Постанова

від 11.04.2013 по справі 2а-14991.1/10/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2013 р. (12:43) Справа №2а-14991.1/10/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представника позивача - Щербиніна Р.Є., довіреність №10-1/73 від 14.03.2012 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Санаторій Карасан»

до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.09.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-14991.1/10/0170/5 за позовом Закритого акціонерного товариства «Санаторій Карасан» до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000172304 від 09.07.2010 року, №0000182304/0 від 09.07.2010 року, № 0000172304/1 від 13.08.2010 року, № 0000182304/1 від 13.04.2011 року.

Позивачем 21.10.2011 року до суду було надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд, окрім заявлених раніше позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.11.2010 року №0000262304/2 та № 0000252304/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.11.2011 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000172304 від 09.07.2010 року, №0000182304/0 від 09.07.2010 року, № 0000172304/1 від 13.08.2010 року, № 0000182304/1 від 13.04.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.12.2011 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Центр судових експертиз».

У зв'язку з призначенням по справі судової бухгалтерської експертизи провадження по справі зупинено до одержання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2013 року провадження по справі поновлено з 04.04.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.04.2013 року первинного відповідача по справі замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 11.04.2013 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування підтверджується всіма необхідними документами, які були надані перевіряючим під час проведення перевірки. При цьому, від перевіряючих зауважень по оформленню податкових накладних та інших первинних документів не було.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його електронну адресу тексту судової повістки в порядку ст. 38 КАС України. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача обґрунтована тим, що проведеною перевіркою позивача було виявлено порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у недотриманні вимог закону при формуванні податкового кредиту та в подальшому бюджетного відшкодування, а саме: до податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по операціям, за якими по даним бухгалтерського та податкового обліків рахується дебіторська заборгованість (оплата на адресу постачальника проведена, проте фактично товари (послуги) не отримані).

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Аналогічні положення визначені підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (чинному на момент вирішення справи, далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 02.06.1998 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Закритого акціонерного товариства «Санаторій Карасан», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №148705 від 26.02.2009 року (т.1 а.с.84). В подальшому, товариство було перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Санаторій Карасан», відомості про що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ серії АБ№434810 від 28.03.2012 року (т.2 а.с.186).

Позивач згідно з довідкою № 109/20-015/2/9 від 13.05.2009 року перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Алушті з 29.07.1998 року за № 11-К, а також позивачем отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1 а.с.86).

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Алушті в період з 10.06.2010 року по 23.06.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Санаторій Карасан» (ЄДРПОУ 02650682) з питань достовірності нарахування суми заявленого бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за квітень 2010 року та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податкові періоди - листопад, грудень 2009 року та січень, лютий, березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ попередніх періодів - з жовтня 2009 року по березень 2010 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині:

- завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 24587,00 грн. в рядку 25.2 декларації з податку на додану вартість у таких податкових періодах: за листопад 2009 року на суму 819,00 грн., за грудень 2009 року на суму 6552,00 грн., за січень 2010 року на суму 1637,00 грн., за лютий 2010 року на суму 79,00 грн., за березень 2010 року на суму 13646,00 грн., за квітень 2010 року на суму 1854,00 грн.,

- заниження суми бюджетного відшкодування у розмірі 20538,00 грн. в рядку 25.2 декларації з податку на додану вартість у таких податкових періодах: за листопад 2009 року на суму 6286,00 грн., за грудень 2009 року на суму 819,00 грн., за січень 2010 року на суму 266,00 грн., за лютий 2010 року на суму 74,00 грн., за березень 2010 року на суму 79,00 грн., за квітень 2010 року на суму 13014,00 грн.,

Згідно даних акту перевірки завищення суми бюджетного відшкодування за перевіряємий період у розмірі 24587,00 грн. виникло внаслідок включення до податкового кредиту попередніх звітних періодів суми податку на додану вартість, сплаченої постачальникам разом з ціною товарів (послуг), але фактично товари (послуги) від постачальників отримані не були:

листопад 2009 року - від постачальника ТОВ «Бег» не отримані послуги на суму 4916,41 грн., у тому числі ПДВ - 819,42 грн. (п/н№13210 від 31.10.2009 року),

грудень 2009 року - від постачальника ВАТ «Крименерго» не отримані послуги на суму 1598,40 грн., у тому числі ПДВ - 266,45 грн. (п/н№10998/65 від 30.11.2009 року), а також послуги з електропостачання на суму 37713,72 грн., у тому числі ПДВ - 6285,62 грн. (п/н№9935/65 від 31.10.2009 року),

січень 2010 року - від постачальника ТОВ «Свіфт Трейс» не були отримані товари на суму 9374,00 грн., у тому числі ПДВ - 1562,33 грн. (п/н№2218 від 14.12.2009 року), а також від постачальника ВАТ «Крименерго» не отримані послуги з енергопостачання на суму 446,40 грн., у тому числі ПДВ - 74,41 грн. (п/н№12080/65 від 31.12.2009 року),

