Рішення

від 23.04.2013 по справі 915/425/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа № 915/425/13

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: Клис Н.А., довіреність №01/33-421 від 26.12.2012р.;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/425/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017,

м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Намив-1", 54058, м.Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків,17-б, кв. 55,

про: стягнення заборгованості у сумі 4 214,93 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Намив-1" про стягнення 3745,01 грн.- боргу за поставлену активну електроенергію, 292,62 грн.- пені, 177,30 грн.- 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати електричної енергії, поставленої позивачем за договором про постачання електричної енергії від 24.10.2008р. № 38/551.

В ході судових засідань позивач позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, місце і час судового розгляду справи у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, позов не спростував. Ухвали господарського суду від 19.03.2013 року та від 03.04.2013 року, направлені на адресу відповідача: вул. Червоних Майовщиків, 17-б, кв.55, м. Миколаїв, 54017, повернуті поштовою установою до суду з відміткою "не проживає". Як вбачається з витягу, одержано з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про ФОП Ліпченко С.В. на офіційному сайті державного підприємства «Інформаційно-ресурсного центру» http://irc.gov.ua/, станом на 03.04.2013р. місцезнаходженням відповідача є м.Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків,17-б, кв. 55 (арк. справи 33). Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

24.10.2008 року між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" правонаступником якого є ПАТ "Миколаївобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Намив-1" було укладено договір про постачання електричної енергії № 38/551, у відповідності до п. 1 якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачеві для забезпечення потреб електроустановок з приєднаною потужністю 20,9 кВт, а відповідач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 2.2.2. договору сторони також погодили, що позивач зобов'язаний постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу); забезпечувати отримання відповідачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності з додатку № 2 "Перелік об'єктів споживача".

Згідно з п. 2.3.3 договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії, здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а також проводити оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії". (пункт 2.3.4)

Відповідно до п. 1 додатку № 10 до договору розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів відповідача і точок комерційного обліку фіксуються останнім на звітну дату кожного місяця та оформлюються "Актом про використану електричну енергію" по наведеному у додатку № 4 зразку. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника.

Згідно з п. 2 додатку № 10 до договору відповідач протягом розрахункового періоду здійснює плановий платіж у сумі 100% вартості на поточний рахунок позивача із спеціальним режимом використання до 10 числа поточного місяця. В день надання "Акту про використану електричну енергію" позивач надає відповідачу рахунок на здійснення планових платежів та рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявляється більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Відповідно до п. 4 додатку № 10 до договору обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до "Акту про використану електричну енергію". Якщо позивач не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до Правил користування електричною енергією.

На виконання умов договору позивач за липень місяць 2011 року поставив відповідачу електричну енергію у обсязі 10266 кВт*год. на загальну суму 3745,01 грн., що підтверджується виставленими на оплату рахунком № 38/551/7 від 20.07.2011 року та актом про використану електроенергію за липень 2011 року.

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання не виконав, зазначену заборгованість не сплатив.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума боргу відповідача перед позивачем за електричну енергію, спожиту відповідачем за липень 2011 року, становить 3745,01 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума боргу відповідача перед позивачем за активну електричну енергію становить 3754,01 грн., а отже позов позивача в частині стягнення з відповідача боргу за активну електроенергію підлягає повному задоволенню.

Підлягають задоволенню частково вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Намив-1" грошових коштів у сумі 292,62 грн. - пені, яка обчислена за період з 04.08.2011 року по 03.02.2012 року та 3745,01 грн.- 3 % річних за період з 04.08.2011 року по 01.03.2013 року.

Судом також було перевірено правильність нарахування позивачем суми пені за період з 04.08.2011 року по 03.02.2012 року та 3 % річних за період з 04.08.2011 року по 01.03.2013 року за допомогою програми «Законодавство» версія 2.8.6.

Так, після здійснення судом перерахунку пеня за період нарахування з 04.08.2011 року по 03.02.2012 року підлягає задоволенню у розмірі 292,48 грн. та 3 % річних за період нарахування з 04.08.2011 року по 01.03.2013 року підлягають задоволенню у розмірі 176,99 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За цих підстав, враховуючи положення п.п. 4.2.1 договору та п. 7 додатку № 10 до договору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період нарахування з 04.08.2011 року по 03.02.2012 року у розмірі 292,48 грн. та 3 % річних за період нарахування з 04.08.2011 року по 01.03.2013 року у розмірі 176,99 грн., а тому позов позивача в цій частині також підлягає задоволенню.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі провів оплату за спожиту активну електроенергію за липень 2011 року відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Намив-1", 54058, м.Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків,17-б, кв. 55, ідентифікаційний код 34852150 на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, р/р № 260383011001 в МОУ АТ «Ощадбанк», МФО 326461, ідентифікаційний код 23399393, заборгованості за активну електроенергію у сумі 3 745,01 грн. (три тисячі сімсот сорок п'ять грн. 01 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Намив-1", 54058, м.Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків,17-б, кв. 55, ідентифікаційний код 34852150, на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, р/р № 26002225010060 в МОУ АТ «Ощадбанк», МФО 326461,ідентифікаційний код 23399393, пеню у сумі 292,48 грн. (двісті дев'яносто дві грн. 48 коп.) та 3 % річних у сумі 176,99 грн. (сто сімдесят шість грн. 99 коп.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Намив-1", 54058, м.Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків,17-б, кв. 55, ідентифікаційний код 34852150, на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, р/р № 2600003001362 в МОУ АТ «Ощадбанк», МФО 326461,ідентифікаційний код 23399393, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,32 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 32 коп.)

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 26.04.2013р.