Рішення

від 23.04.2013 по справі 917/614/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2013 р. Справа № 917/614/13

за позовом Прокурора Ленінського району міста Полтави (вул. Пролетарська, буд. 43, м. Полтава, Полтавська обл., 36022) в інтересах держави в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд. 2-а, м. Полтава, Полтавська обл., 36008)

до Приватного підприємства "Полтавський хлібозавод "Південний" (пров. Товарний, буд. 4, м. Полтава, Полтавська обл., 36030)

про стягнення 1193,29 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від прокуратури: Буленко О.О.

від позивача: Міняйло Г. Ю.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 1193,29 грн., у тому числі 841,32 грн. заборгованості за теплову енергію, поставлену згідно договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2396 від 10.10.2011р., 346,98 грн. - пені, 2,15 грн. - інфляційних, 2,84 грн. - 3% річних.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на сплату боргу в повному обсязі (а.с.27).

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.04.2013р. (а.с. 22-24).

Позивач листом від 25.04.2013р. підтвердив факт сплати відповідачем основного боргу, та прохає стягнути з відповідача 346,98 грн. - пені, 2,15 грн. - інфляційних, 2,84 грн. - 3% річних (а.с.34-35).

В судовому засіданні 23.04.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

У відповідності зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. в справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств тощо.

Із врахуванням того, що „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з Статутом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", дане підприємство, засноване на майні комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області і передане в оперативне управління Департаменту житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада, а власником - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області (а.с.17).

Прокурор району звернувся з даною позовною заявою на захист інтересів територіальної громади області в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", оскільки внаслідок безоплатного споживання теплової енергії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не отримує кошти необхідні для розрахунків з енергопостачальними і газопостачальними підприємствами, що порушує права та інтереси територіальної громади області та може призвести до припинення відпуску природного газу та електричної енергії, що потягне за собою виникнення перебоїв або припинення подачі теплової енергії споживачам.

З огляду на викладене, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" є правомірним.

Між ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (позивачем) та Приватним підприємством "Полтавський хлібозавод "Південний" (відповідачем) укладено договір № 2396 від 10.10.2001 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).

Відповідно до п.1 даного Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення відповідача (споживача) до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Пролетарська, 47- магазин продовольчих товарів.

Згідно п.26 Договору, договір укладений на період для опалення з 01.10.2011р. по 31.12.2016р.

За пунктами 19, 20 Договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводять відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. Вартість 1Гкал - 802,18 грн. (без ПДВ), 962,62 грн. (з ПДВ) для потреб інших споживачів.(а.с.14).

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. №81 "Про встановлення тарифів на теплову енергію ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" встановлені тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в сумі 802,18 грн. за 1Гкал (без ПДВ); (а.с.20).

Згідно з п. 22 Договору оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в п.3 Додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії", проводиться споживачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку.

Розпорядженням міського голови Полтавської міської ради від 10.10.2012р. "Про початок опалювального періоду 2012-2013р.р." визначено, що опалювальний сезон 2012/2013р. для будинків та інших об'єктів обладнаних системами централізованого теплопостачання розпочинається з 11.10.2012р. (а.с.19).

На виконання умов Договору за період жовтень 2012р. - лютий 2013р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 841,32 грн. (розрахунок - а.с.12).

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за №№ 241С від 31.10.2012р., від 30.11.2012р., від 31.12.2012р., від 31.01.2013р., від 28.02.2013р. Також позивач надав відповідачу відповідні акти приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2012р., від 30.11.2012р., від 31.12.2012р. від 31.01.2013р., від 28.02.2013р. Факт направлення вказаних рахунків та актів відповідачу підтверджується реєстрами рахунків згрупованих поштових відправлень (а.с.38-52).

За п. 12, п. 24 Договору факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами.. Споживач зобов'язаний розглянути направлений йому акт і при відсутності заперечень в 5-денний строк повернути його теплопостачальній організації підписаним і скріпленим печаткою. В разі неповернення споживачем акту у вказаний термін, він вважається оформленим і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.

