Ухвала

від 23.04.2013 по справі 331/2783/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 331/2783/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11сс/778/169/13 Головуючий в 1 інстанції

ЕУ № 331/2783/13-к ОСОБА_1

Категорія ч. 1 ст. 190 КК, ст. 159 КПК Доповідач Бочарников С.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Бочарникова С.О.,

суддів Літвіної В.В.,

ОСОБА_2,

при секретарі Вечеренкові Є.М.,

за участю прокурора Басіка О.В.,

адвоката ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріал за апеляційною скаргою директора ТОВ В«Транс.НафтаВ» ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2013 року, якою було задоволено клопотання слідчого, надано тимчасовий доступ до резервуарів з бензином, які розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Іванова б. 105, належать ТОВ В«Транс.НафтаВ» та можливість вилучення їх вмісту із обігу.

Згідно матеріалів провадження слідчий СУ ГУМВС України в Запорізькій області Сичов Ф.Л. звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів по кримінальному провадженню № 12013080020000309 від 15.02.2013 року, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 227 КК України, погодженим з прокурором прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя ОСОБА_5

В обґрунтування клопотання було зазначено, що посадовими особами ТОВ «ТРАНС.НАФТА» (ЄДРПОУ 36605198) через мережу автозаправних станцій «ПОЛОНІЯ» здійснюється реалізація небезпечної продукції - нафтопродуктів у вигляді бензину.

21.03.2013 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Васецької В.В., з метою встановлення документів, предметів та техніки, що підтверджують походження та факт реалізації небезпечної продукції (нафтопродукти) посадовими особами ТОВ «ТРАНС.НАФТА» (ЄДРПОУ 36605198), а також відібрання зразків нафтопродуктів, співробітниками ГУМВС України в Запорізькій області за адресами розташування офісних, складських приміщень та автозаправних станцій, які використовуються посадовими особами ТОВ «ТРАНС.НАФТА» (ЄДРПОУ 36605198) для здійснення господарської діяльності, проведено обшуки.

Під час обшуків із ємностей, що розташовані за адресами: м. Запоріжжя, вул. Українська, 52; м. Запоріжжя, вул. Іванова, 105; Оріхівський район, смт. Комишуваха, 38 км. автодороги Запоріжжя-Маріуполь здійснено відбір проб нафтопродуктів, які у подальшому направлені на дослідження до ТОВ «Науково-дослідної лабораторії експертиз нафтопродуктів «ОЙЛЦЕНТР» (ЄДРПОУ 37231478).

Відповідно до протоколу випробувань № 74 від 25.03.2013, складеного ТОВ «Науково-дослідна лабораторія експертиз нафтопродуктів «ОЙЛЦЕНТР» проби нафтопродуктів, відібраних з резервуарів, які використовуються ТОВ «ТРАНС.НАФТА» (ЄДРПОУ 36605198), що розташовані за адресами: м. Запоріжжя, вул. Українська, 52; м. Запоріжжя, вул. Іванова, 105, Оріхівський район, смт. Комишуваха, 38 км. автодороги Запоріжжя-Маріуполь, не відповідають встановленим державним стандартами України, а саме:

Бензин А - 76 відібраний з резервуару № 3 на автозаправній станції «ПОЛОНІЯ» за адресою: 70503, Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, 38 км. автодорога Запоріжжя-Маріуполь, не відповідає вимогам ДСТУ 4063 - 2001 по показникам вмісту масової частки бензолу;

Бензин А - 95 відібраний з резервуару № 1 на автозаправній станції «ПОЛОНІЯ» за адресою: 70503, Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, 38 км. автодорога Запоріжжя-Маріуполь, не відповідає вимогам ДСТУ 4063 - 2001 по показникам октанового числа;

Бензин А - 92 відібраний з резервуару № 2 на автозаправній станції «ПОЛОНІЯ» за адресою: 70503, Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, 38 км. автодорога Запоріжжя-Маріуполь, не відповідає вимогам ДСТУ 4063 - 2001 по показникам вмісту масової частки бензолу;

