Рішення

від 16.04.2013 по справі 607/3811/13-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року Справа №607/3811/13-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючого- судді Стельмащука П.Я.

- за участю секретаря Гапія В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на майно, в порядку спадкування , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 сільської ради, третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на майно, в порядку спадкування, а саме просить визнати за ним право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7438га (кадастровий номер 6125283700:01:001:0040) та площею 0,1728га (кадастровий номер 6125283700:01:001:0319), які розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що належала на праві приватної власності його матері ОСОБА_3, померлій 10.12.2010 року, в порядку спадкування їх за заповітом.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що після смерті його матері відкрилась спадщина на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через те, що на Державному акті Р2 № 686494, виданому ОСОБА_3 ОСОБА_2 сільською радою Тернопільського району Тернопільської області на підставі рішення ОСОБА_2 сільської Ради народних депутатів від 09.11.2001 р. № 110 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів 30 серпня 2002 року за № 52 вказано дві земельні ділянки площею 0,17 та площею 1,74, загальною площею 1,91 га, що суперечить п. 9 ст. 126 Земельного кодексу України, а саме ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» від 05 березня 2009 року за № 1066-17, а також немає розмежувань земельних ділянок та не вказані площі конкретно на кожну із земельних ділянок.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, подала заяву про розгляд справи у відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у відсутності їх представника та про визнання ними позову.

Представник третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, однак направив суду заяву, в якій просить справу розглядати у відсутності їх представника.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 10.12.2010 року (свідоцтво про смерть серії І-ИД №111961, актовий запис №12 від 13.12.2010року).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,91га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

До складу спадкоємців першої черги за законом належить її син ОСОБА_1.

Відповідно до державного акту Р2 № 686494, виданому ОСОБА_1 ОСОБА_2 сільською радою Тернопільського району Тернопільської області на підставі рішення ОСОБА_2 сільської Ради народних депутатів від 09.11.2001 р. № 110 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів 30 серпня 2002 року за № 52 вказано дві земельні ділянки площею 0,17 та площею 1,74, загальною площею 1,91 га.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.03.2013р. за №645/02-14 ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 відмовлено через те, що на Державному акті Р2 № 686494, виданому ОСОБА_3 ОСОБА_2 сільською радою Тернопільського району Тернопільської області на підставі рішення ОСОБА_2 сільської Ради народних депутатів від 09.11.2001 р. № 110 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів 30 серпня 2002 року за № 52 вказано дві земельні ділянки площею 0,17 та площею 1,74, загальною площею 1,91 га, що суперечить п. 9 ст. 126 Земельного кодексу України, а саме ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» від 05 березня 2009 року за № 1066-17, а також немає розмежувань земельних ділянок та не вказані площі конкретно на кожну із земельних ділянок.

Згідно Витягів з поземельної книги від 21.11.2012р., виданих Управлінням держкомзему у Тернопільському районі, площа двох земельних ділянок становить 1,7438га та 0,1728га.

За нормами ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Відповідно до вимог ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 212 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання за позивачем права власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7438га (кадастровий номер 6125283700:01:001:0040) та площею 0,1728га (кадастровий номер 6125283700:01:001:0319), які розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що належала на праві приватної власності його матері ОСОБА_3, померлій 10.12.2010 року, в порядку спадкування їх за заповітом.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 61, 88, 209, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 392, 1223, 1268 Цивільного кодексу України, суд ,-

Вирішив :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на майно, в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7438га (кадастровий номер 6125283700:01:001:0040) та площею 0,1728га (кадастровий номер 6125283700:01:001:0319), які розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в порядку спадкування за заповітом після померлої, 10.12.2010 року, ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий П.Я.Стельмащук