Рішення

від 18.12.2006 по справі 20-2/345

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/345

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" грудня 2006 р. справа № 20-2/345

За позовною заявою військової частини 4110 Внутрішніх військ МВС України

                   (99004, м. Севастополь, вул.. 2-га Бастіонна, 14а)

до відповідача державного підприємства „Радгосп-завод ім. П.Осипенко”

                   (99814, м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухий, 1)

про стягнення заборгованості у сумі 10790,90 грн.,

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

від позивача –Слюсаренко М.Л., довіреність № 1129 від 04.09.2006;

від відповідача – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Військова частина 4110 Внутрішніх військ МВС України звернулась до суду з позовною заявою до державного підприємства „Радгосп-завод ім. П.Осипенко” про стягнення заборгованості у сумі 10790,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань та норми статей 901, 903 Цивільного кодексу  України.

18.06.2005 позивач надав заяву про доручення до матеріалів справи доказів погашення заборгованості за договором (арк. с. 33-35).

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України:  не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник відповідача у судові засідання 08.12.2006 та 18.12.2006 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк.с. 29).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд -

В С Т А Н О В И В :

04 липня 2006 року державне підприємство „Радгосп-завод ім. П.Осипенко”(далі –ДП „РЗ ім.. П.Осіпенко”) та військова частина 4110 Внутрішніх військ МВС України (далі –в/ч 4110 ВВ МВС України) уклали договір № 76/25 про надання послуг про забезпечення безпеки (далі –Договір), предметом якого є надання послуг по забезпеченню безпеки силами позивача на відповідній території відповідача за адресою: 99814, м. Севастополь, с.Осіпенко (арк. с. 10-11). Строк дії договору з дня підписання до 31.12.2006 року.

Пунктом 4.1 Договору сторони встановили,  що за надані послуги відповідач розраховується з позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (на підставі  наданих позивачем рахунків) протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами акту наданих робіт та Табелю робочого часу (на кожного військовослужбовця)

У період з липня по серпень 2006 року позивачем були надані відповідачу послуги на суму 87 390 грн. 00 коп., які були прийняті відповідачем, що підтверджується актами виконаних робіт та Табелями обліку відокремлення особового складу в/ч 4110 для виконання робіт відповідно до договору, підписаними і засвідченими печаткою ДП „РЗ ім. П.Осіпенко” (арк. с. 21-26).

На оплату цих робіт позивачем відповідачу були виставлені рахунки всього на суму 87 390 грн. 00 коп., які відповідачем оплачені частково у сумі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором у розмірі 10 098 грн. 39 коп. Але в процесі розгляду справи відповідач повністю оплатив вказану суму, що підтверджується банківським витягом (арк.с. 34).

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі підлягає припиненню, якщо відсутній предмет спору.

          Викладене є підставою для припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у сумі 10 098 грн. 39 коп.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється  від  суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати наданих послуг відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем на суму заборгованості нарахована пеня у сумі 692,51 грн. за період прострочення платежу з 04.08.2006 по 06.11.2006.

Але, відповідно до вимог пункту 4.1 договору заборгованість у відповідача виникає після спливу строку виконання зобов'язання, а саме через три банківських дні після підписання сторонами акту наданих робіт та Табелю робочого часу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, сторонами визначений строк виконання зобов'язання - три банківських дні після підписання сторонами акту наданих робіт та Табелю робочого часу.

Але у наданих позивачем актах та табелях дата їх підписання та складання відсутня.   

Викладене є підставою для визнання позовних вимог про стягнення пені у сумі 692 грн. 51 коп. не обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена  заборгованість стягненню не підлягає.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з тим, що спір щодо стягнення заборгованості у сумі 10 098,39 грн. виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно  до частини другої статті 49 вищевказаного кодексу, державне мито пропорційно цієї вимоги покладається на відповідача

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 80, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.          В частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості за договором №  76/25 від 04.07.2006 у сумі 10 098,39 грн. провадження припинити.

2.          В іншій частині позову відмовити.

3.          Стягнути з державного підприємства „Радгосп-завод ім. П.Осипенко” (99814, м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухий, 1, код у ЕДРПОУ 00412872, п/р 260001204 в СФ АППБ “Аваль”, МФО 324504) на користь військової частини 4110 Внутрішніх військ МВС України (99004, м. Севастополь, вул. 2-га Бастіонна, 14а, код у ЕДРПОУ 14323646, р/р 35215003000176 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) витрати по сплаті державного мита у сумі 100 грн. 97 коп. (сто  грн. 97 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110 грн. 43 коп. (сто десять грн. 43 коп.).         

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                 Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 19.12.2006.