Рішення

від 23.04.2013 по справі 922/1183/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.Справа № 922/1183/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна промисловість", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Промислова українсько-національна компанія транспортування і реалізації", м. Харків про стягнення 69847,55грн. за участю представників сторін:

позивача - Герман О. О., за довіреністю від 04.03.2013 року.

відповідача - Тітов Ю. В., директор підприємства,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна промисловість", м. Дніпропетровськ (позивача) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Промислова українсько-національна компанія транспортування і реалізації", м. Харків про стягнення 69847,55грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором №31/08/12 ОРС оренди залізничного рухомого складу від 31.08.2012 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, передбачених п. п. 5.1., 5.2., 5.3. Договору, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 64500,00 грн., 3% річних в розмірі 848,21 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 258,25 грн., пеню в розмірі 4241,09 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 15.04.2013 року о 12 :15 годині.

У судовому засіданні 15.04.2013 року було оголошено перерву до 23.04.2013 року о 12:00 годині.

До господарського суду Харківської області 23.04.2013 року від відповідача надійшло клопотання (вх. 15704), відповідно до якого просить суд перенести розгляд справи, у зв'язку з тим, що відповідач не надав довідку з бази даних Г ІОЦ, яка підтверджує дату початку оренди та дату закінчення оренди, а також просить суд враховуючи приписи ст. 69 ГПК України, продовжити строк розгляду справи.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України, заперечує та просить суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, вимоги ухвали суду не виконав, просить суд задовольнити надане клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України. Надав пояснення по суті справи.

Суд, розглянувши клопотання (вх. 15704) про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Проте, в даному разі на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів справи достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, оголошено перерву для надання можливості виконати вимоги ухвали суду та надати нові документи, в обґрунтування своєї позиції у справі тощо).

Суд зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку

Тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

31 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна промисловість", м. Дніпропетровськ (позивачем) та Приватним підприємством "Промислова українсько-національна компанія транспортування і реалізації", м. Харків (відповідачем) було укладено Договір №31/08/12 ОРС. (Договір)

Відповідно до п.1.1. Договору, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у платне тимчасове користування для перевезень вантажів по залізницях України і країн СНД рухомий склад в кількості визначеному додатками до цього договору. Найменування, технічний стан, кількість, номери і вартість рухомого складу вказуються в актах прийому-передачі, які є Додатками до цього договору.

Відповідно до п.3.1. Договору, передача рухомого складу в оренду відбувається в місці(ях), визначених в заявці орендар і оформляється актом прийому-передачі.

Пунктом 3.2. Договору, встановлено, що акти прийому-нередачі підписуються уповноваженими представниками сторін. В актах прийому - передачі фіксується технічний стан рухомого складу, який передасться в оренду, а також його вартість.

Пунктом 2.1.1. Договору, орендодавець зобов'язаний передає орендарю рухомий склад у технічно справному стані в кількості згідно з заявками орендаря.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до умов Договору, позивач передав у платне тимчасове користування відповідачу рухомий склад в кількості 10 (десяти) вагонів, про свідчить Акт №1 приймання- передачі від 09.09.2012 року, Акт №2 приймання- передачі від 11.09.2012 року, Акт №3 приймання - передачі від 17.09.2012 року. (а.с. 41 - 43)

Відповідно до п.2.2.2. Договору, орендар зобов'язаний оплачує Орендодавцеві орендну плату в сумі і в строк, визначених цим договором.

Відповідно до п.5.1. Договору, орендна плата нараховується за кожну добу оренди рухомого складу. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі одиниці рухомого складу, які були передані в оренду у відповідності з п. 1.1. даного договору.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що розмір орендної плати обумовлюється в Додатковій угоді, що підписується обома Сторонами, та є невід'ємною частиною цього Договору. Сторони до 5-го числа місяця, наступного за звітним, оформляють акт виконаних робіт.

Згідно п. 5.3. Договору, орендна плата оплачується шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця в розмірі 100 відсотків попередньої плати за місяць оренди до 5 (п'ятого) числа поточного місяця.

Відповідно до п.1.3. Договору, строк оренди обчислюється з дати підписання Сторонами актів прийому-передачі та вказується в актах прийому-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі були складений та підписаний Акт №14 від 30.09.2012 року виконаних робіт (послуг) по Договору оренди №31/08/12 ОРС від 31.08.2012 року на суму 73500,00 грн., Акт №19 від 26.10.2012 року виконаних робіт (послуг) по Договору оренди №31/08/12 ОРС від 31.08.2012 року на суму 91000,00 грн. Зазначені акти виконаних робіт (послуг) по Договору оренди №31/08/12 ОРС від 31.08.2012 року на загальну суму 164 500,00 грн., були складені та підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, а також підписані сторонами без зауважень. (а.с. 14, 15, 46)

Отже, враховуючи вищевикладене, суд констатує, що відповідачем зобов'язання за договором оренди №31/08/12 ОРС від 31.08.2012 року, виконані не належним чином, а саме, сплачено орендних платежів в розмірі 100 000,00 грн., з урахуванням не сплачено залишається заборгованість в розмірі 64500,00 грн. Зазначена сума заборгованості в розмірі 64500,00 грн. підтверджується також Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.09.2012 року - 29.10.2012 року, скріплений підписами уповноважених представників сторін та печатками юридичних осіб. (а.с. 51)

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам суд, виходить з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а також вимоги ст.901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості в розмірі 64500,00 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 64500,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 848,21 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 258,25 грн., пеню в розмірі 4241,09 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем 3% річних в розмірі 848,21 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 258,25 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що в разі порушення Орендарем терміну сплати орендної плати, передбаченого цим договором. Орендар сплачує Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. що діє на момент порушення зобов'язань, від суми заборгованості за кожен день прострочення

Перевіривши нарахування надані позивачем пені в розмірі 4241,09 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір в розмірі 1720,50 грн. покладаються у повному обсязі на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Промислова українсько-національна компанія транспортування і реалізації", м. Харків (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.92 А. корп. Б, кв. 1010, код ЄДРПОУ 35349878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна промисловість", м. Дніпропетровськ (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 41, оф. 418, код ЄДРПОУ 35610060) суму основного боргу в розмірі 64500,00 грн., 3% річних в розмірі 848,21 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 258,25 грн., пеню в розмірі 4241,09 грн., судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/1183/13