Рішення

від 22.04.2013 по справі 918/275/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2013 р. Справа № 918/275/13-г

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Теплосервіс"

до відповідача ДПТНЗ "Дубровицький професійний ліцей"

про стягнення в сумі 21 741 грн. 85 коп.

За участю представників:

позивача : Аврамишин Л.А. дов. № 120 від 11.02.13 р.

відповідача : дир.Лосік М.В., Дулінець Г.Е. дов. № 209 від 20.03.13 р.

Дубровицька об`єднана фінансова інспекція: Хомич О.М.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Теплосервіс" звернулось до господарського суду з позовом у якому просить стягнути з ДПТНЗ "Дубровицький професійний ліцей" 21 741 грн. 85 коп. боргу за постачання теплової енергії.

Зазначає, що КП «Теплосервіс» здійснювало постачання теплової енергії відповідачу, ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей», згідно умов договору № 61 від 29 грудня 2006 року. Відповідно до п.4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198, користування тепловою енергією, допускається на підставі договору про постачання теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Проведеною ревізією повноти отриманих доходів за надані підприємством послуги теплопостачання встановлено, що протягом періоду з 01.02.2011 року по 01.11.2011 року КП «Теплосервіс» згідно укладеного договору на відпуск теплової енергії № 61 від 29 грудня 2006 року надавались послуги теплопостачання гуртожитка ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей», який є бюджетною установою і відноситься до 2 групи споживачів, однак оплата за спожите тепло проводилась по тарифу споживачів 1 групи. У відповідності до п. 4.1. договору розрахунки за надання послуг здійснюються згідно з діючими тарифами та нормами затвердженими в установленому законодавством порядку.

Також звіркою встановлено, що в гуртожитку проживають учні ліцею і оплата за проживання не проводилась, що підтверджено записами в бухгалтерському обліку.

В ході ревізії проведено розрахунок різниці вартості послуг теплопостачання для гуртожитку ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей», відповідно до затверджених тарифів. Згідно проведеного розрахунку за вказаний період різниця у тарифах між споживачем 1 групи та 2 групи становила 9,15 грн. за 1 кв. м. опалювальної площі в місяць.

В результаті вищезазначеного, в період з 01.02.2011 року по 01.11.2011 року на момент проведення ревізії, підприємством недоотримано доходів від наданих послуг по теплопостачанню на загальну суму 21741, 85 грн.

ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей» заперечує проти позовних вимог про стягнення заборгованості на користь КП «Теплосервіс» за постачання теплової енергії в сумі 21741 грн. 85 коп.

Зазначає, що відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування тепловою енергією, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води і водовідведення між КП «Теплосервіс» та ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей» укладено договір на відпуск теплової енергії.

Відповідно до Договору № 69, а саме пункту 1.1. Підприємство (КП «Теплосервіс») повинно надавати Споживачеві (ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей») теплову енергію, а Споживач, в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни і строки, передбачені цим Договором.

Оплата за надані послуги проводилась, як зазначено в договорі, на підставі щомісячних рахунків, які виставлялись Позивачем . Тобто, Відповідач ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей», не встановлював тарифів та розмір щомісячної плати за надані послуги теплопостачання, а оплачував їх відповідно до рахунків, які надавав Позивач.

Заборгованість за послуги теплопостачання в ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей» відсутня.

Умовою для настання відповідальності за невиконання зобов'язань є вина, тобто, як зазначено в ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Вини ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей» в не проведенні розрахунків за надані послуги з теплопостачання не має.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

КП «Теплосервіс» здійснювало постачання теплової енергії відповідачу, ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей», згідно умов договору № 61 від 29 грудня 2006 року, який діяв до січня 2012 року.

Так, відповідно до Договору № 61, а саме пункту 1.1. Підприємство (КП «Теплосервіс») повинно надавати Споживачеві (ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей») теплову енергію, а Споживач, в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни і строки, передбачені цим Договором.

У відповідності до п.5.1. договору розрахунки за надання послуг здійснюються згідно з діючим тарифами та нормами затвердженими в установленому законодавством порядку.

Протягом періоду з 01.02.2011 року по 01.11.11 р. КП «Теплосервіс» згідно указаного договору надавались послуги теплопостачання гуртожитку ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей», який є бюджетною установою і відноситься до 2 групи споживачів, однак оплата за спожите тепло проводилась по тарифу споживачів 1 групи як для населення.

Відповідно до проведеного розрахунку за вказаний період різниця у тарифах між споживачами 1 групи та 2 групи становила 9,15 грн. за 1 кв.м. опалювальної площі в місяць.

В результаті вищезазначеного, в період з 01.02.2011 року по 01.11.2011 року підприємством недоотримано доходів від наданих послуг по теплопостачанню на загальну суму 21741,85 грн., про що зазначено в акті ревізії Дубровицької об`єднаної фінансової інспекції від 03.08.12 р.

Відповідно до статей 1 , 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона, виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони, замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання, енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Законом України "Про теплопостачання" визначені основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання і згідно зі статтею 1 цього Закону суб'єктами відносин у сфері теплопостачання є фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а споживачами теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. За приписами статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач має щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Таким чином, відносини у сфері постачання теплової енергії, здійснюються виключно на підставі укладеного між сторонами договору.

Суд на підставі повного та всебічного розгляду справи, дослідивши усі зібрані у справі докази установив, що між ліцеєм та мешканцями договорів з надання житлово-комунальних послуг укладалось тобто останні не можуть вважатись споживачами цих послуг у розумінні Закону України "Про теплопостачання". Як установлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, правовідносини між сторонами з постачання теплової енергії, врегульовані указаним договором і саме на виконання умов цього договору надавались послуги з теплопостачання гуртожитку, котрий знаходиться на балансі ліцею. Ліцей зобов'язався виконувати умови та порядок сплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Сторони погодили, що розрахунки за теплову енергію проводяться відповідно до встановлених тарифів.

Однією з суттєвих умов договору є ціна. Виходячи з змісту ст. 623 Цивільного кодексу України - ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до умов договору ціна за послуги для відповідача визначена саме як для бюджетної організації, оскільки він як споживач не відноситься до групи "населення".

Зміни до договору щодо ціни і віднесення ліцею до іншої групи споживачів не вносились і в цій частині він є обов`язковим для обох сторін.

Позивач як і відповідач не наділені правом односторонньої зміни ціни договору.

Ту обставину, що позивач у спірний період виставляв рахунки як для іншої групи споживачів суд не розглядає як зміну ціни договору.

Відповідач не з`ясовував чому саме оплата проводиться у меншому розмірі та не закріпив цю обставину в установленому порядку зміною до договору, відтак, зазначене не позбавляє позивача права отримати оплату за надані послуги в розрізі визначених договором умов.

Викладена оцінка обставин кореспондується із правовою позицією ВСГУ по справі № 5023/3370/12 від 20.02.13 р.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80-82 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Задоволити позов.

2.Стягнути з ДПТНЗ «Дубровицький професійний ліцей» (34100 Рівненська область м.Дубровиця, вул.Шкільна, 19, код ЄДРПОУ 02547151) на користь комунального підприємства «Теплосервіс» (34100 Рівненська обл. м.Дубровиця вул.Шкільна 27-б, код 33166903) 21741 грн. 85 коп. боргу, 1720 грн. 50 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 квітня 2013 року.

Суддя Войтюк В.Р.