Рішення

від 15.12.2006 по справі 12/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/337

15.12.06   

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру,20                                                                                         7-99-18

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня  2006 року                                                                                      справа № 12/337

За позовом:   Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго”

14000,  м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55/Б.

До відповідача: Ічнянського міського споживчого товариства 16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Комунівська, 10

про  стягнення 1241 грн. 97 коп.

                                                                                                    Суддя              Л.М.Лавриненко

                                                ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

від позивача:  Березинець О.В. –юрисконсульт, дов. № 41 від 23.09.04 р.

від відповідача:    Звонок С.А. –представник, довіреність № 410 від 14.12.2006 року.

СУТЬ СПОРУ:

           Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 656 грн. 23 коп. за поставлену теплову енергію на опалення за період з 03 лютого по 08 березня 2006 року та  пені в сумі 585 грн. 74 коп. за порушення строків оплати за період  з 02.03.2006 року по  05.06.2006 року, згідно договору на постачання теплової енергії № 5-0019 від 03.02.2006 року.

Представники  сторін в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

 Представник відповідача в судовому засіданні надав письмове клопотання, в якому зазначив, що у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємство відповідача не змогло своєчасно повести розрахунки. На сьогоднішній день борг відповідача погашено, що підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами. Також відповідач просить суд зменшити суму штрафних санкцій.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

03.02.2006 року між сторонами було укладено договір № 5-0019 на постачання теплової  енергії.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання  виробляти, транспортувати та постачати  відповідачу теплову енергію для опалення, а відповідач зобов'язується  сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Додатком № 1  до договору  сторонами було визначено, що опалювальний об'єкт  знаходиться   в м. Ічня, вул. Леніна, 38а, магазин, його опалювальна площа  становить 161,7 квадратних метрів. Додатком № 3 до договору  визначена сторонами  річна потреба теплової енергії на опалення.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що розрахунки споживача за відпущену  виробником теплову енергію  здійснюються щомісячно   у відповідності  з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом. Розрахунковий період  вважається з 20 числа  попереднього місяця по 19 число звітного місяця.

Як вбачається із матеріалів справи  у відповідача відсутні прилади обліку, а тому  розрахунки проводяться, згідно п. 6.2.1 договору, за 1 кв. метр опалювальної площі.

У відповідності з п.6.1 договору  розрахунки за теплову  енергію, що споживається  споживачем, здійснюються у грошовій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника  по затвердженим тарифам.

Відповідно до п. 1.2. Договору тарифи на  послуги на момент укладення цього договору становлять на опалення 135,20 грн./1Гкал або 3,42 грн./1 м.кв.

У  відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу за період з 03 лютого по 08 березня 2006 року теплової енергії на опалення на загальну суму  656 грн. 23 коп. коп., що підтверджується рахунком, які виставлялись відповідачу на оплату отриманої теплової енергії № 5-0019 від 31.03.2006 року.

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що розрахунки по даному договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов”язання не виконав і за спожиту теплову енергію своєчасно не розрахувався, заборгованість  на дату пред”явлення позову становила 656 грн 23 коп .

          Після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачу суму основного боргу в розмірі  656 грн. 23 коп., що підтверджується випискою з рахунку  позивача про надходження коштів та актом звірки розрахунків між сторонами.

За таких обставин, суд доходить висновку, що спір між сторонами в частині стягнення 656 грн. 23 коп. основного боргу, врегульовано, предмет спору в цій частині відсутній, а тому  провадження у справі в частині стягнення 656 грн. 23 коп. основного боргу підлягає припиненню.

          Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі  585 грн. 74 коп. за період  з 02.03.2006 року по  05.06.2006 року, відповідно до п. 7.3.3. договору за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також  частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом  7.3.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. Договору –відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1 % від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня за період з 02.03.2006 року по  05.06.2006 року в сумі 585 грн. 74 коп.

Враховуючи  фінансовий стан підприємства та  незначний строк прострочки виконання відповідачем взятого на себе зобов”язання ,  а також   приймаючи до уваги. що сума пені значно перевищує фактичні збитки позивача у зв”язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов”язань,   суд у відповідності до ст. 231 Господарського кодексу України вважає за  можливе  зменшити розмір  пені на 80 відсотків.

Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 117 грн. 15 коп.

Оскільки відповідач в порушення ст. ст. 525, 526  Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, своєчасно не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлену теплову енергію на опалення, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача  підлягають задоволенню в  частині стягнення  117 грн 15 коп  пені, в частині стягнення 656 грн. 23 коп. боргу провадження у справі підлягає припиненню.

          Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі  102 грн.   та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в розмірі 118 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за  рахунок відповідача.

            Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 546, 549  Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, п.1-1 ст.80, ст. ст. 82-85  Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 656 грн. 23 коп. основного боргу припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити  частково.

3. Стягнути з Ічнянського міського споживчого товариства 16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Комунівська, 10 (р/р 260008315 в АППБ „Аваль”, МФО 353348, код 01776033) на користь Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” м. Чернігів, вул. Комсомольська, 55/Б (р/р  № 26004300000976 в ВАТ банк “Демарк”,  МФО 353575, код 03357671)  117 грн. 15 коп. пені,  102 грн. держмита, 118 грн.  витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

СУДДЯ                                                                      Л.М.Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 15.12.2006р.

СУДДЯ                                                                      Л.М.Лавриненко