Рішення

від 24.04.2013 по справі 918/284/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2013 р. Справа № 918/284/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Шандалюк О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Садівницького кооперативу «Електрон-3», м. Рівне

до відповідача Командитного товариства «Рівнеагроенерго і компанія», м.Рівне

про про стягнення 38 054 грн.

за участю представників:

від позивача - Макутоніна Т.Г. - голова правління, Омельченко А.В. -представник;

від відповідача - Рудий В.А. -директор.

Представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20 , 22 , 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Обставини справи.

Садівницький кооператив «Електрон-3» звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Командитного товариства «Рівнеагроенерго і компанія» про стягнення боргу в сумі 38054 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим зокрема, що між Садівницьким кооперативом «Електрон-3» та Відкритим акціонерним товариством «Рівнеагроенерго», правонаступником прав та обов'язків, якого є Командитне товариство «Рівнеагроенерго і компанія» 04 березня 2010 року був укладений договір підряду № 4. Згідно з п.1.1 Договору предметом даного договору є виконання електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт по електропостачанні садівницького кооперативу «Електрон-3» в с. Городище Рівненського району за етапами виконання робіт згідно додатку № 2. Позивач в позовній заяві посилається на те зокрема, що Садівницький кооператив «Електрон-3» за перший етап робіт розрахувався в повному обсязі на суму 49466 грн. На другий етап робіт Садівницьким кооперативом «Електрон-3» було перераховано попередню оплату в розмірі 25550 грн., в тому числі 639 грн. за комплексну державну експертизу в рахунок коштів по договору № 4 від 047.03.2010 року, однак роботи по другому етапу виконанні не були. Позивач стверджує, що його неодноразові звернення про повернення попередньої плати залишені без задоволення. Окрім того, в позовній заяві позивач стверджує що Командитним товариством «Рівнеагроенерго і компанія» приписано невиконаних робіт на суму 12504 грн.

У процесі розгляду справи позивачем подано суду заяву від 23.04.2013р. (а.с.а.с.226-227) у порядку ст.22 ГПК України про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.

Як вбачається з заяви про зменшення позовних вимог від 23.04.2013 року Садівницький кооператив «Електрон-3» просить стягнути з Командитного товариства «Рівнеагроенерго і компанія» кошти в розмірі 24911,00 грн., що перераховані в якості попередньої оплати за другий етап робіт по договору підряду № 4 від 04 березня 2010 року, оскільки відпали правові підстави для утримання коштів перерахованих позивачем.

Таким чином, як вбачається з позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог від 23.04.2013 року позивач зменшив позовні вимоги на суму 12504,00 грн., які на думку позивача є приписаними та невиконаними роботами в межах договору підряду № 4 від 04.03.2010 року.

21 березня 2013 року господарському суду від відповідача надійшов відзив на позовну заву від 20.03.2013 року № 10, в якому Командитне товариство «Рівнеагроенерго і компанія» просило відмовити в задоволені позову повністю та зазначило, що готове закінчити усі узяті на себе зобов'язання відповідно договору №4 від 04 березня 2010 року у разі надання замовником дозвільних документів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 23.04.2013 року в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, проте визнав позовні вимоги на суму 19 537 грн. та просив зобов'язати позивача зробити акт звірки виконаних робіт.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між Садівницьким кооперативом «Електрон-3» та Відкритим акціонерним товариством «Рівнеагроенерго», правонаступником прав та обов'язків, якого на даний час є Командитне товариство «Рівнеагроенерго і компанія» 04 березня 2010 року був укладений договір підряду № 4 (а.с.11, далі договір), згідно з умовами якого (п.п.1.1) замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи по електропостачанні Садівницького кооперативу «Електрон-3» в с. Городище Рівненського району за етапами виконання робіт згідно додатку № 2 (а.с.12).

Відповідно до п.п. 2.2 договору сторонами передбачено, що попередню оплату замовник здійснює згідно етапів виконання будівельно-монтажних робіт, перший етап в розмірі 80%, а другий, третій, та четвертий в розмірі 50% вартості етапу.

Згідно з п.п.2.3 договору остаточну оплату замовник здійснює на протязі десяти банківських днів після підписання акту виконаних робіт по кожному етапу та передачі йому виконавчої документації.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору (п.п 2.2 договору) Садівницьким кооперативом «Електрон-3» було в повному обсязі на суму 49466,00 грн. проведено розрахунок за перший етап електромонтажних робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 31.03.2010 року на суму 42 584 грн. (а.с.13) та № 4 від 11.05.2010 року на суму 6 882,00 грн. (а.с.13).

Виконання робіт на суму 49 466,00 грн. Відкритим акціонерним товариством «Рівнеагроенерго» підтверджується актом № 23 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 06.05.2010 року (а.с.а.с.25-27) та довідкою форми КБ-3 за квітень 2010 року про вартість виконаних підрядних робіт.

Судом також, встановлено, що на виконання умов договору позивач, на підставі виставлених відповідачем рахунків № 16 від 06.05.2010 року (а.с.140) та № 17 від 06.05.2010 року (а.с.139) платіжними дорученнями № 5 від 11 травня 2010 року на суму 10 000 грн. (а.с.13а) та № 6 від 27.05.2010 року на суму 14 911,00 грн. (14) здійснив перерахування грошових коштів в якості авансу за другий етап електромонтажних робіт згідно з договором № 4 від 04.03.2010 року.