Бензин А - 95 відібраний з резервуару № 6 розташованого за адресою: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 105, не відповідає вимогам ЛСТУ 4063 - 2001 по показникам октанового числа, а саме занижений рівень октанового числа;

Бензин А - 92 відібраний з резервуару № 3 розташованого за адресою: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 105, не відповідає вимогам ДСТУ 4063 - 2001 по показникам вмісту масової частки бензолу та сумарного вмісту ароматичних вуглеводнів;

Бензин А -95 відібраний з резервуару № 4 автозаправної станції «ПОЛОНІЯ» за адресою: 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, 52, не відповідає вимогам ДСТУ 4063 - 2001 по показникам октанового числа, а саме занижений рівень октанового числа;

Бензин А - 92 відібраний з резервуару № 3 автозаправної станції «ПОЛОНІЯ» за адресою: 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, 52, не відповідає вимогам ДСТУ 4063 - 2001 по показникам вмісту масової частки бензолу та сумарного вмісту ароматичних вуглеводнів;

Бензин А-92 відібраний з резервуару автозаправної станції «ПОЛОНІЯ» Б/Н з надписом А 95 розташованого за адресою: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 105, не відповідає вимогам ДСТУ 4063 - 2001 по показникам вмісту масової частки бензолу та сумарного вмісту ароматичних вуглеводнів;

Бензин А-76 відібраний з резервуару № 2 розташованого за адресою: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 105, не відповідає вимогам ДСТУ 4063 - 2001 по показникам вмісту масової частки бензолу;

Незважаючи на невідповідність державним стандартам України нафтопродуктів, які виявлено під час обшуку 21.03.2013 посадові особи ТОВ «ТРАНС.НАФТА» (ЄДРПОУ 36605198) у теперішній час продовжують реалізацію зазначеної небезпечної продукції.

На думку органа досудового слідства були достатні підстави вважати, що бензин А - 76, А - 92, А - 95, який не відповідає ДСТУ 4063 - 2001 та знаходиться в резервуарах №2, № 3, № 6 та резервуарі автозаправної станції «ПОЛОНІЯ» Б/Н, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, 105, належить ТОВ «ТРАНС.НАФТА» (ЄДРПОУ 36605198).

Крім того, слідчий вважав, що вказані небезпечні нафтопродукти мають важливе значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та можуть бути використані як докази вчинення посадовими особами ТОВ «ТРАНС.НАФТА» (ЄДРПОУ 36605198) розслідуваного злочину.

Таким чином слідчий прийшов до висновку, що виникла необхідність у тимчасовому доступі до вказаних резервуарів з бензином та вилученні його із обігу.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2013 року, клопотання слідчого було задоволено, надано тимчасовий доступ до резервуарів з бензином, які розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Іванова б. 105, належать ТОВ В«Транс.НафтаВ» та можливість вилучення їх вмісту із обігу.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді директор ТОВ «Транс.Нафта» ОСОБА_4 подала на нею апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення слідчим суддею норм матеріального та процесуального права просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області про тимчасовий доступ до речей та їх вилучення по кримінальному провадженню №120113080020000309, внесеного до ЄРДР 15.02.2013 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 277 КК України.

Перевіривши надані матеріали, заслухавши доповідача, приймаючи до уваги думку адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, висновок прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

При постановленні ухвали, слідчий суддя указав, що ухвала оскарженню не підлягає, однак, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування підлягають оскарженню ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність. Так як оскаржуваною ухвалою ТОВ «ТРАНС.НАФТА» позбавляється можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність, вона підлягає апеляційному оскарженню.

Вирішуючи питання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія приймає до уваги, що згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.04.013 року буда постановлена без участі представника ТОВ «ТРАНС.НАФТА». Копія зазначеної ухвали була отримана лише 16.04.2013 року. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду. ТОВ «ТРАНС.НАФТА» клопочеться про поновлення пропущеного з поважних причин строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Скользнєвої Н.Г. від 04.04.2013 року, так як скаржник не був повідомлений про розгляд клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів, не був сповіщений про прийняття зазначеної ухвали та не отримував у встановлені для оскарження строки її копію. З цих підстав строк на оскарження підлягає поновленню.

Клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів надійшло до суду 04.04.2013 р., і в цей же день було розглянуто по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 КПК України після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті. Частиною другою ст. 163 КПК України передбачено необхідність доказування стороною, що звернулась з клопотанням, достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться. При цьому слід відмітити, що слідчим не наведено ніяких підстав, для розгляду клопотання по правилам передбачених ч.2 ст.163 КПК. Таким чином, слідчий суддя безпідставно розглянув клопотання без виклику представника власника, чим порушив права сторони, передбачені Главою 2 КПК, та не дотримався принципів основних засад кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 163 КПК, слідчий суддя розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання. Однак, згідно ухвали суду, в ній не указаний слідчий чи прокурор, що свідчить про розгляд клопотання з процесуальним порушенням, що привело до неповноти розгляду, та лишило можливості постановити об’єктивне, законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно ст.108 КПК при розгляді клопотання слідчого у судовому засіданні, ведеться журнал судового засідання, в якому фіксуються необхідні данні, яки свідчать про хід розгляду матеріалу, про осіб, які приймають учать при розгляді клопотання, та фіксуються інші питання передбачені процесуальним законом. Однак, при розгляді матеріалів клопотання, журнал судового засідання не вівся, що не дає можливості апеляційний інстанції перевірити законність судового рішення, та відповідно до п.7, ч.2, ст.412 КПК являється істотним порушенням вимог процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевказане, ухвала слідчого судді від 04 квітня 2013 г. підлягає скасуванню, що покладає обов’язок на апеляційну інстанцію постановити нову ухвалу по суті розглядуваного питання.

На підставі норм чинного Кримінально-процесуального Кодексу України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом (ч. 3 ст. 132 КПК України) передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З клопотання слідчого не вбачається, що слідчий довів наявність зазначених обов’язкових підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Зокрема, жодним доказом не підтверджується реалізація ТОВ «ТРАНС.НАФТА» небезпечної продукції. В ухвалі слідчого судді від 04.04.2013 року доказом небезпечності продукції, що стало підставою дляініціювання питання про застосування заходів забезпечення, є протокол випробувань №74 від 25.03.2013 року, складений ТОВ «Науково-дослідна лабораторія експертиз нафтопродуктів «ОЙЛЦЕНТР». ТОВ «ТРАНС.НАФТА». Вказаний висновок не є висновком експерта, тобто не може вважатись доказом в розумінні ст. 101 КПК України. При цьому слід відмітити, що вказаний протокол випробувань містить висновок того, що досліджене пальне не відповідає технічним умовам, що говорить про його неякісність, а не про небезпечність. Інші докази небезпечності нафтопродуктів відсутні.

Враховуючи викладене колегія суддів не може погодитись з таким твердженням клопотання, що вилучення пального необхідне для його дослідження на предмет якості, так як на час внесення до суду клопотання, слідчими вже було здійснено відбір проб нафтопродуктів із ємностей за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, б. 105. (в оскаржуваній ухвалі суд встановив ці обставини).

Також суду не доведено, кількість пального, його приналежність, та те, що територія на який знаходиться пальне, ємкості та обладнання належить ТОВ «Мотор Сич-Ойл», при цьому не враховано, що в резервуарах за адресою: м. Запоріжжя вул. Іванова, б. 105, знаходиться велика кількість нафтопродуктів - більше 100 тис. м3., і яка доля цього пального приналежить якої структурі не вказано.

Більше того, ТОВ «ТРАНС.НАФТА» не є власником всієї кількості нафтопродуктів, що знаходяться в резервуарах за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, б. 105. Певна кількість бензину належить іншим юридичним особам та перебуває на відповідальному зберіганні у ТОВ «ТРАНС.НАФТА». Тому вилучення нафтопродуктів, які є власністю інших осіб недопустимо.