лютий 2010 року - від постачальника ВАТ «Крименерго» не були отримані послуги на суму 474,96 грн., у тому числі ПДВ - 79,17 грн. (п/н№13160/65 від 31.01.2010 року),

березень 2010 року - від постачальника КРП «Протизсувне управляння» не отримані послуги на суму 65416,40 грн., у тому числі ПДВ 10902,73 грн. (п/н№№105,106 від 10.02ю2010 року), від постачальника ТОВ фірма «Компас» не отримані послуги на суму 11392,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1898,67 грн. (п/н№ 129 від 26.02.2010 року), від постачальника ТОВ фірма «СТС» не отримані послуги на суму 916,00 грн., у тому числі ПДВ - 152,67 грн. (п/н№ 44 від 26.02.2010 року), від постачальника ПМТО «Автокомплект» не отримані товари на суму 358,40 грн., у тому числі ПДВ - 59,73 грн. (п/н№3179/2 від 22.02.2010 року). Також не отримані сплачені товари від постачальника ПП НВ фірма «Екструм» на суму 3795,44 грн., у тому числі ПДВ - 632,59 грн., у розмірі 77,54 грн., у тому числі ПДВ - 129,59 грн. (п/н№159 від 26.02.2010 року), у розмірі 3018,00 грн., у тому числі ПДВ - 503,00 грн. (п/н№160 від 26.02.2010 року),

квітень 2010 року - від постачальника ТОВ «Атан-Крим» не були отримані товари (бензин) на суму 11125,00 грн., у тому числі ПДВ - 1854,25 грн. (п/н№6644/40 від 30.03.2010 року).

Заниження задекларованих показників у розмірі 20538,00 грн. складається з залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, сплаченої постачальникам товарів (послуг) у попередньому звітному періоді, але фактично товари (послуги) отримані від постачальника у наступному податковому періоді:

грудень 2009 року - від постачальника ТОВ «Бег» на суму 4916,41 грн., у тому числі ПДВ - 819,42 грн. (оплату проведено у жовтні 2009 року згідно з п/н№1320 від 31.10.2009 року, фактично отримані послуги у листопаді 2009 року)

січень 2010 року - від постачальника ВАТ «Крименерго» на суму 1598,40 грн., у тому числі ПДВ - 266,45 грн. (оплату проведено у листопаді 2009 року згідно з п/н№10998/65 від 30.11.2009 року, фактично товар отримано у грудні 2009 року),

лютий 2010 року - від постачальника ВАТ «Крименерго» на суму 446,40 грн., у тому числі ПДВ - 74,41 грн. (оплату проведено у грудні 2009 року згідно з п/н№12080/65 від 31.12.2009 року, фактично товар (послуги) отримано у січні 2010 року),

березень 2010 року - від постачальника ВАТ «Крименерго» на суму 474,96 грн., у тому числі ПДВ - 79,16 грн. (оплату проведено у січні 2010 року згідно з п/н№13160/65 від 31.01.2010 року, фактично товар (послуги) отримано у лютому 2010 року),

квітень 2010 року - від постачальників КРП «Протизсувне управляння», ТОВ фірма «Компас», ТОВ фірма «СТС» на загальну суму 78082,80 грн., у тому числі ПДВ - 13014,06 грн. (оплату проведено у лютому 2010 року, фактично товар (послуги) отримані у березні 2010 року).

Крім того, у жовтні 2009 року проведено оплату за фактично отримані послуги від постачальника ВАТ «Крименерго» на суму 37713,72 грн., у тому числі ПДВ - 6285,62 грн. згідно з п/н№9935/65 від 31.10.2009 року, проте ця сума не була включена до складу податкового кредиту жовтня 2009 року та не брала участь у розрахунках бюджетного відшкодування за листопад 2009 року, внаслідок чого виникло заниження задекларованих показників у рядку 25.2 декларації з ПДВ за листопад 2009 року.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 1007/23/02650682 від 01.07.2010 року (т.1 а.с.22-47).

Не погодившись з висновками перевірки, позивачем було подано заперечення на акт № 1007/23/02650682 від 01.07.2010 року (т.1 а.с.48-49).

У відповіді на заперечення № 3503/10/23 від 08.07.2010 року підтверджено висновки акту перевірки (т.1 а.с.50-53).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 09.07.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.54-55):

№0000182304/0, яким визначено суму заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20538,00 грн., у тому числі за листопад 2009 року - 6286,00 грн., грудень 2009 року - 819,00 грн., січень 2010 року - 266,00 грн., лютий 2010 року - 74,00 грн., березень 2010 року - 79,00 грн. та квітень 2010 року - 13014,00 грн.,

№0000172304/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 24587,00 грн., у тому числі листопад 2009 року - 819,00 грн., грудень 2009 року - 6552,00 грн., січень 2010 року - 1637,00 грн., лютий 2010 року - 79,00 грн., березень 2010 року - 13646,00 грн., квітень 2010 року - 1854,00 грн.

На прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення позивачем було подано скаргу (т.1 а.с.56-59).

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим від 13.08.2010 року №4301/10/23 (т.1 а.с.60-69) податкові повідомлення-рішення від 09.07.2010 року №0000182304/0 та №0000172304/0 залишені без змін.

За наслідками розгляду скарги, на підставі даних акту перевірки, податковим органом 13.08.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.70-71):

№0000182304/1, яким визначено суму заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20538,00 грн.,

№0000172304/1, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 24587,00 грн.

Названі податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем до Державної податкової адміністрації АР Крим шляхом подання повторної скарги (т.1 а.с.72-75).

За наслідками розгляду повторної скарги позивача Державною податковою адміністрацією АР Крим 04.11.2010 року прийнято рішення за №2782/10/25-023 (т.1 а.с.77-82), в якому вказано про те, що доводи, наведені у повторній скарзі ЗАТ «Санаторій Карасан», не спростовують висновків акту перевірки № 1007/23/02650682 від 01.07.2010 року.

У рішенні також зазначено про те, що у відповідності до п.3.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758, на суми перевищення бюджетного відшкодування, заниження бюджетного відшкодування, а також у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування виписуються окремі податкові повідомлення.

Враховуючи зазначене, а також висновки відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість ДПА в АР Крим від 22.10.2010 року №283/07-018, Державною податковою адміністрацією АР Крим у рішенні було вказано про необхідність направлення на адресу платника податків податкового повідомлення-рішення про завищення бюджетного відшкодування на суму 20676,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року на суму 5733,00 грн., за січень 2010 року на суму 1371,00 грн., за лютий 2010 року на суму 5,00 грн. та за березень 2010 року на суму 13567,00 грн., а також про необхідність направлення на адресу платника податків податкового повідомлення-рішення про заниження суми бюджетного відшкодування на 16627,00 грн., у тому числі за листопад 2009 року на суму 5467,00 грн. та за квітень 2010 року на суму 11160,00 грн.

Внаслідок цього, Державною податковою адміністрацією АР Крим скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.07.2010 року №0000182304/0 (від 13.08.2010 року №0000182304/1) на суму збільшення бюджетного відшкодування у розмірі 3911,00 грн., а також скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.07.2010 року №0000172304/0 (від 13.08.2010 року №0000172304/1) на суму зменшення бюджетного відшкодування у розмірі 3911,00 грн. у зв'язку з тим, що податковою інспекцією за одні й ті самі періоди встановлено як заниження так і завищення бюджетного відшкодування на одну й ту саму суму.

За наслідками розгляду повторної скарги позивача, на підставі даних акту перевірки, податковим органом 10.11.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.165-166):

№0000252304/2, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20676,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року - 5733,00 грн., за січень 2010 року - 1371,00 грн., за лютий 2010 року - 5,00 грн., за березень 2010 року - 13567,00 грн.,

№0000262304/2, яким визначено суму заниження бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16627,00 грн., у тому числі за листопад 2009 року - 5467,00 грн., квітень 2010 року - 11160,00 грн.

Не погоджуючись з позицією податкового органу, позивачем податкові повідомлення-рішення від 10.11.2010 року №0000252304/2 та №0000262304/2 були оскаржені у судовому порядку.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалось вище, перевірку позивача було проведено за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року.

У цей час порядок оподаткування податку на додану вартість було визначено нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (втратив чинність з 01.01.2011 року, далі по тексту - Закон № 168).

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону № 168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків було визначено п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, згідно з п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону № 168).

Проаналізувавши наведені вище норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, а також підтвердження фактичної сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Проте, за висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки №1007/23/02650682 від 01.07.2010 року, позивачем неправомірно визначено суму бюджетного відшкодування по господарським операціям, щодо яких оплату товару (послуг) проведено у повному обсязі, однак, фактично товар (послуги) від постачальника не отримані.

З метою з'ясування питання чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача висновки перевірки в частині заниження бюджетного відшкодування на суму 20538,00 грн., а також завищення бюджетного відшкодування на суму 24587,00 грн. судом по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу. Проведення експертизи було доручено ТОВ «Центр судових експертиз».

Експертом 15.03.2013 року було надано Висновок судово-економічної експертизи № 271/11, проведеної за матеріалами справи №2а-14991.1/10/0170/5 (т.2 а.с.122-144).

