Рішення

від 08.12.2006 по справі 20-2/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" грудня 2006 р. справа № 20-2/263

За позовною заявою відкритого акціонерного товариства „Енергетичної компанії „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до відповідача Централізованої бухгалтерії № 6 Міського управління освіти та науки

                                (99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 12)

про стягнення 15 887,71 грн.,

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

від позивача –Філатова Л.Б., довіреність № 7148/0/2-06 від 11.08.2006;

від відповідача – Золотарьов С.В., довіреність б/н від 10.08.2006.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі - ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”) звернулось у господарський суд з позовом до Централізованої бухгалтерії № 6 Міського управління освіти та науки (далі –Централізована бухгалтерія № 6) про стягнення 15887,71 грн., з яких заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 11 899,34 грн., за реактивну електроенергію – 1766,73 грн., за перевищення ліміту активного споживання –681,28 грн., пеня –1540,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладеного між сторонами договору № 272 від 19.12.2001, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов'язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог з посиланням на те, що відповідно до акту ревізії виявлена переплата за використану електроенергію у сумі 23 382,05 грн. та Дитячий будинок сімейного типу, за користування електроенергією яким позивач також просить стягнути суму заборгованості,  відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 № 106 фінансується управлінням праці та соціального захисту населення, а тому повинен самостійно оплачувати спожиту електричну енергію (арк.с. 85).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2001 року між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” та Централізованою бухгалтерією № 6 укладений договір № 272 про користування електричної енергією строком дії із дня підписання по 19.12.2002 та вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за 1 місяць до закінчення дії договору не надходило заяв від жодної з сторін про відмову від договору або його перегляд. Кількість пролонгацій не обмежена (арк. с. 9-12).

Цей договір не був розірваний. Натомість, сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 19.12.2002 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало Централізовану бухгалтерію № 6 електроенергією, а Централізована бухгалтерія № 6 користувалась нею і частково оплачувала спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а Централізована бухгалтерія № 6 користувалась електроенергією на підставі Договору № 272 від 19.12.2002 (далі –Договору).

Пунктом 1.2.1 Договору передбачено обов'язок відповідача здійснювати оплату за спожиту електричну енергію по тарифах і у строки, встановлені у Додатку № 5.

Строки оплати:

Подекадна оплата : - на 11-й день розрахункового періоду, а саме 29 числа календарного місяця у об'ємі 30% вартості заявленого місячного об'єму споживання;

-          на 21 день  розрахункового періоду, а саме 9 числа календарного місяця у об'ємі 60% вартості заявленого місячного об'єму споживання;

Остаточний розрахунок: - 18 числа поточного місяця.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 (далі - Правила) встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими  тарифами та споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов'язків  сторін.

Відповідно до показань розрахункових приладів, які надавались щомісячно відповідачем, позивач здійснював нарахування електричної енергії за період з 13.04.2005 по 08.06.2006 та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.

Але відповідачем зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків належним чином не виконувались, в результаті чого за період з 13.04.2005 по 08.06.2006 утворилася заборгованість по оплаті за активну електричну енергію перед позивачем у розмірі 11899,34 грн.  

Відповідно до пункту 1.2 Правил реактивна електрична енергія є викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму. Перетікання реактивної електричної енергії передбачає додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та погіршення показників якості електричної енергії.

Пунктом 1.2.11 Договору встановлене зобов'язання відповідача забезпечити оплату за перетоки реактивної енергії.

Відповідно до наданих відповідачем звітів про витрати електричної енергії позивачем проведений розрахунок витрат реактивного споживання та виставлені рахунки за період з 13.04.2005 по 08.08.2006 на суму 1766,73 грн., які відповідачем на день прийняття рішення не оплачені.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії     зобов'язаний     додержуватися     вимог нормативно-технічних   документів   та   договору  про  постачання енергії.

Відповідно до пункту 1.2.2 Договору, відповідач зобов'язався здійснювати споживання електроенергії в об'ємах,  які не перевищують договірні величини.

Додатком № 1 до Договору відповідачем узгоджений об'єм відпуску електричної енергії у  січні-квітні 2006 року –3500 кВт/г.

Але, відповідно до звітів відповідача про витрати електроенергії об'єм використаної електроенергії склав у січні 2006 року - 5083 кВт/г. (перевищення  - 1583 кВт/г.), у лютому 2006 року –4246 кВт/г. (перевищення –746 кВт/г), березні 2006 року -3519 кВт/г. (перевищення –19 кВт/г), квітні 2006 року - 3519 кВт/г. (перевищення –19 кВт/г).

На підставі викладенного позивачем здійснено нарахування за перевищення договірної величини спожитої електроенергії та виставлені рахунки всього на суму 681,28 грн.

Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідачем вказані рахунки на день прийняття рішення не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення ліміту споживання електричної енергії складає 681,28 грн.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем належним чином не виконані зобов'язань за договором № 272 від 19.12.2001, заборгованість на день прийняття рішення не погашена у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за активну енергію  в розмірі 11899,34 грн., за реактивну енергію в розмірі 1766,73 грн. та за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 681,28 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що відповідно до акту ревізії виявлена переплата за використану електроенергію у сумі 23 382,05 грн.  судом не приймаються до уваги.

Акт ревізії складений 19.12.2003 за період з 01.11.2000 по 01.11.2003, позивач же просить стягнути заборгованість відповідача, яка утворилась з 13.04.2005 по 08.06.2006.

Окрім того відповідно до додатку № 3 до Договору Дитячий будинок сімейного типу включений у перелік об'єктів, на які поставляється електрична енергія за договором № 272 (арк.с. 105-106). Докази внесення змін до Договору щодо виключення Дитячого будинку сімейного типу з переліку цих об'єктів відсутні. А тому посилання відповідача на відсутність у нього обов'язку по оплаті електричної енергії поставленої Дитячому будинку сімейного типу безпідставні і судом до уваги не приймаються.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється  від  суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем з посиланням на пункт 1.2.16 договору за неналежне виконання зобов'язань за договором нарахована пеня у розмірі 1540,36 грн. Розрахунок перевірений судом, здійснений з урахуванням вищезазначених норм, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 15 887 грн. 71 коп.  обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

        Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Централізованої бухгалтерії № 6 Міського управління освіти та науки (99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 12, код в ЄДРПОУ 24037858, р/р 35426023000343 в Управлінні державного казначейства м. Севастополя, МФО 824509) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість у сумі 12 580,62 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят грн. 62 коп.) з яких: активна електроенергія –11 899 грн. 34 коп.,  перевищення ліміту - 681 грн. 28 коп.

3.          Стягнути з Централізованої бухгалтерії № 6 Міського управління освіти та науки (99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 12, код в ЄДРПОУ 24037858, р/р 35426023000343 в Управлінні державного казначейства м. Севастополя, МФО 824509) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506) заборгованість у сумі 3 307,09 грн. (три тисячі триста сім грн. 09 коп.) з яких: заборгованість за реактивну енергію –1766,73 грн., пеня –1540,36 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 159 грн. 67 коп. (сто п'ятдесят дев'ять грн. 67 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

        Видати накази після набрання рішенням законної сили.

     Суддя                                                                                      Шевчук Н.Г.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84  Господарського процесуального

кодексу України і підписано 14 .12.2006.