, 525, 526, 538, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692, 693, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 207, 509, 525, 526, 538, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692, 693, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мост" /67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт Комінтернівське, вул. Степова, 33а, код ЄДРПОУ 21029504, р/р 26009301000329 в Комінтернівському о/б № 3163, МФО 388391/ на користь публічного дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" /65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 32018511, р/р 2600030825980 у ФАКБ Інвестбанк, МФО 328094/ суму основного боргу в розмірі 7 157 грн. 00 коп. /сім тисяч сто п'ятдесят сім грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 233 грн. 53 коп. /двісті тридцять три грн. 53 коп./, судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. /одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 26.04.2013р.

Суддя С.П. Желєзна