Відповідач вказані акти не підписав, заперечень щодо постачання теплової енергії чи інших претензій позивачу не пред'явив.

Відповідач в порушення умов Договору оплату спожитої теплової енергії в установлений строк не провів.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст. 25 Закону № 2633).

Після звернення прокурора з позовом до суду відповідач сплатив 841,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 527321 від 08.04.2013р., випискою з банківського рахунку від 08.04.2013р. (а.с.31, 37).

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 841,32 грн. основного боргу слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1 1 ст.80 ГПК України.

Надане відповідачем платіжне доручення № 978597125 від 16.04.2013р. на суму 204,07 грн. з призначенням платежу «оплата за теплопостачання за листопад 2012р. - лютий 2013р.» не може бути враховано судом як сплата позивачем заявлених у позові санкцій за даним позовом, оскільки це не відповідає призначенню платежу. (а.с.31). За бухгалтерською довідкою позивача від 23.04.2013р. дана суму зарахована в погашення заборгованості за послуги з теплопостачання, надані в березні 2013р. (а.с.55). В підтвердження цього позивачем надано рахунок № 241с від 31.03.2013р. на оплату послуг на суму 204,07 грн. та акт приймання-передачі теплової енергії на суму 204,07 грн. (а.с.56, 57). Зазначене свідчить, що платіж в сумі 204,07 грн. за платіжним дорученням № 978597125 від 16.04.2013р. не стосується предмету даного спору.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України № 686-ХІV від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" (із змінами і доповненнями) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної cyми боргу.

Відповідно до п. 25 Договору у випадку несплати у вказані строки застосовується пеня в розмірі 1,0 % за кожен день прострочення платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне винесення плати за спожиті комунальні послуги" №686-ХІ від 20.05.1999р.

Враховуючи факт прострочення оплати прокурором правомірно нараховано 346,98 грн. пені за період з 16.11.2012р. по 12.03.2013р. відповідно до вказаних норм законодавства та положень Договору. Правильність розрахунку перевірено судом (а.с.58).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України прокурором правомірно заявлено до стягнення 2,84 грн. - 3% річних за період з 16.11.2012р. по 12.03.2013р. Правильність розрахунку перевірено судом (а.с.58).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 346,98 грн. пені та 2,84 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Прокурором також заявлено вимоги про стягнення 2,15грн. - інфляційних, нарахованих за період листопад 2012р. - січень 2013р. (розрахунок - а.с.9).

При нарахуванні інфляційних прокурором не взято до уваги, що за умовами п. 22 Договору відповідач повинен здійснити кінцевий розрахунок за послуг з централізованого опалення до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Враховуючи, що строк оплати послуг встановлено до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим, прострочення оплати боргу за жовтень 2012р., листопад 2012р., грудень 2012р. настає відповідно з 15.11.2012р., 15.12.2012р., 15.01.2013р., з вказаних дат слід нараховувати й інфляційні. А нарахування інфляційних на борг за січень 2013р. на суму боргу 244,50 грн. повинно починатися з 15.02.2013р., за лютий 2013р. - відповідно з 15.03.2013р., що є за межами заявленого у позові строку нарахування інфляційних.

Таким чином, після перерахунку судом, сума інфляційних, що підлягає стягненню становить 1,10 грн. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення 1,05 грн. інфляційних судом відхиляються, як необґрунтовані.

Судовий збір від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Полтавський хлібозавод "Південний" (пров. Товарний, буд. 4, м. Полтава, Полтавська обл., 36030; ідентифікаційний код 21049772) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго " (м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030) 346грн. 98 коп . пені, 2грн. 84 коп . -3% річних, 1 грн. 10 коп . - інфляційних.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 841,32 грн. основного боргу.

4. В частині стягнення 1,05грн. інфляційних - у позові відмовити.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Полтавський хлібозавод "Південний" (пров. Товарний, буд. 4, м. Полтава, Полтавська обл., 36030; ідентифікаційний код 21049772) - в доход Державного бюджету України 516грн. 15 коп . судового збору.

Видати накази.

Повне рішення складено та підписано: 29.04.2013р.

Суддя Безрук Т.М.