Рішення

від 22.04.2013 по справі 287/109/13- ц

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/109/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

з участю:

позивачки ОСОБА_1

представника відповідача Андрієнко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новобілокоровицької селищної ради Олевського району Житомирської області про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

01 березня 2013 року ОСОБА_1, звернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що вона працювала у відповідача з 19 червня 1996 року по 18 січня 2013 року. При її звільненні за скороченням чисельності і штату працівників, відповідач не провів з нею остаточного розрахунку, чим спричинив їй моральної шкоди. Просить суд стягнути з відповідача 1057.32 грн., середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку та 5000 грн., у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Позивачка у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала повністю. При цьому надала пояснення суду про те, що вона працювала у відповідача на посаді бухгалтера-касира з 19.06.1996 по 18.01.2013 року та була звільнена за п.1 ст.40 КЗпП України у зв?язку скороченням чисельності і штату працівників. В Новобілокоровицькій селищній раді Олевського району Житомирської області встановлено п?ятиденний робочий тиждень. Відповідач при її звільненні не провів виплати всіх сум, що належали їй в день звільнення, а розрахувався лише 30.01.2013 року. На підставі чого та у порядку ст.117 КЗпП України вона просить стягнути зазначену суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 1057.32 грн., та стягнути 5000.00 грн., заподіяної внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати моральної шкоди, розмір якої визначив їй юрист, при написанні позовної заяви, з таким розміром вона згодна і на її думку цей розмір моральної шкоди є розумним та справедливим.

Представник відповідача - Новобілокоровицької селищної ради Олевського району Житомирської області Андрієнко О.С., у судовому засіданні заявлені позовні вимоги позивачки не визнала та надала пояснення, що вдень звільнення ОСОБА_1, селищна рада не змогла виплатити належні останній суми заробітної плати при її звільненні, оскільки кошториси і плани асигнувань по видатках на 2013 рік були здані селищною радою і зареєстровані в казначействі 25.01.2013 року. 26 і 27 січня 2013 року були вихідними днями, так як в Новобілокоровицькій селищній раді встановлено п?ятиденний робочий тиждень. Виплата заробітної плати всім працівникам селищної ради здійснюється лише 28 числа кожного місяця. Заробітну плату всім працівникам селищної ради, у тому числі і звільненій ОСОБА_1, було проведено 30.01.2013 року. У зв?язку із чим вини селищної ради на думку представника відповідача, при проведенні розрахунку із позивачкою не має. Так як здійснити розрахункові виплати з ОСОБА_1, в день її звільнення селищна рада не мала можливості.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1, перебувала у трудових правовідносинах з Новобілокоровицькою селищною радою Олевського району Житомирської області з 19 червня 1996 року по 18 січня 2013 року та була звільнена відповідачем за п.1 ст.40 КЗпП України, у зв?язку із скороченням чисельності і штату працівників (а.с.3-5,8).

Заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачкою була виплачена 30 січня 2013 року (а.с.16).

Так відповідно до ст.47 КЗпП України слідує, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці» передбачено порядок за умови виплати заробітної плати.

Відповідно до п.п.2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної (Постанова КМУ від 08.02.1995 року № 100) - нарахування виплати, що обчислюється із середньої заробітної плати за два останні місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадку, передбаченому чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Виходячи з довідки №1410 від 25.02.2013 року, наданої відповідачем, середньоденний заробіток позивачки за два останні місяці роботи становив - 88.11 грн., у той час, як кількість робочих днів - 08 (період за весь час затримки по день фактичного розрахунку).

Отже розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку з 21 січня 2013 по 30 січня 2013 року складає - 704.88 грн.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Із ст.116 КЗпП України слідує, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, але не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок.

Згідно із ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз?яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв??язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

За змістом ст.ст.116, 117 КЗпП України обов?язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату.

Як було зазначено вище позивачка була звільнена з роботи селищною радою 18 січня 2013 року. Остаточний розрахунок з позивачкою проведено відповідачем 30 січня 2013 року.

Відтак, суд вважає, що роботодавець не довів в судовому засіданні відсутність своєї вини у затримці розрахунку при звільненні працівника, а тому повинен нести відповідальність, передбачену ст.117 КЗпП України, однак в значно меншому розмірі так як позивачку було звільнено 18.01.2013 року, а 19,20,26 та 27 січня 2013 року є вихідними днями, оскільки Новобілокоровицькою селищною радою Олевського району Житомирської області встановлено п?ятиденний робочий тиждень, а тому до виплати підлягають 704.88 грн., (88.11 грн., с.д.з.п., х 8 р.д., = 704.88 грн.) середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.

Крім того суд, вважає, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивачки щодо відшкодування моральної шкоди у відповідності до положень ст.237-1 КЗпП України. Так як підставою для відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин є порушення роботодавцем будь-яких із передбачених законом прав найманого працівника, якщо таке порушення поєднано з його моральними стражданнями, втратою ним нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи характер моральної шкоди та обсяг страждань, яких зазнала позивачка, внаслідок невиплати заборгованої заробітної плати, її вік, стан здоров'я, тяжкість вимушених змін у її життєвих і господарських стосунках, які вимагають від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя, утримання сім'ї, суд вважає, що їй спричинена моральна /немайнова/ шкода, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 100 грн., який є розумним та справедливим.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обов'язок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.43 Конституції України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст.40,47,94,115-117,237-1 КЗпП України, п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» та ст.ст.1, 3, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 209, 212-215, 217,218, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Новобілокоровицької селищної ради Олевського району Житомирської області про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Новобілокоровицької селищної ради Олевського району Житомирської області, із р/р № 35413045002280, код № 04343464, МФО 811039 ГУДКСУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 704 (сімсот чотири) грн., 88 коп., заборгованості по заробітній платі та 100 (сто) грн., 00 коп., завданої моральної /немайнової/ шкоди, а всього на загальну суму 804 (вісімсот чотири) грн., 88 коп.

Стягнути з Новобілокоровицької селищної ради Олевського району Житомирської області, із р/р № 35413045002280, код № 04343464, МФО 811039 ГУДКСУ в Житомирській області на користь держави судовий збір в сумі 229.40 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету - 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО - 811039.

В решті позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: В. В. Волощук