Проведеним експертним дослідженням висновки перевірки в частині завищення позивачем бюджетного відшкодування за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року підтверджено на суму 819,00 грн. Висновки перевірки щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування за названий період на суму 23768,00 грн., а також заниження бюджетного відшкодування на суму 20538,00 не знайшли свого підтвердження.

Під час експертного дослідження за наслідками вивчення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку ЗАТ «Санаторій Карасан» експертом встановлено, що ЗАТ «Санаторій Карасан» до складу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року включено суму ПДВ у розмірі 819,00 грн., що сплачений авансом на користь постачальника ТОВ «Бег». Вказана сума була включена позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2009 року на підставі податкової накладної № 1320 від 31.10.2009 року.

В результаті вивчення податкової накладної № 1320 від 31.10.2009 року експертом встановлено, що в графі «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» відображене єдине слово - «Предоплата», що не дає можливості визначити операції з придбання товарів (послуг), за якими ЗАТ «Санаторій Карасан» нарахувало податковий кредит. Отже, податковий кредит в сумі 819,42 грн. за податковою накладною № 1320 нарахований позивачем в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, експертом встановлено, що у перевіряємий період позивачем до складу бюджетного відшкодування були включені суми податку на додану вартість, які сплачувались на користь постачальників (ВАТ «Крименерго» ТОВ «Свіфт Трейс», КРП «Протизсувне управління», ТОВ «Фірма «Компас», ТОВ «Фірма «СТС», ТОВ ПМТЗ «Автокомплект», ПП «НВФ-Екструм») як аванс за товар (послуги).

Проте, за висновками податкового органу ЗАТ «Санаторій Карасан» не мав права включати до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, сплачені як аванс, оскільки на момент заявлення бюджетного відшкодування поставка товарів та послуг від постачальників не відбулась.

Однак, обмеження щодо включення до складу бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплачених на користь постачальників авансом, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено. Навпаки, відповідно до абз.а) п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 цього Закону бюджетному відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення з ПДВ, яка дорівнює сумі ПДВ, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, як за економічним змістом, так і за методикою розрахунку бюджетного відшкодування до його складу включаються суми ПДВ, які фактично сплачені платником на користь постачальників, при цьому обмежень щодо сплати таких сум авансом Закон України № 168 не містить.

При цьому, під час експертного дослідження первинними документами бухгалтерського обліку позивача встановлено проведення оплати авансових платежів на користь постачальників. Ці дані також не заперечуються сторонами у справі.

Відносно заниження позивачем бюджетного відшкодування в експертному висновку зазначено наступне.

Згідно акту перевірки заниження бюджетного відшкодування за листопад 2009 року виникло внаслідок не включення до його складу суми ПДВ у розмірі 6286,00 грн., сплаченої на користь ВАТ «Крименерго» у жовтні 2009 року.

Під час дослідження встановлено, що у листопаді 2009 року у позивача були відсутні податкові накладні від ВАТ «Крименерго» на суму ПДВ 6286,00 грн. Податкова накладна № 9935/65 від 31.10.2009 року була отримана позивачем 10.11.2009 року. Внаслідок цього, ЗАТ «Санаторій Карасан» обґрунтовано вказану суму було включено до від'ємного значення листопада 2009 року та заявлено до бюджетного відшкодування у грудні 2009 року.

Відносно заниження бюджетного відшкодування на суму 819,00 грн. за грудень 2009 року експертом встановлено, що вказана сума необґрунтовано була включена позивачем до складу податкового кредиту, внаслідок того, що отримана від постачальника ТОВ «Бег» податкова накладна оформлена з порушенням податкового законодавства.

Відносно зазначення в акті перевірки про заниження позивачем бюджетного відшкодування за січень, лютий, березень та квітень 2010 року експертом встановлено, що вказані суми ПДВ обґрунтовано були включені товариством до складу бюджетного відшкодування попередніх періодів.

Розглянувши висновок експертизи № 271/11 від 15.03.2013 року, співставивши викладені в ньому дані з наявними в матеріалах справи документами, нормами законодавства, суд вважає їх обґрунтованими та приймає до уваги при прийнятті рішення у справі.

Отже, під час розгляду справи спростовано висновки перевірки щодо заниження позивачем бюджетного відшкодування на суму 16627,00 грн., а також щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування на суму 20676,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що висновки акту перевірки № 1007/23/02650682 від 01.07.2010 року в частині заниження та завищення позивачем бюджетного відшкодування за перевіряємий період на суму 819,00 грн. не були взяті податковим органом до уваги при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, про що зазначено у рішенні Державної податкової адміністрації АР Крим №2782/10/25-023 від 04.11.2010 року, прийнятому за наслідками розгляду повторної скарги позивача.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 10.11.2010 року №0000252304/2 та №0000262304/2 є такими, що прийняті Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.04.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 12.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим від 10.11.2010 року №0000252304/2 та №0000262304/2.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Санаторій Карасан» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.