Рішення

від 20.09.2006 по справі 20-2/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" вересня 2006 р. справа № 20-2/106

за позовомАкціонерно-комерційного банку “Укрсоцбанк”, в особі Севастопольської філії   (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 15)

до відповідачаПриватного підприємства “Рост-Крим”(99055, м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 47)

треті особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

товариство з обмеженою відповідальністю “Сендмаркет” (99011 м. Севастополь, вул. Кулакова, 82)

товариство з обмеженою відповідальністю ВФ “Стиль-Люкс” (99055, м. Севастополь, вул. Дачна, 21)

простягнення заборгованості в сумі 523586,32 грн.

Суддя  Шевчук Н.Г.

За участю представників:

позивача –Льошиної  Н.В., довіреність № 1075 від 16.05.2006;

відповідача –не з'явився;

третіх осіб –не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерно-комерційний банк “Укрсоцбанк” в особі Севастопольської філії (далі –АКБ “Укрсоцбанк”) звернувся в суд з позовом до приватного підприємства “Рост-Крим” (далі - ПП “Рост-Крим”) про стягнення заборгованості в сумі 523586,32 грн., яка складається із: заборгованості по поверненню отриманого кредиту у сумі 257768,86 грн.; заборгованості по сплаті відсотків, нарахованих за користування кредитом за період з 30.01.2002 по 30.03.2005, у сумі 192556,49 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 31.03.2004 по 30.03.2005 у сумі 41397,68 грн.; пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом у сумі 31677,52 грн.

У процесі розгляду справи позивач неодноразово уточняв позовні вимоги в частині збільшення заявлених до стягнення сум по заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та пені (т. 1 арк. с. 79, 98, т. 2 арк. с. 106-107, 114-115, 142-143).

З урахуванням уточнень та збільшення позовних вимог (т.2 арк. с. 142-143) АКБ “Укрсоцбанк” просить стягнути з ПП “Рост-Крим” 574802,37 грн., в тому числі:

1) заборгованість по договору кредитної лінії № 328 від 18.04.2001 в частині неповернутої суми кредиту  у розмірі 233452,66 грн. (солідарно з ПП “Рост-Крим”, ТОВ “Сендмаркет” і ТОВ ВФ “Стиль-Люкс”);

2) безпосередньо з ПП “Рост-Крим” заборгованість по договору кредитної лінії № 328 від 18.04.2001, яка складається із:

- суми нарахованих за період з 15.05.2002 по 14.03.2006 і несплачених відсотків 283160,99 грн.;

- суму нарахованої пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 30.03.2004 по 14.03.2006 –27298,41 грн.;

- суму пені, нарахованої  за несвоєчасне погашення кредиту, за період з 31.03.2004 по 30.03.2005 - 30890,31 грн.

          В обґрунтування позовних вимог ПП “Рост-Крим” посилається на невиконання відповідачем зобов'язань по договору кредитної лінії № 328 від 18.04.2001 та на норми статей 11, 16, 526, 549, 550 Цивільного кодексу України.

          Відповідач з посиланням на норми статті 232 Господарського кодексу України, статті 258 Цивільного кодексу України, пункт 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України проти позову заперечує (т. 1 арк. с. 73-74, 110-112).    

          Зокрема ПП “Рост-Крим” вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення по договору кредитної лінії № 328 від 18.04.2001 в частині неповернутої суми кредиту підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір по цьому питанню вирішений господарським судом міста Севастополя у справі № 20-5/442, рішення по якій від 14.05.2002 набрало чинності.

          Відповідач також заявив про застосування строку позовної давності, у зв'язку з чим просить відмовити в іншій частині позовних вимог.

          У передбаченому статтею 27 Господарського процесуального кодексу України порядку у процесі розгляду справи ухвалою суду від 10.05.2005 (т. 1 арк. с. 106)  до участі у справі залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю виробничу фірму “Стиль-Люкс” (далі ТОВ ВФ “Стиль-Люкс”) та товариство з обмеженою відповідальністю “Сендмаркет” (далі –ТОВ “Сендмаркет”).

