Рішення

від 24.04.2013 по справі 922/1464/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р.Справа № 922/1464/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Система", с. Високогірне; до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста МК", м. Балаклія; про стягнення 3000,00грн. за участю представників сторін:

позивача - Литвиненко Я.А., довіреність від 19.04.2013р.;

відповідача - Бартош Р.Г., договір №4/6 від 19.03.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Система" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста МК" про стягнення суми передплати у розмірі 3000,00грн. за невиконані відповідачем роботи. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50грн. та витрати на відрядження представника позивача у м. Харків на судове засідання, згідно наданих документів на відрядження та залізничних квитків, позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач мотивує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №120116 про створення за замовленням програмного забезпечення від 16.01.2013р., а саме щодо створення та передання позивачу комп"ютерної програми системи обробки інформації і програмних документів щодо обліку і зважування продукції на виробництві позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.04.2013р. за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.04.2013р.

22.04.2013р. позивач надав до суду клопотання (вх. №22.04.2013р.) про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат позивача пов'язаних із розглядом даної справи в сумі 668,25грн., які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

22.04.2013р. відповідач надав до суду заперечення (вх.№ 13354), в яких, зокрема, як на підставу своїх заперечень проти позову, вказує, що відповідач передав позивачу програмне забезпечення в електронному вигляді шляхом пересилання електронною поштою, у строки та в порядку визначені п.2.1. та 4.1. Договору, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо повернення попередньої оплати в сумі 3000,00грн. Також відповідач наголошує на тому, що з претензії позивача за №8 від 11.02.2013р. вбачається, що він отримав комп"ютерну програму, створення якої було предметом договору № 120116 від 16.01.2012р. Разом із запереченнями надані документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.04.2013р. оголошено перерву до 24.04.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні після перерви позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити, заперечення вважає необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Надав суду письмові пояснення, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав, викладених у запереченнях від 22.04.2013р.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

16.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Система" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веста МК" (Виконавець) укладено Договір №120116 про створення за замовленням програмного забезпечення від 16.01.2013р., згідно п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язався створити та передати замовнику комп"ютерну програму системи обробки інформації і програмних документів щодо обліку і зважування продукції на виробництві замовника, а замовник зобов"язався прийняти програмне забезпечення та оплатити його.

Відповідно до ст. 331 Господарського кодексу України, за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а замовник зобов 'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Згідно з п. 3.1. Договору вартість робіт за цим договором становить 8000,00грн., у т.ч. ПДВ 20% 1333,33 грн.

Як свідчать матеріали справи, на виконання п.3.2. Договору, 17.01.2013р. позивачем перераховано відповідачу 3000,00грн. сплати за договором (а.с.17). При цьому, решту суми - 5000,00грн., позивач мав сплатити відповідачу протягом 20 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п.3.3. Договору).

Відповідач, у відповідності до п.2.1. Договору, був зобов'язаний особисто створити та передати замовнику програмне забезпечення протягом 7 робочих днів з моменту підписання договору та внесення передплати згідно п.3.2. Договору. Отже, строк виконання робіт за цим договором 29.01.2013р.

Згідно умов підписаного Сторонами Договору № 120116 від 16.01.2013 р.:

«П. 4.1. Після завершення робіт Виконавець передає Замовнику програмне забезпечення в електронному вигляді шляхом пересилання електронною поштою Замовнику , а також надає Замовнику в двох примірниках акт приймання-передачі програмного забезпечення.»

«П. 4.2. Після одержання від Виконавця акта приймання-передачі програмного забезпечення, Замовник зобов'язаний повернути Виконавцеві один примірник підписаного акта приймання-передачі програмного забезпечення або надати письмову мотивовану відмову від прийняття програмного забезпечення протягом трьох робочих днів після одержання від Виконавця акта»

Таким чином суд прийшов до висновку, що зобов'язання Замовника повернути один примірник підписаного акту свідчить про те, що цей акт повинен бути наданий Виконавцем на паперовому носії з підписом уповноваженої особи Виконавця та печаткою TOB «ВЕСТА МК».