Слідчим в клопотанні взагалі не доведено суду, чи є нафтопродукти в резервуарах за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, б. 105, власністю ТОВ «ТРАНС.НАФТА».

Так як судом прийнято рішення про розгляд клопотання слідчого в порядку ч. 2 ст. 163 КПК України, ТОВ «ТРАНС.НАФТА» було позбавлено права на надання доказів, чим порушено положення ст. 22 КПК України щодо змагальності сторін та їх свободи у поданні доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 7. ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. В клопотанні слідчого вказано, що метою тимчасового доступу до речей та документів є вилучення з обігу бензину А-76, А-92, А-95, який нібито не відповідає ДСТУ, при цьому не зазначено, ані номер партії, ані обсяг, ані виробник, бензин якого підлягає вилученню з обігу. Крім вищезазначеного, невідповідність бензину, що знаходився на реалізації станом 04.04.2013 року вимогам ДСТУ ніким не доведена, продукція не відноситься до категорії забороненої законом та не може бути вилучена з обігу під час обшуку. Ухвалою про тимчасовий доступ до речей та документів не може бути встановлене право на вилучення з обігу продукції, ані за таких обставин, ані відповідно до норм КПК України взагалі.

В клопотанні вказано, що нафтопродукти мають важливе значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та можуть бути використані як докази вчинення розслідуваного злочину.

При дослідженні представлених суду документів, судова колегія звернула увагу на те, що 15.02.2013 р. на підставі усної заяви до ЄРДР внесена реєстрація по цьому провадженню, якому дана правова кваліфікація по ч.1 ст.227 КК, та доведена фабула, що 14.12.2012 р. посадовими особами ТОВ «Транс.Нафта» здійснювалась реалізація недоброякісних світлих нафтопродуктів, які не відповідають встановленим державним стандартам. Судова колегія звертає увагу на те, що склад злочину, передбаченого ст.227 КК в редакції 2011 р. передбачає умисне введення в обіг небезпечної продукції, а не недоброякісної, що має суттєве значення, при цьому орган досудового розслідування не визначився якими нормативно-правовими актами це встановлено. Слід відмітити, що невідповідність стандартам ДСТУ може дійсно вказувати на недоброякісність, але, нічим не підтверджено небезпечність, що має друге родове поняття предмету злочину. Таким чином не зрозуміло, як вилучення палива, яке на думку слідчого органу може бути використано як докази вчинення злочину, буде мати значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, по якому на протязі декількох місяців не урегульовано питання кваліфікуючих ознак складу злочину.

При даних обставинах, слідчий суддя не має права приймати рішення на вилучення з обігу продукції чи товарів, незалежно від їх виду чи категорії, оскільки під час здійснення своїх посадових обов’язків на стадії досудового розслідування в кримінальному провадженні, ані до кола його прав, ані до кола його обов’язків не входить вирішення питання щодо вилучення з обігу продукції, реалізація якої не заборонена Законом.

Аналізуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що органом досудового слідства, не доведено доцільність та необхідність проведення зазначеної слідчої дії - вилучення із обігу пального, тому клопотання слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області про тимчасовий доступ до речей та їх вилучення по кримінальному провадженню №120113080020000309, внесеного до ЄРДР 15.02.2013 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 277 КК України.

Керуючись ст.ст. 159-164, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання директора ТОВ В«Транс.НафтаВ» ОСОБА_4 задовольнитита та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2013 року.

Апеляційну скаргу директора ТОВ В«Транс.НафтаВ» ОСОБА_4, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2013 року, якою було задоволено клопотання слідчого, надано тимчасовий доступ до резервуарів з бензином, які розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Іванова б. 105, належать ТОВ В«Транс.НафтаВ» та можливість вилучення їх вмісту із обігу, скасувати.

Постановити нову ухвалу якою у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУМВС України в Запорізькій області про тимчасовий доступ до речей та їх вилучення по кримінальному провадженню №120113080020000309, внесеного до ЄРДР 15.02.2013 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 277 КК України, відмовити.

Ухвала Апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді