Рішення

від 01.02.2011 по справі 17/172(10)  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.11 Справа№ 17/172(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ «Новасофт-Україна», с-ще. Дослідне

до відповідача : СПД-ФО ОСОБА_1 , м. Пустомити

про: стягнення 45 000,00 грн.

Представники

Від позивача: Барабаш П.Г. -представник (Довіреність б/н від 01.09.2010р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львіської області надійшла позовна заява ТзОВ «Новасофт-Україна», с-ще. Дослідне до СПД-ФО ОСОБА_1 , м. Пустомити про стягнення 45 000,00 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.02.2011р.

В судовому засіданні представник позивача заявлені у позовній заяві вимоги підтримав у повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем надлишково сплачено 45 000,00 грн. в рахунок суборендної плати згідно Договору суборенди нежитлового приміщення Б/Н від 15.12.2009р.

Від відповідача в канцелярію суду поступив відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що позивачем не надано доказів сплати відповідачу орендної плати в розмірі 45 000,00 грн. Окрім того відповідач вказує, що між тими ж сторонами з того ж предмету і з тих же підстав є рішення господарського суду Львівської області № 16/151(10), яке набрало законної сили. СПД-ФО ОСОБА_1 просить суд провадження у справі припинити.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

15.12.2009р. між сторонами у справі укладено Договір суборенди нежитлового приміщення, на виконання умов якого позивачу було передано у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, поверх № 1, загальною площею 85,5 м.кв. для організації господарської діяльності суборендаря.

Вказане приміщення перебувало в оренді відповідача згідно Договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2009р., укладеного між СПД-ФО ОСОБА_1 та ЗАТ "Світлиця".

Факт передачі приміщення в суборенду ТзОВ «Новасофт-Україна»підтверджується Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2010р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Відповідно до п. 4.1. Договору сторони погодили, що суборендну плату позивач сплачує відповідачу незалежно від наслідків своєї господарської діяльності до 10-го числа поточного місяця. Щомісячний розмір суборендної плати становить 45 000,00 грн.

П. 4.3. Договору предбачено, що позивач протягом 5 банківських днів від дня підписання Договору перераховує відповідачу кошти в сумі 45 000,00 грн., які є суборендною платою за червень 2010р.

Згідно п. 8.1. Договору Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення і діє 6 місяців.

15.05.2010р. сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р., якою продовжено строк дії Договору до 31.12.2010р. Окрім того, Додатковою угодою внесено зміни у п.п. 4.1., 4.3. Договору та визначено, що на період з червня 2010р. по листопад 2010р. суборендна плата становить 15 000,00 грн. Позивач протягом 5 банківських днів від дня підписання Договору перераховує відповідачу кошти в сумі 45 000,00 грн., які є суборендною платою за грудень 2010р.

Як вбачається із матеріалів справи Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.10.10р у справі № 30/168 за позовом СПД-ФО ОСОБА_1 до ЗАТ "Світлиця" та ТзОВ "Новасофт-Україна" про визнання визнання договору недійсним та зобов'язання до вчинення дій, встановлено, що договір оренди нежитлових приміщень від 01.07.2009р., припинив свою дію та згідно до акту приймання -передачі від 31.12.2009р. об'єкт оренди повернутий орендодавцю. Відтак, у зв'язку з припиненням дії договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2009р., укладеного між ЗАТ "Світлиця" та ФОП ОСОБА_1 припинив свою дію й договір суборенди від 15.12.2009р., укладений між СПД-ФО ОСОБА_1 та ТзОВ "Новасофт- Україна". Рішення від 22.10.10р у справі № 30/168 набрало законної сили.

Окрім того, Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.10.10р. у справі № 10/198(10) за позовом ЗАТ "Світлиця", м. Львів до СПД-ФО ОСОБА_1, м.Пустомити, ТзОВ "Новасофт -Україна" задоволено позов та визнано недійсною повністю додаткову угоду № 1 від 15.05.2010р. до договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р.

У позовній заяві позивач зазначає, що незважаючи на те, що 31.12.2009р. договір суборенди припинив свою дії, позивачем сплачувалась суборендна плата, про що свідчать платіжні доручення: № 75 від 01.01.2010р. на суму 90 000,00 грн. (призначення платежу -оплата за суборенду за січень 2010р. та червень 2010р.); Платіжне доручення № 226 від 05.02.2010р. на суму 45 000,00 грн. (призначення платежу -оплата за суборенду за лютий 2010р.); Платіжне доручення № 425507 від 09.03.2010р. на суму 45 000,00 грн. (призначення платежу -оплата за суборенду за березень 2010р.); Платіжне доручення № 197 від 07.04.2010р. на суму 45 000,00 грн. (призначення платежу -оплата за суборенду за квітень 2010р.); Платіжне доручення № 447 від 06.05.2010р. на суму 45 000,00 грн. (призначення платежу -оплата за суборенду за травень 2010р.); Платіжне доручення № 777 від 08.06.2010р. на суму 15 000,00 грн. (призначення платежу -оплата за суборенду за червень 2010р.)

Позивач стверджує, що на момент підписання Договору суборенди від 15.12.2009р. відповідач не надав жодних дозволів на суборенду нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, а лише повідомляв про наявність у нього договорів оренди та згоди на передання даного приміщення у суборенду, чим вводив в оману позивача.

Як вбачається із матеріалів справи 30.06.2010р. орендоване нежитлове приміщення суборендарем (ТзОВ «Новасофт-Україна») передано (повернуто) зі строкового користування орендодавцеві (ЗАТ "Світлиця"), про що свідчить Акт прийому-передачі (повернення) нежитлового приміщення від 30.06.2010р. У вказаному Акті зазначається, що орендар (СПД-ФО ОСОБА_1) від підписання Акту прийому-передачі (повернення) нежитлового приміщення зо Договором суборенди від 15.12.2009р. ухиляється.

Отримавши повідомлення ЗАТ "Світлиця" про те, що відповідач немає жодних прав на користування нежитловим приміщенням на АДРЕСА_1, беручи до уваги непредставлення СПД-ФО ОСОБА_1 документів щодо договірних відносин по оренді даного нежитлового приміщення, позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію-повідомлення № 03-01/68 від 27.07.2010р. та Повідомлення № 03-01/79 від 19.08.2010р. із вимогою в 10-денний строк повернути сплачений гарантійний платіж за останній місяць в розмірі 45 000,00 грн.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, претензія та вимога позивача залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що між тими ж сторонами з того ж предмету і з тих же підстав є рішення господарського суду Львівської області № 16/151(10), яке набрало законної сили.

Як встановлено судом при дослідженні матеріалів справи № 16/151(2010) предметом спору було стягнення з відповідача сплаченої позивачем суборендної плати за ненадані послуги за грудень 2010 року в розмірі 45 000,00 грн. В задоволенні позовних вимог ТзОВ «Новасофт-Україна»судом відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів які б підтверджували проведення оплати за грудень 2010р. Як вказано в рішенні суду призначеннями платежу у платіжних дорученнях про сплату суборендної плати визначено помісячні оплати в період з січня 2010 року по червень 2010року, та відсутні посилання в призначеннях платежу про проведення оплати за грудень 2010р. Представник позивача в судових засіданнях надав пояснення, що оплата в розмірі 45 000грн., яку позивач просить повернути, була оплачена платіжним дорученням №75 від 14.01.10р., однак як вбачається із даного платіжного доручення, призначенням платежу вказано, оплата за суборенду нежитлового прим. за січень 2010р. та червень 2010р.

У позовній заяві у справі № 17/172(10) позивач із посиланням на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуте майно, а саме орендну плату в розмірі 45 000,00 грн.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представника позивача в судовому засіданні суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як встановлено в процесі розгляду справи 15.12.2009р. між сторонами у справі укладено Договір суборенди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, поверх № 1, загальною площею 85,5 м.кв.

Вказане приміщення перебувало в оренді відповідача згідно Договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2009р., укладеного між СПД-ФО ОСОБА_1 та ЗАТ "Світлиця".

Як вбачається із змісту Договору оренди (копія якого міститься в матеріалах спраи №16/151(2010) цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р. (п. 8.1. Договору оренди).

Згідно п. 8.1. Договору суборенди від 15.12.2009р. Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення і діє 6 місяців.

Із матеріалів справи вбачається, що Акт прийому-передачі нежитлового приміщення підписано сторонами 01.01.2010р.

Відповідно до положень ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Рішеннями господарського суду у справі № 30/168 від 22.10.2010р., № 10/198(10) від 28.10.2010р. та № 16/151(2010) від 30.11.2010р., які набрали законної сили, встановлено, що Договір суборенди від 15.12.2011р. припинив свою дію разом із припиненням Договору оренди від 01.07.2009р. 01.01.2010р. між ЗАТ "Світлиця" та ФОП ОСОБА_1 було укладено новий договір №01/01-10 оренди нежитлового приміщення, згідно якого передано у строкове платне користування ті ж самі нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 85,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Строк дії цього договору оренди становив 90 календарних днів, а саме: до 31 березня 2010р . 01 квітня 2010р. між ЗАТ "Світлиця" та ФОП ОСОБА_1 було укладено ще один договір оренди нежитлового приміщення №01/04-10, за яким останньому передано у строкове платне користування ті ж самі нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 85,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначається в рішенні суду у справі № 30/168 доказів укладення між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ „Новасофт- Україна" договорів суборенди в період дії договорів оренди нежитлових приміщень від 01.01.2010р. №01/01-10 та від 01.04.2010р. №01/04-10 суду не надано.

Окрім того, рішенням господарського суду у справі № 10/198(10) встановлено незаконність укладення додаткової угоди від 15.05.2010р., оскільки цією додатковою угодою внесено зміни до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р., який припинив свою дію; строк договору суборенди за вказаною додатковою угодою перевищує строк договору оренди нежитлового приміщення та сторонами цієї додаткової угоди встановлено розмір та строк проведення розрахунків за користування об'єктом оренди на майбутнє, тобто на період відсутності договірних відносин, пов'язаних із орендою нерухомого майна по АДРЕСА_1 між Орендодавцем (ЗАТ "Світлиця") та Орендарем (ФОП ОСОБА_1).

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, як встановлено судовими рішеннями письмовий договір на підставі якого позивачем в період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р. використовувалось нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 відсутній.

Ст. 762 ЦК України передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Враховуючи те, що чинний письмовий договір суборенди між сторонами відсутній, суд вважає, що при визначенні розміру суборендної плати слід виходити із домовленості сторін, яка випливає із підписаних Договору суборенди від 15.12.2009р. та Додаткової угоди № 1 15.05.2010р.

Так, із аналізу п. до п. 4.1. Договору оренди із змінами внесеними Додатковою угодою випливає, що за період з січня 2010р. по червень 2010р. позивач повинен був сплачувати суборендну плату в розмірі 45 000,00 грн., з червня 2010р. по листопад 2010р. -в розмірі 15 000,00 грн.

Таким чином за період з січня 2010р. по червень 2010р. загальний розмір суборендної плати, яку позивач зобов'язаний був сплатити відповідачу становить 240 000, 00 грн. Відповідно до наданих суду платіжних доручень позивачем сплачено на користь відповідача 285 000,00 грн. За червень 2010р. позивач сплатив суборендну плату в розмірі 60 000,00 грн. (платіжні доручення: № 75 від 01.01.2010р. на суму 90 000,00 грн. (призначення платежу -оплата за суборенду за січень 2010р. та червень 2010р.) та № 777 від 08.06.2010р. на суму 15 000,00 грн. (призначення платежу -оплата за суборенду за червень 2010р.)).

У ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося позивач двічі звертався на адресу відповідача із вимогою про повернення коштів в сумі 45 000,00 грн. (Претензія-повідомлення № 03-01/68 від 27.07.2010р. та Повідомлення № 03-01/79 від 19.08.2010р.).

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів повернення безпідставно набутих грошових коштів суду не надав.

Суд відхиляє викладене у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача про припинення провадження у справі, оскільки предметом спору у справі № 16/151(2010) було стягнення з відповідача сплаченої позивачем суборендної плати за ненадані послуги за грудень 2010 року в розмірі 45 000,00 грн. У позовній заяві у справі № 17/172(10) позивач із посиланням на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуте майно, а саме орендну плату в розмірі 45 000,00 грн.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 1212 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути із СПД-ФО ОСОБА_1 (81100, АДРЕСА_2. Ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь ТзОВ «Новасофт-Україна»(52071, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с-ще. Дослідне, вул. Наукова, 1. Код ЄДРПОУ 36441798) 45 000,00 грн. безпідставно набутих коштів; 450,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.