Проте, доказів надання відповідачем позивачеві актів, на виконання п.4.1. Договору, відповідачем не надано та з пояснень сторін вбачається, що відповідач не надсилав відповідні акти позивачу.

У відповіді на претензію №05/04/13-2 від 05.03.2013 р. та у запереченні на позовну заяву від 22.04.2013 р. не міститься посилань на існування такого Акту, до них не надано копії такого Акту та не надано суду докази відправлення Позивачу цого Акту.

Приписами ч.2 ст. 220 ГК України встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання й вимагати відшкодування збитків. Аналогічний припис законодавства міститься в ст. 612 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було виконано обов'язок щодо передачі оплаченого програмного забезпечення.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Натомість, твердження відповідача, викладені у запереченнях від 22.04.2013р., відносно того, що з претензії позивача за №8 від 11.02.2013р. (а.с.115) вбачається, що він отримав комп"ютерну програму, матеріалами справи не підтверджуються, доказів надсилання Актів приймання-передачі програмного забезпечення в матеріалах справи не міститься.

В претензії, на яку посилається відповідач, позивач зазначив наступне: «Станом на 29.01.2013 року зобов'язання за Договором Вашою компанією не виконані в повному обсязі - тестова версія програмного забезпечення (з 30-ти денним доступом), що була надана Замовнику, мала недоліки та належним чином не функціонувала.

Беручи до уваги те. що у програмному забезпечені Вами на протязі тривалого часу так і не були усунені недоліки та програмне забезпечення не готове для використання, а Сторонами Договору не був підписаний акт виконаних робіт, ми повідомляємо Вас у відмові від подальшої співпраці.

ТOB «Веста МК» не надала нам у користування готове для використання та працездатне програмне забезпечення»

Посилання Відповідача на те, що недоліки у програмному забезпечені відносяться до гарантійного випадку згідно п. 9 Договору - суперечать вимогам ст. 860 Цивільного Кодексу України, згідно якої «перебіг гарантійного строку починається з моменту коли виконана робота була прийнята». Таким чином, у зв'язку з відсутністю Акту приймання-передачі робіт та з відсутністю самого факту надання послуг, гарантійні зобов'язання не могли наступити.

Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем по справі зобов'язань по передачі програмного забезпечення у позивача виникло право на вимогу щодо повернення попередньої оплати в сумі 3000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Стеттєю 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Керуючись ст. 612 ЦК України, позивач скористався своїм правом відмовитися від прийняття зобов'язань, про що письмово повідомив відповідачу (а.с.115).

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач, взяті на себе зобов"язання в порядку та в строки визначені Договором №120116 від 16.01.2013р. не виконав, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума попередньої оплати, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 3000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд керується наступним.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків (приписи Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відтак судові витрати у даній справі - судовий збір у розмірі 1720,50 грн. та судові витрати на відрядження представника позивача у м. Харків на судове засідання у розмірі 1042,46 грн. підтверджуються матеріалами справи (а.с. 26-28), у зв'язку з задоволенням позову, покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста МК" (юр. адреса: 64200, Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, пров. Котовського, буд. 4, кім. 48; факт. адреса: 61052, м. Харків, вул. Малопанасівська, буд. 4/7, код ЄДРПОУ 35659310, п/р №260090523304785 у ХГРУ "ПриватБанк", МФО 351533, р/р № 26003976712835 в ЗФ "Перший Український Міжнародний Банк", м. Запоріжжя, МФО 313623; свід-во платника ПДВ №100313849, ІНН 356593120014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Система" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 7, юр. адреса: 70421, Запорізька область, Запорізький район, с. Високогірне, вул. Мичуріна, 1А; п/р № 26008500042502 в ПАО "Креді Агриколь банк", МФО 300614, код ЄДРПОУ 32687324, ІНН №326873208087) 3000,00грн. попередньої оплати за невиконані роботи, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50грн. та судові витрати на відрядження представника позивача у м. Харків на судове засідання у розмірі 1042,46 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.