Рішення

від 05.01.2012 по справі 5015/6418/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.12 Справа № 5015/6418/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Запотічняка С.М., представника відповідача Шеремети Ю.С., представника третьої особи Кисельової І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Баласт", м. Львів до Комунального підприємства Львівської обласної ради "Нерухомість і майно", м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів про стягнення 1176 грн. 42 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Баласт", м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства Львівської обласної ради "Нерухомість і майно", м. Львів про стягнення 1176 грн. 42 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 31.10.2011 р. призначив розгляд справи на 23.11.2011 р., залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних на предмет спору на стороні відповідача Управління майном спільної власності Львівської обласної ради. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 05.12.2011 р., 22.12.2011 р., 05.01.2012 р. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем 19.03.2007 р. було укладено договір оренди №87/07 нерухомого майна. Даний договір був укладений строком до 31.10.2009 р. Рішенням господарського суду Львівської області від 28.02.2011 р. у справі №2/211 встановлено, що з моменту припинення договору оренди №87/07 від 19.03.2007 р. з 01.11.2009 р. припиненими слід вважати і зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати на майбутнє, а саме за час фактичного безпідставного користування майном. З розрахунку позовних вимог, долучених Управління майном спільної власності Львівської обласної ради до позовної заяви у справі №2/211 вбачається, що ПП "Баласт" було зайво сплачено на користь балансоутримувача 1016 грн. 28 коп. Пунктом 3.6. договору оренди №87/07 від 19.03.2007 р. передбачено, що наднормативна сума орендної плати підлягає в установленому порядку поверненню орендарю або заліку в рахунок наступних платежів. У зв'язку з цим, просив стягнути з відповідача суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 1016 грн. 28 коп., а також відсотки за користування грошовими коштами, набутими без достатньої правової підстави в розмірі 160 грн. 14 коп.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що оскільки позивач продовжував користуватися майном після припинення дії договору оренди №87/07 від 19.03.2007 р. до 01.01.2010 р., у третьої особи, як орендодавця, виникло відповідно до ст. 785 ЦК України право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення. У зв'язку з цим, третьою особою було заявлено позов до ПП "Баласт" про стягнення неустойки за період з листопада по грудень 2009 р. в розмірі 2744 грн. 94 коп. Як вбачається з розрахунку, долученого до позовної заяви у даній справі, неустойка за період з листопада по грудень 2009 р. становить 3761 грн. 22 коп. Оскільки, на момент звернення з позовом до ПП "Баласт" останнім було частково сплачено борг в розмірі 1016 грн. 48 коп., то при зверненні в суд до стягнення вказувалась недоотримана сума в розмірі 2744 грн. 94 коп. Тобто, відповідачем спірна сума зарахована згідно п. 3.6. договору оренди №87/07 від 19.03.2007 р. в рахунок частковою оплати неустойки за фактичне користування приміщеннями. Також представником відповідача зазначено, що рішенням господарського суду Львівської області від 28.07.2011 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 р. у справі №5015/4009/11 встановлено, що відповідач фактично користувався приміщеннями протягом листопада-грудня 2009 р. Відтак, рішеннями судів встановлено факт прострочення повернення майна орендодавцю, факт права на стягнення неустойки в частині 2744 грн. 64 коп., оскільки сума в розмірі 1016 грн. 48 коп. була уже зарахована в погашення неустойки, що підтверджується відповідними розрахунками, а також розміром позовних вимог, де на вказану суму вимоги зменшені. Безпідставним також є посилання позивача на ст. 1212 ЦК України, оскільки жодних підстав, які б відпали, немає.

В судових засіданнях представник третьої особи проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 05.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10.01.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

19 березня 2007 р. між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Баласт" (орендар) було укладено договір оренди №87/07 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області.

За цим договором орендодавець (третя особа) на підставі наказу управління від 29.12.2006 р. №100-н передає, а орендар (позивач) приймає у строкове платне користування нерухоме майно -нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі КП "Комремсервіс" (правонаступником якого є КП ЛОР "Нерухомість і майно"), загальною площею 18,4 кв.м., розміщені за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 45 а, корпус №6, з індексами приміщень згідно з поверховим планом БТІ від 14.11.1991 р. відповідно до акту приймання-передачі.

На виконання умов договору між сторонами складено акт приймання-передачі від 01.12.2006 р., оформлений між ПП "Баласт" та балансоутримувачем об'єкта оренди. Вказаним актом підтверджено факт вступу орендаря у користування об'єктом оренди.

Відповідно до п. 8.1. вищевказаного договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 1 грудня 2006 року до 31 жовтня 2009 року включно.

Згідно п. 3.1. договору оренди 87/07 від 19.03.2007 р., розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням обласної ради і складає 365 грн. 98 коп. без ПДВ за грудень 2006 р. Сума ПДВ становить 73 грн. 20 коп. (згідно з додатком №1) та 496 грн. 36 коп. без ПДВ за січень 2007 р. Сума ПДВ становить 99 грн. 27 коп. (згідно з додатком №2).

Згідно п. 3.3. договору оренди 87/07 від 19.03.2007 р., встановлену орендну плату за користування об'єктом оренди в поточному місяці орендар зобов'язується перерахувати не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

06.11.2009 р. позивач листом за вих. №1168 повідомив відповідача про припинення 31.10.2009 р. дії договору та необхідність здійснення до 15.11.2009 р. повного розрахунку з орендної плати і звільнення займаних приміщень.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.02.2011 р. у справі №2/211 встановлено, що з моменту припинення договору оренди №87/07 від 19.03.2007р. з 01.11.2009р. припиненими слід вважати і зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати на майбутнє, а саме за час фактичного безпідставного користування майном. Таким чином, оскільки договірні правовідносини між сторонами припинені з 01.11.2009р., з цього часу у відповідача не виникало грошового зобов'язання перед позивачем щодо сплати орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, розрахунком №873 від 06.10.2010 р., платіжними дорученнями №106 від 17.11.2009 р., №110 від 26.11.2009 р., №118 від 18.12.2009р., позивачем було зайво сплачено на користь балансоутримувача (відповідача) в якості орендної плати 1016 грн. 28 коп.

Пунктом 3.6 договору оренди №87/07 від 19.03.2007 р. передбачено, що наднормативна сума орендної плати підлягає в установленому порядку поверненню орендарю або заліку в рахунок наступних платежів.

13 вересня 2011 р. позивач листом за вих. №1501 звернувся до відповідача та третьої особи з повернути кошти в розмірі, однак, станом на дату розгляду справи вказана сума коштів позивачу не повернута.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до Глави 83 ЦК України, яка регулює позадоговірні зобов'язання, які виникають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, а саме статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Крім того, ч. 3 ст. 1212 ЦК України передбачено, що наведені положення даного Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Так, згідно умов п. 8.1. вищевказаного договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 1 грудня 2006 року до 31 жовтня 2009 року включно. Факт припинення договору оренди з 01.11.2009 р. підтверджується також рішенням господарського суду Львівської області від 28.02.2011 р. у справі №2/211.

З матеріалів справи вбачається, що згідно платіжних доручень ПП "Баласт" по сплаті орендної плати у 2009 р. (№106 від 17.11.2009 р., №110 від 26.11.2009 р., №118 від 18.12.2009р.), розрахунку, наданого третьою особою та відповідачем в обґрунтування позовних вимог по справі №2/211, орендарем на виконання вищенаведених умов договору було сплачено за користування нежитловим приміщенням 1880 грн. 16 коп. орендної плати, натомість заборгованість становила 864 грн. 33 коп.

Таким чином, фактично за результатами розрахунків, проведених між сторонами по справі протягом 2009 р., за позивачем станом на 01.11.2009 р. рахувалась переплата по сплаті орендної плати за користування орендованим приміщенням на суму в розмірі 1016 грн. 28 коп.

Доказів, які б спростовували наведене, відповідачем під час розгляду справи суду представлено не було. Відповідач, не заперечуючи факту переплати в розмірі 1016 грн. 28 коп. зі сторони позивача, посилається на п. 3.6 договору оренди №87/07 від 19.03.2007 р., яким передбачено, що наднормативна сума орендної плати підлягає заліку в рахунок наступних платежів. У відповідності до цього пункту договору, відповідачем сума переплати зарахована як часткова сплата неустойки згідно ст. 785 ЦК України, що підтверджується розрахунком позовних вимог у справі №5015/4009/11.

Проте, вказані доводи судом не можуть братися до уваги з огляду на те, що сума переплати була перерахована позивачем відповідачу в якості орендної плати по договору оренди №87/07 від 19.03.2007 р., що підтверджується призначенням платежу, зазначеним у платіжних дорученнях. Тобто, вказана сума сплачувалась орендарем у зв'язку з виконанням ним договірного зобов'язання.

Пунктом 3.6 договору оренди №87/07 від 19.03.2007 р. передбачено, що наднормативна сума орендної плати підлягає в установленому порядку поверненню орендарю або заліку в рахунок наступних платежів. З аналізу вказаного пункту договору випливає, що переплата орендної плати повинна повертися орендарю або зараховуватися в рахунок наступних платежів, які передбачені умовами договору.

В той же час, право на стягнення неустойки згідно ст. 785 ЦК України виникає у орендодавця в силу закону - внаслідок невиконання орендарем обов'язку щодо повернення орендованого майна у зв'язку з припиненням договору оренди.

Відповідно до п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004 р. №22, та п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.

Таким чином, зарахування переплати орендної плати по договору оренди 87/07 від 19.03.2007 р. в рахунок сплати неустойки згідно ст. 785 ЦК України є безпідставним.

Посилання представника відповідача на факти, встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 28.07.2011 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 р. у справі №5015/4009/11, є необґрунтованим, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011 р. вони скасовані, а справа передана на новий розгляд.

Слід також зазначити, що станом на дату розгляду справи № 5015/6418/11 відповідачем не представлено доказів того, що сума неустойки стягнута з позивача частково за виключенням переплати в розмірі 1016 грн. 28 коп.

Посилання представника відповідача на розрахунок позовних вимог у справі №№5015/4009/11 не заслуговують на увагу, оскільки справа знаходиться на розгляді в госоподарському суді і позивач по цій справі не позбавлений права збільшити позовні вимоги.

Представник відповідача, як на підставу своїх заперечень та законності утримання спірної суми коштів, посилається також на рішення господарського суду Львівської області від 28.02.2011 р. у справі №2/211. Зокрема, вказаним рішенням встановлено, що оскільки нежитлове приміщення було звільнене відповідачем по акту 01.01.2010 р., у позивача виникло право стягнути неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за весь час прострочення (за період з листопада 2010 року по грудень 2010 року включно) відповідно до ст. 785 ЦК України. Таким чином, на думку представника, відповідачем підставно зараховано спірну суму в якості неустойки.

Однак, в рішенні господарського суду Львівської області від 28.02.2011 р. у справі №2/211 зазначено про право орендодавця на стягнення неустойки у розмірі подвійної плати.

Згідно ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Таким чином, наявність самого лише права вимагати сплати неустойки не може свідчити про підставність зарахування 1016 грн. 28 коп. в якості неустойки.

Згідно статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно статтею 536 зазначеного вище Кодексу встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За таких обставин, право на нарахування та отримання процентів за користування коштами у разі їх безпідставного одержання передбачено законом, а тому позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення 160 грн. 14 коп. процентів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Згідно ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

В клопотання про зупинення провадження у даній справі відповідач не зазначив обґрунтованих причин неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №5015/4009/11, яка знаходиться на новому розгляді, не вказав обставин, які не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Слід також зазначити, що в разі, якщо рішенням у справі №5015/4009/11 позов буде задоволено, тобто стягнуто 2744 грн. 94 коп. неустойки за виключенням 1016 грн. 48 коп., позивач у цій справі не позбавлений права звернутися із позовом про стягнення 1016 грн. 48 коп.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки представником відповідача не доведено неможливість вирішення спору у справі №5015/6418/11 до набрання рішенням законної сили у справі №5015/4009/11 (на новому розгляді).

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11-13, 16, 536, 785, 1212, 1214 ЦК України, та ст.ст. 1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Львівської обласної ради "Нерухомість та майно", м. Львів, вул. Винниченка, 8 (ідентифікаційний код 33358550) на користь Приватного підприємства "Баласт", м. Львів, вул. Зубрівська, 27/28 (ідентифікаційний код 23976488) 1016 грн. 28 коп. набутих без достатньої правової підстави, 160 грн. 14 коп. відсотків за користування грошовими коштами, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.