Постанова

від 25.04.2013 по справі 920/113/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа № 920/113/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Губенко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1108 С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 12.03.13 р. у справі № 920/113/13

за позовом ПП "Науково-виробнича фірма "Меценат", м. Сімферополь

до КП "Глухівський тепловий район", м. Глухів, Сумської обл.

про стягнення 4591,89 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 4.591,89 грн., в тому числі 3.826,57 грн. пені та 3% річних в сумі 765,32 грн., які були нараховані відповідачу за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № 005/12 про купівлю товарів за державні кошти, укладеним між сторонами у справі 12 жовтня 2012 року, а також стягнення з відповідача на свою користь судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.03.2013 р. по справі №920/113/13 (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 100 грн. 00 коп. пені, 3% річних в сумі 765 грн. 32 коп., 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, в іншій частині позову відмовлено, з посиланням на відсутність збитків, майновий стан сторін.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду відмінити в частині зменшення розміру пені до 100,00 грн., та задовольнити вимоги позивача щодо стягнення пені з відповідача в повному обсязі у розмірі 3826, 57 грн. та стягнути витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 860,25 грн.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі на підставі існуючих матеріалів у справі.

Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу,в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що оплата повинна проводитись за рахунок бюджетних коштів, які не надійшли, та розрахунки проводились коштами підприємства, доказів понесення збитків позивач не надав.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між сторонами укладений договір № 005/12 від 12 жовтня 2012 року про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого позивач - ПП "НВФ "Меценат" зобов'язався здійснити поставку товару (котел ARS-700ВМ у кількості 1 шт. на суму 179 712,00 грн.), зазначений в специфікації, що є Додатком № 1 до договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити такий товар.

Пунктами 3.1., 4.1 договору передбачено, що ціна договору становить 179 712,00 грн., оплата за поставлений товар повинна проводитись за рахунок коштів, які надійшли з місцевого бюджету в сумі 160 000,00 грн. з розподільчого рахунку підприємства та за рахунок власних коштів підприємства в сумі 19 712,00 грн.; розрахунки за поставлений товар проводяться протягом п'яти банківських днів з дати постачання товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору на підставі специфікації до договору та видаткової накладної № РН-0000182 від 25.10.2012р. позивач здійснив поставку товару (котел ARS-700ВМ у кількості 1 шт. на суму 179 712,00 грн.), відповідач товар отримав 24.10.2012 р., що підтверджується довіреністю № 130 від 24.10.2012р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, а оплату проведено 12.11.2012р. на суму 19 712,00 грн. та 28.12.2012р. на суму 160000,00 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач порушив строки оплати передбачені п. 4.1 договору та не прийняв до уваги посилання відповідача на відсутність його вини у несвоєчасній оплаті за поставлений товар.

Статтею 617 Цивільного кодексу України, встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Господарський суд зробив правомірний висновок, що відповідач не надав доказів в обґрунтування відсутності вини у несвоєчасній оплаті за поставлений товар.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

У п.7.4.3 договору зазначено, що при порушенні строків оплати товару (повністю або частково) покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з розрахунку несплаченої суми, з якої допущено прострочення оплати за кожний день прострочення.

З урахуванням вказаних обставин, позивачем нарахована відповідачеві пеня в розмірі 3826,57 грн.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що доказів понесення збитків позивачем не надано, протягом останніх трьох років Комунальне підприємство "Глухівський тепловий район" є фінансово збитковим, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Глухівської міської ради Сумської області № 03-22/211 від 28.02.2013р., а також те, що фактичний рівень відшкодування населенням вартості послуг з теплопостачання по комунальному підприємству "Глухівський тепловий район" за 2012 рік склав 77,8% (згідно довідки виконкому Глухівської міської ради № 03-14/206 від 27.02.2013р.), та керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України зменшив розмір пені до 100,00 грн.

Судова колегія вважає, що враховуючи умови договору, прийняття відповідачем заходів по оплаті, виконання договору відповідачем з незначним простроченням, відсутність збитків у позивача та майновий стан сторін суд першої інстанції правомірно зменшив розмір штрафних санкцій.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи несвоєчасну оплату товару суд першої інстанції обґрунтовано стягнув 3% річних в розмірі 765, 32 грн.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 617, 625 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 12.03.2013 р. по справі № 920/113/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 26.04.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.