Таким чином, встановлено, що Садівницьким кооперативом «Електрон-3» зобов'язання передбачене п.2.2 договору підряду № 4 від 04.03.2010 року, щодо здійснення попередньої оплати в розмірі 50% вартості другого етапу будівельно-монтажних робіт виконав в повному обсязі.

Як вбачається з додатку № 2 до договору підряду № 4 від 04.03.2010 року «Етапи виконання будівельно-монтажних робіт» (а.с.12) виконання другого етапу будівельно-монтажних робіт повинно бути здійснено в термін 30 днів, а загальний термін виконання договору складає 140 днів.

Судом встановлено, що з урахуванням проведення попередньої оплати замовником за другий етап електромонтажних робіт платіжними дорученнями № 5 від 11 травня 2010 року на суму 10 000 грн. та № 6 від 27.05.2010 року на суму 14 911,00 грн., підрядник був зобов'язаний виконати другий етап електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт по електропостачанні садівницького кооперативу «Електрон-3» згідно договору № 4 від 04.03.2010 року в строк до 28.06.2010 року.

Однак, відповідачем в порядку ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального Кодексу України не доведено виконання другого етапу електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт по електропостачанні Садівницького кооперативу «Електрон-3», оскільки жодних доказів, в порядку п.2.3 договору підряду №4 від 04.03.2010 року, що підтверджують виконання вищезазначених робіт суду не надано.

Посилання відповідача на наявність акту виконаних робіт по другому етапу робіт, який позивач відмовився підписати є безпідставними, оскільки відповідачем не подано суду акту виконаних робіт по другому етапу робіт, підписаного відповідачем та доказів того, що такий акт надавався (надсилався) позивачу для підпису. Інших доказів виконання другого етапу робіт та звернення відповідача до позивача про прийняття виконання другого етапу робіт відповідачем суду не подано.

Таким чином, з наведеного вбачається, що замовником на виконання умов договору підряду від 04.03.2010 року № 4 було здійснено оплату на загальну суму 74377,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3 від 31.03.2010 року, № 4 від 11.04.2010 року, № 5 від 11.05.2010 року та № 6 від 27.05.2010 року, проте акт виконаних робіт № 23 від 06.05.2010 року підтверджує виконання робіт по договору Відкритим акціонерним товариством «Рівнеагроенерго» лише на суму 49 466,00 грн.

Оскільки сторонами договору в п.2.3 передбачено складання акту виконаних робіт по кожному етапу, судом встановлено, що належних та допустимих доказів виконання робіт підрядником по другому етапу договору підряду на суму 24911,00 грн. відповідачем не подано.

Згідно частини 1 ст. 631 Цивільного Кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Закінчення строку дії договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків

Як вбачається з п. 5.3 договору підряду №4 від 04.03.2010 року договір набирає чинності з моменту підписання і діє до терміну, зазначеного в пункті 4.1 даного договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи в строки визначені у дозволі на будівельні роботи та по етапам в терміни визначені в додатку № 2 до даного договору, але після виконання замовником п. 2.2 договору.

З огляду на комплексний аналіз п.5.3, п. 4.1 та п.2.2 договору, та враховуючи що попередня оплата замовником здійснено згідно платіжного доручення № 3 від 31.03.2010 року на суму 42 584 грн., договір підряду діяв протягом 140 днів з моменту виконання замовником п. 2.2 договору, тобто до 19.08.2010 року (30 днів (квітень 2010 р.) +31 день (травень2010 р.) +30 днів (червень 2010 р.) + 31 день (липень 2010 р.) + 18 днів (серпень 2010 р.). Тобто, договір припинив свою дію з 20.08.2010р.

У судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами договору, що жодних змін до умов договору підряду №4 від 04.03.2010 року щодо терміну дії договору та строків виконання робіт сторонами договору не вносилося.

Судом встановлено, що в термін дії договору, тобто до 18.08.2010 року, підрядник своє зобов'язання, щодо виконання другого етапу електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт по електропостачанню Садівницького кооперативу «Електрон-3» в с. Городище, Рівненського району не виконав, сплачений авансовий платіж на вимогу замовника не повернув.

Як вбачається з листа Садівницького кооперативу «Електрон-3» № 200 від 10.07.2012 року (а.с.а.с.37-38), який отриманий відповідачем, було повідомлено голову правління ВАТ «Рівнеагроенерго» про те, що термін дії договору підряду № 4 від 04.03.2010 року закінчився, у з в'язку з чим позивач просив повернути сплачені авансові кошти в розмірі 25550 грн.

Нормами статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала . Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 Цивільного Кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З огляду на викладене вище та враховуючи те, що за станом на день подання позову договір припинив свою дію, вбачається, що у відповідача відпали правові підстави подальшого утримання коштів, перерахованих позивачем в розмірі 24911,00 грн.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач прийняті на себе зобов'язання не виконав належним чином.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів повернення коштів попередньої оплати під час розгляду справи відповідач суду не надав.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст. ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог є обґрунтованими та законними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Відповідно абз.2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32-34 , 43 , 44 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Командитного товариства «Рівнеагроенерго і компанія» ( 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 62г, ідентифікаційний код 05439516) на користь Садівницького кооперативу «Електрон-3» (33022, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд.29, ідентифікаційний код 22574718) 24911 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. попередньої оплати та судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 26 квітня 2013 року.

Суддя Трускавецький В. П.