          ТОВ ВФ “Стиль-Люкс” проти позову заперечує, та з посиланням на наявність рішення господарського суду міста Севастополя у справі № 20-5/442 вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення по договору кредитної лінії № 328 від 18.04.2001 в частині неповернутої суми кредиту підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (т. 2 арк. с. 34-36).

Клопотання позивача про накладення у порядку забезпечення позову арешту на належні відповідачу квартиру і земельну ділянку з урахуванням норми статті 66 Господарського процесуального кодексу України судом залишене без задоволення як необґрунтоване і безпідставне, оскільки вказаний позивачем спосіб забезпечення позову не пов'язаний з предметом спору (т. 2 арк. с. 142).

          Клопотання позивача про накладення у порядку забезпечення позову арешту на грошові кошти на рахунках відповідача в межах суми позову з урахуванням норми статті 66 Господарського процесуального кодексу України судом залишене без задоволення як необґрунтоване і безпідставне у зв'язку з відсутністю доказів в підтвердження викладених в клопотанні обставин (т. 1 арк. с. 2, 19-20 ).

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд

В С Т А Н О В И В :

          АКБ “Укрсоцбанк” і ПП “Рост-Крим” 18.04.2001 був укладений Договір кредитної лінії № 328 (далі - Договір) та 25.04.2001 Додаткова угода до нього, відповідно до яких відповідача був наданий кредит по відкритій кредитній лінії у сумі 600000 грн. з виплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 31% річних з кінцевим строком повернення кредиту до 18.04.2002 (т. 1 арк. с. 6-9).

          Відповідно до умови пункту 7.3 цього Договору він діє до повного виконання  сторонами взятих на себе зобов'язань.

          В забезпечення виконання за Договором кредитної лінії № 328 від 18.04.2001 були укладені Договір застави майна № 328 від 18.04.2001, предметом застави по якому є обладнання технологічної лінії погонних виробів, яке знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Дачна, 21,  заставною вартістю 400000 грн., заставодавцем якого є ТОВ ВФ “Стиль-Люкс”,  та Договір про заставу товарів в обороті вартістю 200000 грн., які належать майновому поручителю ТОВ “Сендмаркет” (т. 2 арк. с. 24-28).

          До спірних правовідносин, як до таких, що продовжують існувати після 31.12.2003, застосовуються положення Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004, оскільки відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

        Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Докази виконання відповідачем зобов'язань по Договору кредитної лінії № 328 18.04.2001 та Додатковій угоді до нього від 25.04.2001 відсутні.

          Проте, рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 20-5/442 від 14.05.2002 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.11.2004, за позовом Севастопольської філії АКБ “Укрсоцбанк” до ПП “Рост-Крим”, ТОВ ВФ “Стиль-Люкс”, ТОВ “Сендмаркет”  з  приватного підприємства “Рост-Крим” на користь Севастопольської філії АКБ “Укрсоцбанк” стягнута заборгованість по договору кредитної лінії № 328 від 18.04.2001 в частині неповернутої суми кредиту  у розмірі 257768,86 грн. і сума несплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 22874,80 грн., які були нараховані за період з 30.01.2002 по 14.05.2002, за рахунок заставленого майна ТОВ “Сендмаркет” –товарів в обороті на суму  200000 грн. по Договору застави від 23.04.2001  та заставленого майна ТОВ ВФ “Стиль-Люкс” -  обладнання технологічної лінії погонних виробів, яке знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Дачна, 21,  заставною вартістю 400000 грн. (т. 1 арк. с. 65-66).

          Рішення набрало законної сили 29.06.2002.

          За таких обставин провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості по договору кредитної лінії № 328 від 18.04.2001 в частині неповернутої суми кредиту  у розмірі  233452,66 грн. підлягає припиненню на підставі   пункту 2  частини 1 статті  80     Господарського процесуального кодексу України, оскільки по цій вимозі є рішення господарського суду, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

          Зазначене рішення господарського суду виконане частково.

          З урахуванням здійсненої 19.10.2004 заставодавцем ТОВ ВФ “Стиль-Люкс”  на виконання рішення господарського суду від 14.05.2002 у справі № 20-5/442 оплати (т. 2 арк. с. 47) на день винесення рішення по справі  залишок неповернутої позивачу суми кредиту становить 233452,66 грн.

          Умовами пунктів 2.7, 2.8 сторони передбачили сплату Позичальником Кредитору відсотків за користування кредитом у розмірі 31 річних від залишку на кредитному рахунку, нарахування яких здійснюється двічі у місяць.

          А тому позивачем правомірно у відповідності з умовами Договору кредитної лінії з 15.05.2002 по 14.03.2006 нараховані відсотки за користування кредитом.

          Сума нарахованих позивачем і не сплачених відповідачем відсотків за користування кредитом за цей період  становить 283160,99 грн.

          Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті нарахованих з 15.05.2002 по 14.03.2006 і несплачених відсотків за користування кредитом у сумі  283160,99 грн. обґрунтовані і  підлягають задоволенню.

          У відповідності до умови  пункту 2.8 Договору кредитної лінії  відповідач повинен був здійснити сплату відсотків не пізніше 5-го числа місяця, наступного за періодом їх нарахування, а у випадку, якщо день сплати є неробочим днем, то у попередній йому робочий день.

          Ці  зобов'язання ПП “Рост-Крим” не виконані.

Згідно статей 230, 231 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Відповідно до пункту 4.2 Договору кредитної лінії у випадку прострочення строків оплати відсотків, а також строків повернення кредиту Позичальник сплачує Кредиторі пеню у розмірі одного відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у той період.

          Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення відсотків за період з 30.03.2004 по 14.03.2006 у сумі 27298,41 грн.

          Проте, при нарахуванні суми пені позивачем не взято до уваги положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          У випадку, що розглядається, інше не встановлено ні законом, ні договором,  а тому  задоволенню підлягає вимога позивача про стягнення пені тільки за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано  у сумі  11 497,53 грн.

Відповідно до вимог пунктів 3.3.2-3.3.13, 4.4 Договору зобов'язання по оплаті пені за непогашений кредит виникло у відповідача з 20.02.2002, але позовна заява була подана позивачем лише 30.03.2005, тобто з порушенням строку позовної давності встановленої статтею 257 Цивільного кодексу України.  Позовна давність застосовується судом за заявою відповідача, зробленою до винесення рішення (т.1 арк.с.110-112), згідно статті 267 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 30 890,31 грн. задоволенню не підлягають.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  при частковому  задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

        Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 77, пунктом 2 частини 1 статті 80, статтями 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині вимог про стягнення по договору кредитної лінії № 328 від 18.04.2001 в частині неповернутої суми кредиту  у розмірі 233452,66 грн.  припинити.

3.  Стягнути з приватного підприємства “Рост-Крим” (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 47 код у ЕДРПОУ 30005707, р/р 26002945037511 у СФ АКБ „Укрсоцбанк” МФО 324195) на користь Акціонерно-комерційного банку “Укрсоцбанк” (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 15, код в ЄДРПОУ 09324193, р 37398945999802 у СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) заборгованість у сумі 294 658 грн. 52 коп. (двісті дев'яносто чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім грн. 52 коп.), у тому числі: несплачені відсотки –283 160,99 грн., пеня за несплачені відсотки –11 497,53 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 871 грн. 46 коп. (вісімсот сімдесят одна грн. 46 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 60 грн. 49 коп. (шістдесят грн. 49 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                     Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано  25.09.2006.