Рішення

від 22.04.2013 по справі 923/232/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 р. Справа № 923/232/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фермерського господарства "Весна", с. Микільське Херсонської області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-плюс", м.Херсон

про стягнення 114 203 грн. 92 коп.

за участю представників сторін:

від позивача : Майдебура І.П. (директор);

від відповідача : не прибув.

Фермерське господарство "Весна" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-плюс" (відповідач) про стягнення 114 203 грн. 92 коп. заборгованості за усною попередньою домовленістю на умовах договору купівлі-продажу та 3426,11 грн. річних.

05.04.2013 року відповідач надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням керівника, окрім того частково надав документи, які витребувались ухвалою суду від 04.03.2013 р. Дані документи були залучені судом до матеріалів справи.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, письмового відзиву не надав. Ухвала суду про відкладення справи від 08.04.2013 р. була надіслана відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. №02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України»). Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи, тому суд, у відповідності до ст..75 ГПК України проводить її розгляд за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 174 і ч. 1 ст. 181 ГК України склалися господарські правовідносини з купівлі-продажу.

Судом встановлено, що позивач передав відповідачу за накладними (а.с.26-38) товар на загальну суму 136203,92 грн. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач за поставлені товари розрахувався частково в сумі 22000,00 грн.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, письмових договорів, в яких були б обумовлені строки оплати товару, - сторони не укладали. Тобто строки оплати товару, сторонами не обумовлені. За таких обставин сторони повинні керуватись ст.530 ЦК України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що 22.06.2012 р. позивач направив відповідачу претензію - вимогу про сплату боргу, яку відповідач повинен був виконати на протязі 7 днів з дня надходження до нього вищевказаної вимоги. Суд звертає увагу сторін, що позивач не надав доказів, які б підтверджували дату отримання відповідачем вищевказаної кореспонденції.

Вищевказану вимогу відповідач залишив без відповіді та реагування. Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Суд, враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 114203,92 грн. вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача три відсотки річних з простроченої суми.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3426,11 грн. річних за період з 01.01.2012 р. по 01.01.2013 р., але, як зазначено вище, не надав відповідних доказів щодо того, що саме з 01.01.2012 р. починається відлік нарахування річних. Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунки в частині стягнення 3 % річних і зазначає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 1680,21 грн. за період з 07.07.2012 р. по 01.01.2013 р.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України стягуються з відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку. Позивач при зверненні до суду невірно сплатив судовий збір, переплативши 1073,51 грн., які підлягають поверненню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-плюс» (73000, м. Хе рсон, вул.Жовтневої революції, 53, р/р 26002301896 в ВАТ Ощадбанк м. Херсона, МФО 352457, код ЄДРПОУ 24958707) на користь Фермерського господарства «Весна» (75033, Херсонська область, с. Микільське, 121 км дороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, р/р 26001000016552 ПАТ «Креді Агріколь банк» м. Київ, МФО 300614, код ЄДРПОУ 24110271) 114203,92 грн. боргу, 1680,21 грн. 3% річних, 2352,60 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Повернути Фермерському господарству «Весна» (75033, Херсонська область, с. Микільське, 121 км дороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, р/р 26001000016552 ПАТ «Креді Агріколь банк» м. Київ, МФО 300614, код ЄДРПОУ 24110271) з державного бюджету України (рахунок 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області, код 03500045) судовий збір у розмірі 1073,51 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.04.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська