20-4/382
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-4/382
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"15" грудня 2006 р. 09:15 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:судді Остапової К.А., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроветснаб” про стягнення 1539,90 грн.,
при секретарі Соловей Ю.В.
за участю представників:
прокурор –Шульга А.М., посвідчення № 438 від 20.02.2006;
позивач –Литвиненко А.В., довіреність № 2520/07-02 від 25.05.2006;
відповідач –не з'явився;
С у т ь с п о р а:
Прокурор Гагарінського району міста Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроветснаб” про стягнення фінансових санкцій, нарахованих за несвоєчасне надання розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень, травень, червень 2006 року у розмірі 1539,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пенсійного законодавства України щодо строків надання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень, травень, червень 2006 року.
Ухвалою суду від 28.11.2006 по справі було відкрито провадження, справа призначена до судового розгляду на 11.12.2006.
У судове засідання відповідач явку повноважних представників не забезпечив, про причини нез'явлення суд не повідомив, витребувані судом документи та відзив не надав, про час та місце засідання був повідомлений належним чином.
Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15 травня 2003 року), статті 3 Декларації прав національностей України (від 1 листопаду 1991 року № 1771), статті 10 Закону України «Про судовий устрій»від 7 лютого 2002 року, статті 18 Закону України «Про мови»від 28 жовтня 1989 року, статтям 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23 грудня 1998 року № 350), статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанням представника позивача і прокурора, вони давали пояснення по справі на російській мові.
Згідно зі ст.ст. 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику позивача і прокурору роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача і прокурора, суд -
В с т а н о в и в :
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі ст. 14, 17 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-VI від 09.07.2003 (далі Закон України № 1058-VI від 09.07.2003) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками: страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція) визначений розмір страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для роботодавців –підприємств, установ, організацій встановлений розмір страхових внесків, який складає 32 % від суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 1-5 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної платні підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України платники внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Відповідач, згідно з пунктом шостим ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003, частиною четвертою п. п. 5.1.6 п. 5.1 ч. 5 Інструкції, повинен самостійно сплатити суму внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція) визначений розмір страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для роботодавців –підприємств, установ, організацій встановлений розмір страхових внесків, який складає 32 % від суми фактичних виплат на оплату праці працівників та 1-5 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної платні підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.
Відповідно до розділу 5 Інструкції, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Пункт 5.1.4 Інструкції встановлює, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до абзацу 7 п. 11.11 ч. 11 Інструкції розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Тобто платник внесків - Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроветснаб” було зобов'язано самостійно надати розрахунок сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за квітень 2006 року в строк до 22.05.2006, за травень 2006 року в строк до 20.06.2006, за червень 2006 року в строк до 20.07.2006 року.
Однак, відповідач надав вказані розрахунки лише за квітень 2006 року - 24.07.2006, за травень 2006 року - 24.07.2006, за червень 2006 року - 24.07.2006 року.
Відповідно до п. 5 . 9 ст. 106 Закону України і п.п 9.3.5 п. 9.3 ч. 9 Інструкції передбачена відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказані порушення зафіксовані Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя в актах № 45, 46, 47 від 26.09.2006, якими відносно відповідача застосовані фінансові санкції за несвоєчасне подання розрахунків сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя винесені рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроветснаб” № 400 від 04.10.2006 на суму 719,94 грн., № 399 від 04.10.2006 на суму 479,96 грн. і рішення № 398 від 04.10.2006 на суму 340,00 грн.
Вищевказані акти і рішення були направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроветснаб” (м. Севастополь, Камишове шосе, 6) рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, але повернуті поштовим відділенням зв'язку з відміткою “організація вибула”, що підтверджується наданими позивачем копіями поштових конвертів та повідомлень, і є не узгодженими, у встановленому порядку не оскаржувались.
Відповідач не надав доказів погашення визнаної заборгованості.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті фінансових санкцій за несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перед Управлянням Пенсійного фонду Гагарінському району міста Севастополя складає 1539,90 грн.
Суд, перевіривши розрахунок суми позовних вимог, вважає позовні вимоги в сумі 1539,90 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду звертаються у встановленому законом порядку і пред'являють вимогу про сплату недоїмки до відповідного відділу державної виконавчої служби, а також мають право звернутися до суду або господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органу Пенсійного фонду надане право подавати до органів державної виконавчої служби тільки ти вимоги, які були одержані страхувальником. У вказаних випадках, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 111, 121, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроветснаб” (99014, м.Севастополь, Камишовське шосе, 6; 99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, б. 22 корп. 15 кв. 18; код ЄДРПОУ 31183214, р/р 260081606 в СФ АППБ “Аваль”, МФО 324504) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (99059, м. Севастополь, пр.Героїв Сталінграда, 56; код ЄДРПОУ 22275002) заборгованість у розмірі 1539,90 грн. на р/р №25608705100212 у СМВ №4548 ВАТ “Державний Ощадний банк України” МФО 384027.
Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
3. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
19.12.2006
Розсилка:
1. Прокуратура м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Л.Павліченко, 1)
2. Прокурор Гагарінського району м. Севастополя (99014, м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 16)
3. позивач - Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя (99059, м.Севастополь, пр.Ген.Сталінграду, 56)
4. відповідач –ТОВ „Агроветснаб” (99014, м. Севастополя, вул.Камишовське шосе, 6; 99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, б. 22 корп. 15 кв. 18) –2 примир.
5 справа
6 наряд
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 309754 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Остапова К.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні