Рішення

від 08.02.2011 по справі 17/164(10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.11 Справа№ 17/164(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: СПД-ФО ОСОБА_1, м. Трускавець

до відповідача : Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради , м. Дрогобич

про: визнання права власності

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 -представник (Довіреність № 131 від 07.02.2011р.)

від відповідача: не з'явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Трускавець до Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич про визнання права власності на самочинно збудоване майно -нежитлове приміщення загальною площею 33.7 м.кв., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 29.12.2010р. зазначена позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 27.01.2011р.

В судовому засіданні 27.01.2011р. представник позивача вимоги викладені у позовній заяві підтримав. Представник відповідача відзиву на позовну заяву суду не надав.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази по справі в судовому засіданні 27.01.2011р. оголошено перерву до 08.02.2011р.

В судовому засіданні 08.02.2011р. представник пзивача позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач явку представника в судове з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суть спору:

10.11.2008р. між Територіальною громадою м. Дрогобича та СПД-ФО ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу, відповідно до умов якого позивачу було передано у власність нежитлове приміщення загальною площею 29,5 м. кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначається у позовній заяві з метою більш раціонального використання приміщення, а також для облаштування входу, позивач зробив самочинну прибудову приміщень літ. "2-3" площею 1,6 кв. м. , літ. "2-4" площею 2,6 кв.м., загальною площею 4,2 кв.м. до існуючого нежитлового приміщення. У під'їзді житлового будинку, а саме, там, де знаходився вхід у підвал, позивач встановив перегородку з двох сторін, внаслідок чого загальна площа приміщення збільшилася і становить 33,7 кв.м. При цьому позивач облаштував інший вхід у підвал з іншої сторони, що не створює незручностей для мешканців даного будинку.

Після здійснення даних робіт позивач звернувся до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради із Заявою Б/Н від 22.09.2010р. для реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

У відповідь на заяву, відповідач Листом № 3-29/7905 від 04.10.2010р. повідомив, що органи місцевого самовр'ядування оформляють право власності на об'єкти нерухомого майна лише у випадках, передбачених п. 8.1. гл. VIII Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (затверджене наказом Мінюста України № 7/5 від 07.02.2002р.).

Оскільки відповідач у листі фактично не визнав та заперечив право власності позивача на об'єкт нерухомості, останній звернувся до суду із позовною заявою.

Позивач стверджує, що визнання права власності на самочинно збудовану прибудову ніяким чином не порушують права інших осіб, що підтверджується підписами мешканців будинку за адресою АДРЕСА_1, щодо погодження самочинно зведеного приміщення.

На реконструкцію будинку Позивач витратив 2 828,00 грн. , що підтверджується платіжними квитанціями.

Відповідно до Листа № 321 від 10.09.2009р. Комунальне підприємство "БУ-1", на балансі якого стоїть даний будинок, не заперечує проти користування самочинно побудованими нежитловими приміщеннями.

Комунальне архітектурно-проектне підприємство «Архпроект»надало висновок №322 від 09.09.2009р., про те, що зазначене вище будівництво хоча і проведено без належно затвердженого проекту, однак не порушує будівельні норми та правила.

У відповідності до Довідки № 377 від 13.08.2009р. Дрогобицького ДК МБТІ та ЕО, вартість самовільно добудованої нерухомості становить 3 626,00 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі укладеного між Територіальною громадою м. Дрогобича та СПД-ФО ОСОБА_1 Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 10.11.2008р., що зареєстрований за № 1852, позивачу було передано у власність нежитлове приміщення загальною площею 29,5 м. кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З метою більш раціонального використання приміщення, а також для облаштування входу, позивач зробив самочинну прибудову приміщень літ. "2-3" площею 1,6 кв. м. , літ. "2-4" площею 2,6 кв.м., загальною площею 4,2 кв.м. до існуючого нежитлового приміщення. У підїзді житлового будинку, а саме, там, де знаходився вхід у підвал, позивач встановив перегородку з двох сторін, внаслідок чого загальна площа приміщення збільшилася і становить 33,7 кв.м. При цьому позивач облаштував інший вхід у підвал з іншої сторони, що не створює незручностей для мешканців даного будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В даному випадку мова йде про будівництво без належного дозволу, про що йшлося вище.

Частиною 3 вищенаведеної правової норми передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

В процесі розгляду справи встановлено, що позивач виконав роботи по прибудові приміщення в межах існуючого будинку, а не на наданій йому земельній ділянці.

Як зазначається у Висновку №322 від 09.09.2009р. Комунальне архітектурно-проектне підприємство «Архпроект»самочинні прибудови приміщень літ. "2-3" площею 1,6 кв. м. , літ. "2-4" площею 2,6 кв.м., до існуючого нежитлового приміщення здійснено без належно затвердженого проекту і відповідно, без надання дозволу на початок проведення будівельних робіт. Державні будівельні норми та правила не порушені.

Із експертного висновку протипожежного стану житлового будинку та господарських будівель вбачається, що порушень правил пожежної безпеки не виявлено за винятком відсутності проектної документації на влаштування коридору літ. "2-3" площею 1,6 кв. м. та приміщення літ. "2-4" площею 2,6 кв.м.

Окрім того, наявними в матеріалах справи документами, а саме Листом КП "БУ-1" № 321 від 10.09.2009р. та Списком із підписами мешканців, які проживають у будинку АДРЕСА_1 підтверджується, що ні балансоутримувач ні мешканці будинку по АДРЕСА_1 проти самочинно побудованих нежитлових приміщень не заперечують.

Від відповідача жодних заперечень щодо визнання за позивачем права власності на спірне майно також не поступало.

Із врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 328, 376 ЦК України, ст.ст.4-3, 22, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити .

2. Визнати за Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 АДРЕСА_2. Ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на нежитлове приміщення загальною площею 33,7 м.кв., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради (79000, м. Львів, вул. Миколайчука, 1б/18, код ЄДРПОУ 20771389 ) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ на стягнення видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.