Постанова

від 23.04.2013 по справі 804/4249/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. Справа № 804/4249/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Бідник М.В.

за участю:

представника позивача: Бондарчука П.Л.,

представника відповідача: Сидорчука І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ДНІПРОХІМТЕХ»

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ДНІПРОХІМТЕХ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 11 березня 2013 року №0000122202 та №0000132202.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач під час проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції з надання послуг з перевезення вантажу, які надавалися позивачу його контрагентом ТОВ «Сталь-Інвест-Груп» є безтоварними і не викликають реальної зімни майнового стану платника податку, оскільки правочин укладений ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» із вказаним контрагентом є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами, зокрема, договором, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками тощо. При цьому означений правочин недійсним в судовому порядку не визнавався. Тому позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Сталь-Інвест-Груп», а також правомірно врахував витрати за цим правочином до складу витрат звітного податкового періоду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив його повністю задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно відніс до складу витрат звітного періоду, а також до складу податкового кредиту цього податкового періоду суми витрат та податку на додану вартість за правочином, укладеним з ТОВ «Сталь-Інвест-Груп», оскільки взаємовідносини між ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» та цим контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позову ПП «ДНІПРОХІМТЕХ», посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «ДНІПРОХІМТЕХ» (далі - ПП «ДНІПРОХІМТЕХ») (код ЄДРПОУ 32130258), зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 08.10.2002р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №395540, перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Дніпродзержинська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС) як платник податків.

На підставі наказу №237 від 11.02.2013р. Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ «Сталь-Інвест-Груп» (код ЄДРПОУ 37462185) за період з 01.05.2012р. по 21.05.2012р.

За результатами означеної перевірки було складено акт №2005/69/22.2-07/32130258 від 22.02.2013р., яким зафіксовано допущення позивачем порушення ст.ст.203, 215, 228, 662, 626, 629, 658, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «Сталь-Інвест-Груп»; п.п.108.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодекс України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3070,00грн. у травні 2012 року; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено валові витрати за ІІ квартал 2012 року на загальну суму 15350,00грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 3224,00грн. у ІІ кварталі 2012 року (а.с.7-10).

На підставі означеного акту перевірки Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС 11 березня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000122202, яким ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 3838,00грн., з яких за основним платежем - 3070,00грн. та за штрафними санкціями - 768,00грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000132202, яким ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 4030,00грн., з яких за основним платежем - 3224,00грн. та за штрафними санкціями - 806,00грн. (а.с.11,12).

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд зважає на наступне.

У відповідності до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодекс України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.138.8.1 п.138.1 ст.138 цього Кодексу до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

При цьому згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, судом встановлено, що 03 травня 2012 року між ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» та ТОВ «Сталь-Інвест-Груп» було укладено договір №04/12 на надання транспортних послуг автомобільним транспортом, згідно якого ТОВ «Сталь-Інвест-Груп», як виконавець, зобов'язувався здійснювати перевезення вантажу за заявкою замовника, яким є ПП «ДНІПРОХІМТЕХ», а замовник - оплатити виконавцю вартість перевезення у відповідності до обумовлених актами виконаних робіт ставками на вказаний виконавцем розрахунковий рахунок (а.с.21).

03 травня 2012 року та 14 травня 2012 року ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» було направлено ТОВ «Сталь-Інвест-Груп» заявки №15 та №16 на надання автотранспорту для загрузки та перевезення натру їдкого за маршрутом м. Дніпродзержинськ - м. Світловодськ Кіровоградської області (а.с.19,20).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, натр їдкий ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» придбавало у ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» згідно договору поставки від 13.01.2012р. №142756 та продавало його ТОВ «Аскольд», який знаходить у м. Світловодську Кіровоградської області, куди цей товар і доставляв ТОВ «Сталь-Інвест-Груп» автомобільним транспортом на підставі договору від 03 травня 2012 року №04/12. Свого автотранспорту для перевезення хімічних продуктів ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» немає.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Сталь-Інвест-Груп» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме це: акти приймання-передачі наданих послуг згідно договору від 03 травня 2012 року №04/12 від 04.05.2012р. та від 16.05.2012р., податкові накладні, виписані ТОВ «Сталь-Інвест-Груп» від 04.05.2012р. №159 та від 16.05.2012р. №160, рахунки на оплату послуг за вказаним договором №33 від 03.05.2012р. та №39 від 15.05.2012р., а також платіжні доручення №70 та №82 на перерахування позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Сталь-Інвест-Груп» коштів за надані останнім послуги (а.с.22-24,29-33).

Крім того позивачем були надані суду податкові накладні, виписані ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» згідно договору поставки від 13.01.2012р. №142756 натру їдкого від 03.05.2012р. №9 та від 16.05.2012р. №356, а також податкові накладні, виписані ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» згідно договору купівлі-продажу від 02.02.2012р. №1/12 покупцеві за цим договором - ТОВ «Аскольд» (а.с.25-28).

Вищеозначені податкові накладні оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України, що відповідачем не заперечується. Ці податкові накладні також були відображені у відповідності до приписів п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду та відображено в даних додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за перевіряємий період.

Так, з акту перевірки ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» №2005/69/22.2-07/32130258 від 22.02.2013р. вбачається, що транспортні послуги, які позивач отримав від ТОВ «Сталь-Інвест-Груп», знайшли своє відображення в податковому обліку позивача шляхом відображення сум податкового кредиту у розмірі 3070,00грн. в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року та підтверджуються системою автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

На час укладення угоди між ПП «ДНІПРОХІМТЕХ» та ТОВ «Сталь-Інвест-Груп» та її виконання вказані суб'єкти господарювання були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були платниками податку на додану вартість.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ПП «ВЕГА-ДК» судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу витрат та до складу податкового кредиту відповідні суми за правочином, укладеним з ТОВ «Сталь-Інвест-Груп», на підставі належним чином оформлених первинних документів, отриманих в ході реального виконання господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 11 березня 2013 року №0000122202 та №0000132202, а отже про задоволення позовних вимог щодо їх скасування.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ДНІПРОХІМТЕХ» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» від 11 березня 2013 року №0000122202 та №0000132202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ДНІПРОХІМТЕХ» (код ЄДРПОУ 32130258) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 115 грн. 00 коп. (сто п'ятнадцять гривень 00 коп.).

Повний текст постанови виготовлено 29 квітня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова