Постанова

від 26.04.2013 по справі 810/1757/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2013 року 810/1757/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві

Київської області

до приватного підприємства «СВ-І-Т ОДЯГУ»

про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області (надалі - позивач) з позовом до приватного підприємства «СВ-І-Т ОДЯГУ» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій та пені у розмірі 3 023,51 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.04.2013.

26 квітня 2013 року, сторони в судове засідання не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Відповідачу ухвалу суду направлялась за адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 09100, Київська область, місто Біла Церква, вул. Славіна, 44, кв. 76. Однак, до суду повернувся конверт з довідкою пошти ф. 20 - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності, належним чином повідомлених сторін та у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, станом на 01.02.2013 за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати застосованих сум штрафних санкцій та нарахованих сум пені в загальному розмірі 3 023 грн. 51 коп., що підтверджується карткою особового рахунку, корінцем вимоги № Ю-1214 від 01.02.2013 та рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 09.11.2009 № 1835.

Позивачем було сформовано та направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу та винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. Вимога № Ю-1214 від 01.02.2013 одержана відповідачем не була у зв'язку із закінченням терміну зберігання відповідного поштового відправлення (копія конверту із довідкою поштового відділення наявні в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу дев'ятого пункту 6.4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5, зареєстрованої у Мін'юсті 27.10.2010 за №994/18289, у разі коли неможливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 09.11.2009 № 1835 було одержано уповноваженою особою відповідача 09.11.2009, що підтверджується відповідним підписом про одержання.

Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на підприємство покладений обов'язок сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, але на даний час відповідач свій обов'язок не виконує.

Оскільки, відповідачем в добровільному порядку не було сплачено суму штрафних санкцій та пені у розмірі 3 023,51 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України № 1058-IV).

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058- IV.

Відповідно до частин шість та дванадцять статті 20 Закону України № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 10, 12, 13 та 14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Частиною першою статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач допустив несвоєчасну сплату єдиного внеску, а тому позивач правомірно заявляє вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій та пені.

Доказів оскарження вказаних вимог та рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій та пені відповідач суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Приписами статті 67 Конституції України визначений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 35, 69, 70, 71, 128, 160, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «СВ-І-Т ОДЯГУ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33519740) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області заборгованість по сплаті штрафних санкцій та пені у розмірі 3 023 (три тисячі двадцять три) грн. 51 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.