Рішення

від 25.04.2013 по справі 923/417/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р. Справа № 923/417/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Комсомольського району м.Херсона в інтересах держави в особі

позивача-1- Херсонської міської ради м. Херсон

позивача-2- міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон

до українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Юг" м. Цюрупинськ Херсонської області

про стягнення 22496грн. 87коп.

за участю ст.. прокурора відділу прокуратури м.Херсона Чернати Т.О.

та представників сторін:

від позивача - 1 - уповноважена особа Тонкошкуров В.Г.

від позивача-2 - уповноважена особа Попель І.О.

від відповідача - не прибув

Прокурор Комсомольського району м.Херсона звернувся з позовом в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (позивач-1) та міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» (відповідач-2) про стягнення з українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Юг» (відповідач) 20625грн.53коп. вартості послуг з теплопостачання, 32грн. 47коп. - 3% річних. 395грн.09коп. пені, 1443грн.78коп. штрафу, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за отриману теплову енергію на підставі договору про постачання теплової енергії від 20.10.2006року.

24 квітня 2013року судом отримано від позивача-2 клопотання про збільшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та штрафу. З урахуванням збільшення позовних вимог прокурор та позивачі підтримують позовні вимоги в сумі 24636грн.88коп., в тому числі: 22625грн.53коп. основного боргу, 1583грн.79коп. штрафу, 395грн.09коп. пені та 32грн.47коп. 3% річних. Заява про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст.. 22 ГПК України, вона приймається судом, тому має місце нова ціна позову - 24636грн.88коп., в межах якої судом вирішується спір між сторонами.

Відповідач свого представника в засідання суду не надіслав. У надісланому до суду відзиві, не заперечуючи факту існування боргу, посилається на тяжке фінансове становище, у зв'язку з чим неможливо було своєчасно здійснити розрахунки, а також на те, що він звернувся до позивача з пропозицією про реструктуризацію боргу.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників позивача-1 і позивача-2, суд-

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор наділений правом звертатися з позовом про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Отже прокурор наділений повноваженнями подавати до суду позовні заяви в інтересах держави в особі юридичних осіб і в даному випадку прокурор обґрунтував необхідність захисту прав держави в особі Херсонської міської ради та МКП «Херсонтеплоенерго» з посиланням на запобігання порушення економічних інтересів держави, зазначивши, що міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» є комунальним підприємством, засновником якого є Херсонська міська рада, а органом до сфери управління якого входить підприємство є департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради. Відповідно до пункту 2.1, 2.2 Статуту МКП «Херсонтеплоенерго» підприємство створене з метою забезпечення тепловою та електричною енергією житлового фонду, комунально-побутових, соціально-культурних, виробничих та інших господарських об'єктів м. Херсона. При цьому порядок використання прибутку підприємства визначено засновником у співвідношенні 70% - підприємству, 30% - до місцевого бюджету.

Ненадходження коштів за договором про надання послуг з постачання теплової енергії призводить до позбавлення позивача-2 доходів, та як наслідок, неотримання значних коштів місцевим бюджетом, в особі Херсонської міської ради, чим завдається значна шкода фінансовій основі місцевого самоврядування.

За таких обставин прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати спірні правовідносини та визначив позивачами Херсонську міську раду і міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго», тому позовні вимоги підлягають розгляду по суті.

Матеріалами справи підтверджується, що 20 жовтня 2006року між міським комунальним підприємством «Херсонтеплоенерго» (позивач-2) та українсько-великобританським товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта-Юг» (відповідач) укладено договір №873 згідно з яким позивач-2 прийняв на себе обов'язки виробити та поставити відповідачу теплову енергію на об'єкти відповідача в узгоджених сторонами обсягах, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених договором.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 20.10.2006 року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Відповідно до пункту 6.1 договору від 20.10.2006року, оплата за спожиту теплову енергію здійснюється у грошовій формі за тарифами, затвердженими в установленому законом порядку з урахуванням ПДВ.

За умовами пунктів 6.6, 6.7 договору оплата за теплову енергію відповідач здійснює шляхом 100% попередньої оплати вартості місячного споживання теплової енергії не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, а кінцеві розрахунки здійснюються протягом 5 банківських днів після одержання рахунку, який відповідно до пункту 6.8 договору відповідач самостійно зобов'язаний отримати у позивача-2 щомісячно не пізніше 20 числа .

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав прийняті на себе обов'язки за договором і в період з грудня 2012року по 01.04.2013року здійснив постачання теплової енергії, про що сторонами щомісячно підписувалися акти приймання-передачі виконаних робіт з зазначенням кількості спожитої відповідачем теплової енергії, її ціни та вартості.

Щомісячно позивачем передавалися відповідачу рахунки на оплату вартості спожитої теплової енергії, що підтверджується наданими до матеріалів справи рахунками з доказами їх отримання представником відповідача.

Відповідно до розрахунку суми позову, наданого до матеріалів справи (арк..справи 8) заборгованість відповідача, з урахуванням часткових розрахунків, на момент звернення з позовом була 22625грн.53коп.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів, якими б підтверджувався факт належного виконання обов'язків за договором щодо здійснення своєчасних розрахунків за надані послуги а також погашення боргу в сумі 22625грн.53коп. відповідач суду не надав.

Належних доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, відповідач суду також не надав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 22625грн.53коп. підлягають задоволенню.

Крім того відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України та пункту 7.3.4 договору від 20.10.2006року позивачем обґрунтовано нараховано 3% річних в сумі 32грн.47коп. у зв'язку з несвоєчасними розрахунками і зазначена сума також підлягає стягненню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При укладені договору від 20.10.2006року сторони пунктом 7.3.3 узгодили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію згідно з ч.2 ст. 231 ГК України з відповідача стягується пеня в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочки терміну оплати, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується також штраф в розмірі 7%.

Згідно з розрахунком наданим до матеріалів справи, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідно до вимог пункту 7.3.3 відповідачу за період з 20.02.2013року по 01.04.2013року нараховано 395грн.09коп. пені та 1583грн.79коп., що становить 7% штрафу від суми боргу з посиланням на те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по розрахунках більш ніж на 30 днів.

Документального підтвердження своєчасного виконання зобов'язання та перерахування позивачу заборгованості у встановлені договором строки, як і будь-яких конкретних заперечень проти позовних вимог відповідач суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення 395грн.09коп. пені та 1583грн.79коп. штрафу також підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначеного, позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі з урахуванням збільшення ціни позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна і резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити

2.Стягнути з українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Юг" адреса реєстрації м. Цюрупинськ Херсонської області, вул. Пролетарська, 98, фактична адреса м. Херсон, вул. К.Маркса, 112 р/р26002008077 Херсонській філії КБ «Західінкомбанк» МФО 352327 ідентифікаційний код 24946495:

- на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон, Острівське шосе, 1 на р/рахунок 26007698461 у ПАТ «Марфінбанк», МФО 328168, ідентифікаційний код 31653320 - 22625грн.53коп. основного боргу, 32грн. 47 коп. - 3% річних, 395грн. 09 коп. пені, 1583грн.79коп. штрафу;

- в доход спеціального фонду державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 37959779 одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу: судовий збір код 03500045 - 1720грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29 квітня 2013р.

Суддя З.І. Ємленінова