КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 квітня 2013 року 810/1715/13-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Чернігівській області
до малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Сачук С.І.»
про стягнення фінансових санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла справи з Чернігівського окружного адміністративного суду за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Чернігівській області (надалі - позивач) до малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Сачук С.І» (надалі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій у сумі 5 100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки господарської одиниці відповідача встановлено порушення вимог Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». На підставі виявлених перевіркою порушень, позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача, проте, оскільки визначені суми фінансових санкцій відповідачем сплачені не були, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 вказану справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
26 квітня 2013 року, сторони в судове засідання не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачу ухвала суду та повідомлення про розгляд справи направлялись за адресою вказаною у позовній заяві, а саме: Київська область, м. Славутич, Бакинський квартал, буд. 20, кв. 2. Однак, до суду повернувся конверт з довідкою пошти ф. 20 - «за закінченням терміну зберігання» та звіт про направлення телеграми від 24.04.2013 № 5761, у зв'язку з відмовою адресата одержати телеграму з повідомленням про розгляд справи.
Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності, належним чином повідомлених сторін та у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Сачук С.І.» є юридичною особою та здійснює торгівлю алкогольниим напоями та тютюновими виробами.
У жовтні 2012 року посадовими особами позивача було проведено перевірку павільйону, що розташований за адресою: Ріпкинський р-н, с. Неданчичі, вул. Титова, 69-а та належить малому приватному виробничо-комерційному підприємству «Сачук С.І.» код 31154194, юридична адреса: Київська обл., м. Славутич, Бакинський квартал, буд. 20 кв. 2. Перевірка проводилась в присутності продавця магазину ОСОБА_2, якій до початку перевірки було вручено під розписку копію наказу від 22.10.2012 №101-0, та направлення від 22.10.2012 №137.
Перевіркою було встановлено зберігання відповідачем тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку, а саме: в павільйоні знаходились сигарети «Прилуки» особливі № 8 ( на пачці зазначено дату виготовлення 25.04.2012 та ціну 7,50 грн.) в кількості 18 пачок та сигарети «Прилуки» особливі № 12 ( на пачці зазначено дату виготовлення 13.05.2012 та ціну 7,50 грн.) в кількості 14 пачки, виробництва АІТ тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» та зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, а саме: горілка розлита в АР Крим (код району 01), а марка наклеєна 23 регіону (Черкаська обл.).
Також, перевіркою було встановлено реалізація відповідачем тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку, а саме: 22.10.2012 згідно фіскального чеку №6473 було реалізовано пачку сигарет «Прилуки» особливі № 12, (дата виготовлення 13.05.2012 по ціні 7,50 гривень) з підробленою маркою акцизного податку.
Вказані марки акцизного податку позивачем було направлено для проведення експертизи. Відповідно до висновку спеціаліста від 20.11.2012 №529-10-12 марки акцизного податку є підробленими.
За результатами проведеної перевірки позивачем було складено акт від 22.10.2012 №136/21/31154194, який продавець магазину ОСОБА_2 відмовилась підписувати та отримувати один примірник акта, про що позивачем було складено відповідні акти «Відмову від підписання акта перевірки» та « Відмову від отримання акта перевірки».
На підставі вказаного акта перевірки позивачем прийнято рішення від 26.12.2012 № 250192/17/21/204 про застосування до відповідача фінансових санкцій. Вказане рішення отримано уповноваженою особою відповідача 16.01.2013, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа №1400020068967. Однак, відповідач суму штрафних санкцій визначену у вказаному рішенні у розмірі 5100,00 грн. не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи нормативно-правову оцінку правовідносинам, які складають предмет позову, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі - Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР).
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР, маркування горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України). Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду). На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво.
Згідно з частиною другої статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР, маркування виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), яка реалізується в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), яка реалізується через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: назва держави; найменування суб'єкта господарювання та його місцезнаходження; знак для товарів і послуг; назва продукції; місткість посуду; вміст спирту (% об.); вміст цукру (крім сухих вин, шампанського, ігристого вина та коньяку) (% мас.); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України); наявність ароматизаторів, барвників (при їх використанні). Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду). Дата виготовлення продукції повинна бути зазначена на видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду). Термін витримки для марочних вин та позначення "Марочне", вік коньячних спиртів для марочних коньяків і коньяків спеціальних назв наводяться на кольєретці.
Пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку.
Відповідно до пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР (чинного на момент здійснення перевірки відповідача), до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР, у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, доказів оскарження рішення позивача від 26.12.2012 про застосування до відповідача фінансових санкцій, суду не надав, рівно як і не подав до суду заперечення проти позову.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Сачук С.І» (ідентифікаційний код - 31154194) до Державного бюджету України фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 5 100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Терлецька О.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2013 |
Оприлюднено | 07.05.2013 |
Номер документу | 30945036 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Терлецька О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні