Вирок

від 18.04.2013 по справі 270/2250/13-к

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 270/2250/13-к

Провадження № 1-кп/270/134/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.

при секретарі Грицані О.С.

за участю:

з боку сторони обвинувачення:

прокурора Оршавської В.Р.

з боку сторони захисту:

захисника адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в місті Макіївці Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась у місті Одеса, є громадянином України, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, є пенсіонером за віком, проживає за адресою: АДРЕСА_1, не має реєстрації місця проживання, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

11.02.2013 близько 20.30 ОСОБА_2, знаходячись на кухні квартири АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязливих стосунків нанесла один удар кухонним ножем своїй доньці ОСОБА_3 в область живота з правої сторони, чим заподіяла останній проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини у правому підребер'ї з пораненням правої долі печінки з вираженою внутрішньочеревною кровотечею, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №138 від 05.03.2013 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечне для життя.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 121 ч. 1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе визнала повністю й пояснила, що 11.02.2013 до неї приїхала її донька, ОСОБА_4, щоб побачитись з іншою її донькою ОСОБА_3, оскільки остання збиралась виїжджати до Німеччини на постійне місце проживання. Зранку сіли їсти. Близько о 20.30 годин внаслідок вживання алкоголю ОСОБА_3 пішла відпочивати та впала на підлогу. Її перенесли до її кімнати та положили на ліжко. Обвинувачена пійшла на кухню. Пізніше прийшла ОСОБА_3 та, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, стала пити виски. Після цього стала пити лікер, а на зауваження ОСОБА_2 не реагувала. В цей час обвинувачена сиділа за столом та тримала в правій руці ніж з метою нарізання продуктів. В момент, коли ОСОБА_3 відвернулась, обвинувачена сховала пляшку із лікером під стіл. Побачивши це ОСОБА_3 роздратувалась та кинулась на обвинувачену, схопивши її за волосся та почавши бити її кулаками рук по голові. В цей момент обвинувачена, усвідомлюючи протиправність своїх дій, встала зі столу та, відчуваючи раптово виниклу неприязнь до ОСОБА_3, нанесла один удар ножем, що тримала в руці, в область животу потерпілої. Після цього, втямивши та побачивши наслідки своїх дій, викликала швидку допомогу. У тому, що сталося, обвинувачена щиро розкаялась, визнавши протиправність своїх дій та осудивши їх.

У зв'язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні було сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого нею діяння, підтвердженням нею його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз'ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченої, а також висновком судово-медичної експертизи та документами, що характеризують особу обвинуваченої, а також матеріалами, поданими в обґрунтування заявленого цивільного позову.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №138 від 05.03.2013 проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини в правому підребер'ї з пораненням правої частки печінки з вираженою внутрішньочеревною кровотечею виникло у вказаний термін від дії колюще-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа у руці нападаючого справа наліво, попереду назад, практично горизонтально і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя. Враховуючи характер і розташування, а також хід каналу поранення у потерпілої ОСОБА_3 можна стверджувати, що дане пошкодження найбільш вірогідно утворилось від удару ножем в руці нападаючого. Зазначеним доказом підтверджується походження, характер та ступінь спричиненого обвинуваченого тілесного ушкодження, що також узгоджується з показаннями обвинуваченої.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_2 доведена повністю. Дії її відповідають складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у зв'язку із чим обвинувачена підлягає кримінальному покаранню.

Вивчаючи особу винної шляхом з'ясування її віку, стану її здоров'я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення нею інкримінованого їй злочинного діяння є пенсіонером за віком, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на обліку в психіатричній лікарні, наркологічному і протитуберкульозному диспансері не перебуває, але знаходиться на диспансерному обліку з 03.04.2013 ВЛПУ «Центр первинної медико-соціальної допомоги», за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судима.

В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, щире каяття .

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, в ході судового розгляду встановлено не було.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, суд виходить з класифікації злочину, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченою вчинено тяжкий злочин.

Вирішуючи питання щодо міри покарання відносно обвинуваченої ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, а також особу обвинуваченої, і обставину, яка пом'якшує її покарання, наведену судом вище у вироку, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, оскільки таке покарання буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів, в зв'язку з чим суд, враховуючи санкцію частини 1 статті 121 Кримінального кодексу України, вважає можливим застосувати до обвинуваченої ОСОБА_2 приписи ст.ст. 75, 76 КК України та звільнити обвинувачену від відбування покарання з встановленням останній випробувального терміну.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 118 Кримінального процесуального кодексу України до процесуальних витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, таке залучення експертів здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам з Державного бюджету України. Оскільки в рамках цього кримінального провадження було проведено експертні дослідження саме такими установами, процесуальні витрати відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази - чотири порожні пляшки з-під пива «Чернігівське» ємкістю 1 л, одну порожню пляшку з-під горілки «Істинна» ємкістю 0,5 л, одна порожня пляшка з-під віскі «Ред Лейбл» ємкістю 1 л, змив рідини бурого кольору, марлевий тампон з речовиною бурого кольору, носки, труси та брюки від піжами потерпілої ОСОБА_3, чотири кухонних ножі, халат та верхня частина піжами ОСОБА_3, у яких остання знаходилась в момент спричинення їй тілесних ушкоджень, вилучені протоколом огляду місця події від 11.02.2013, які було долучено до матеріалів кримінального провадження №12012050980000426 на підставі постанов від 25.03.2013 та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Центрально-Міського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області, - підлягають знищенню.

В рамках даної кримінальної справи до обвинуваченої ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної злочином, пред'явлений прокурором прокуратури Центрально-Міського району м. Макіївки в інтересах КМУ «Клінічна руднична лікарня№1», на суму 2553,97 грн.

Згідно роз'яснень, даних в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року N3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягненні безпідставно нажитого майна», при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всестороннього, повного і об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між здійсненим і шкодою, яка наступила, роль і ступінь участі кожного з підсудних в його спричиненні, а також, чи відшкодований він повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку вказаним обставинам.

Пунктом 9 вказаної постанови передбачено, що вирішуючи при ухваленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд повинен керуватися відповідними нормами цивільного, трудового і іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, яка її заподіяла.

Згідно приписам ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як вбачається з довідки КМУ «Клінічна руднична лікарня№1» про вартість лікування ОСОБА_3 №33-2013 від 15.04.2013 загальна вартість лікування потерпілої склала 2553,97 грн., тому враховуючи вимоги законодавства та встановлені у справі обставини вказана сума підлягає стягненню з обвинуваченої у рахунок відшкодування заподіяної злочином шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 63, 66, 75, 76, ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, ст.ст. 1166, 1206 Цивільного кодексу України, ст.ст. 100, 118, 122, 369-376, 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, і призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.ч. 1-3 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, встановленого судом в 3 (три) роки.

Згідно п.п. 2-3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту ухвалення вироку.

Речові докази - чотири порожні пляшки з-під пива «Чернігівське» ємкістю 1 л, одну порожню пляшку з-під горілки «Істинна» ємкістю 0,5 л, одна порожня пляшка з-під віскі «Ред Лейбл» ємкістю 1 л, змив рідини бурого кольору, марлевий тампон з речовиною бурого кольору, носки, труси та брюки від піжами потерпілої ОСОБА_3, чотири кухонних ножі, халат та верхня частина піжами ОСОБА_3, у яких остання знаходилась в момент спричинення їй тілесних ушкоджень, вилучені протоколом огляду місця події від 11.02.2013, які було долучено до матеріалів кримінального провадження №12012050980000426 на підставі постанов від 25.03.2013 та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Центрально-Міського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області, - знищити.

Цивільний позов прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Макіївки в інтересах КМУ «Клінічна руднична лікарня№1» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1, виданий Авдіївським МВ УМВС України в Донецькій області 08 серпня 1996 року), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь КМУ «Клінічна руднична лікарня№1» (ЄДРПОУ 37990316, р/р 35425002002166 в ГУ ДКСУ в Донецькій області ЗКПО 01990996 МФО 834016) у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної злочином, 2553 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн. 97 коп.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного суду України.

Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: Р.О. Кузнецов