Рішення

від 24.04.2013 по справі 925/330/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 925/330/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: не з'явився, відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка

про стягнення 10 503 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 10 503 грн. боргу за відвантажену відповідачу продукцію та надані послуги відповідно до накладних та актів прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг), перелік яких вказаний позивачем у позовній заяві.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Представник відповідача не подав витребувані судом документи. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України (з подальшими змінами), що є підтвердженням належного надсилання відповідачу копій всіх ухвал суду. У справі є доказ вручення представнику відповідача ухвали суду від 04.03.2012, що підтверджує факт належного повідомлення відповідачу про час і місце розгляду справи. Ухвали суду від 19.03.2013, 02.04.2013 відправлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, до господарського суду не поверталися.

Суду не надіслано відзив на позов, заперечень проти позовних вимог позивача. Відповідач надіслав до суду клопотання від 19.03.2013 про перенесення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника, яке було задоволене судом, однак у наступні засідання 02.04.2013 та 24.04.2013 повноважного представника не направив.

В процесі розгляду справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов, виходячи із того, що неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

Позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його та представника з огляду на те, що відповідач у судове засідання не з'являється, а на поїздку до суду витрачаються значні та кошти. Суд вважає можливим задовольнити заяву позивача та розглядати справу за його відсутності.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив таке .

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав, а приватне сільськогосподарське підприємство ім. Шевченка отримало продукцію відповідно до накладних: № 26 від 04.05.2012 на суму 800 грн.; № 27 від 04.05.2012 на суму 3040 грн.; № 35 від 11.05.2012 на суму 6950 грн.; № 57 від 19.06.2012 на суму 600 грн.; № 80 від 20.07.2012 на суму 2041 грн.; № 101 від 20.08.2012 на суму 72 грн.; № 105 від 27.08.2012 на суму 2630 грн.; № 109 від 11.09.2012 на суму 450 грн.

Також позивач надав, а відповідач отримав послуги відповідно до актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 11 від 05.05.2012 на суму 4800 грн.; № 23 від 13.07.2012 на суму 3000 грн.; № 24 від 13.07.2012 на суму 12000 грн.; № 40 від 28.08.2012 на суму 4360 грн.

Належним чином засвідчені копії вказаних накладних та актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) містяться в матеріалах справи, вони скріплені підписами та печатками обох сторін.

Сторонами складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 року по 05.11.2012 року, у якому вказано про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 10 503 грн., при цьому неоплаченими є накладні № 26 від 04.05.2012 на суму 800 грн.; № 57 від 19.06.2012 на суму 600 грн.; № 80 від 20.07.2012 на суму 2041 грн.; № 101 від 20.08.2012 на суму 72 грн.; № 105 від 27.08.2012 на суму 2630 грн. на загальну суму 6143 грн. та акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 40 від 28.08.2012 на суму 4360 грн.

У зв'язку з наявністю заборгованості відповідача за поставлену продукцію в сумі 10 503 грн. позивач заявив вимогу від 12.04.2013 про стягнення цієї суми боргу та надіслав її відповідачу 15.04.2013 та 16.04.2013.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Суд приходить до висновку, що між сторонами склалися договірні відносини купівлі-продажу товару та надання послуг, які основані на усній домовленості сторін та оформлені видатковими накладними і актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Таке оформлення договірних відносин купівлі-продажу та надання послуг відповідає вимогам чинного законодавства, укладення угод у спрощений спосіб у цих правовідносинах не суперечить чинному законодавству.

Згідно статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За приписом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки письмовий договір між сторонами у даній справі відсутній, а спеціальною нормою права - статтею 692 ЦК України - чітко встановлений термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, тому відповідно до статті 692 ЦК України обов'язок відповідача оплатити отриманий товар настав після його прийняття.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено і відповідачем не заперечено факт отримання ним та неоплати позивачу продукції по накладних № 26 від 04.05.2012, № 57 від 19.06.2012, № 80 від 20.07.2012, № 101 від 20.08.2012, № 105 від 27.08.2012 на загальну суму 6 143 грн.

Також позивач просить у позовній заяві стягнути з відповідача вартість наданих йому послуг.

Правовідносини щодо надання послуг регулюються главою 63 Цивільного кодексу України .

Згідно статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи із даних акта звірки взаємних розрахунків, складеного та підписаного сторонами, неоплаченим є акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 40 від 28.08.2012, щодо якого вказано про реалізацію послуг на суму 4360 грн.

У цьому Акті (а.с. 15) названі сторони Виконавець та Замовник і вказано про проведення у Замовника ТО-1 трактора К-701, що за своїм текстом відповідає визначенню послуги.

Суд приходить до висновку, що між сторонами склалися договірні відносини щодо надання позивачем послуг, які оформлені актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Законом не встановлена інша форма оформлення договірних відносин між сторонами щодо надання позивачем послуг відповідачу.

Згідно статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 40 від 28.08.2012 вказана вартість наданої послуги 4360 грн., що передбачає її оплату у вказаній сумі, оскільки інше в акті не вказано.

Строк оплати вартості наданих послуг сторонами не встановлений, у главі 63 ЦК України, якою регулюються правовідносини послуг, строк оплати вартості наданих послуг також відсутній.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання і боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

Позивач надіслав суду (24.04.2013 отримано електронною поштою) заяву про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, із якою надіслано копії вимоги від 12.04.2013, 16.04.2013 на суму 10503 грн. та доказ надіслання їх відповідачу 15.04.2013 та 16.04.2013. У цій вимозі позивач просив відповідача сплатити борг за отриману продукцію та послуги в семиденний строк, але не пізніше 23 квітня 2013 року.

Суду не подано доказів сплати відповідачем коштів за отримані послуги по акту № 40 від 28.08.2012, тобто, на момент прийняття рішення судом спір між сторонами щодо сплати заборгованості в сумі 10 503 грн. існує.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань по оплаті отриманої у позивача продукції та наданих йому послуг, в тому числі й після отримання вимоги від 12.04.2013.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі 10 503 грн. боргу.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка (19014, Черкаська область, Канівський район, с. Бобриця, вул. ідентифікаційний код 32567602) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) - 10 503 грн. ( десять тисяч п'ятсот три гривні) боргу, 1 720 грн. 50 коп. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп. ) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 29.04.2013

Суддя А.Д. Пащенко