Рішення

від 18.04.2013 по справі 910/5375/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5375/13 18.04.13 р.

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Емко» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фобос Груп» простягнення 128 834,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Репіна Л.М. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Емко» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фобос Груп» про стягнення 128 834,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання з оплати поставленого на підставі видаткової накладної № ЕМ-50593 від 27.09.2012 р. товару, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 128 834,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/5375/13 та призначено розгляд справи на 18.04.2013 р.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 18.04.2013 р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 18.04.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 08.04.2013 р.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданнні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2012 р. на підставі видаткової накладної № ЕМ-50593 Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Емко» було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фобос Груп» наступний товар: КСО 394 із 6+2торц. в кількості 1 комп., ЩО-90 із 9+2т. в кількості 1 комп., Міст шинний ШМР-3/2 в кількості 1 шт., Плита прохідна ПС-2-93 в кількості 1 шт., Плита прохідна ПШ-4-630 в кількості 2 шт., Бар'єр БТП-2 в кількості 2 шт., Вставка ВД-200 в кількості 4 шт., Зв'язок гнучкий СГ-1 в кількості 2 компл., Зв'язок гнучкий СГ-2 в кількості 2 компл.

Всього відповідно до вказаної накладної відповідачу було поставлено товар на загальну суму 228 834,00 грн. в тому числі ПДВ - 38 139,00 грн.

Названий товар 27.09.2012 р. прийнято відповідачем в особі Коваль В.В., що діяла на підставі довіреності № 80 від 19.09.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із ненележним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару.

Видаткова наклада містить номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містить підписи повноважних представників сторін, а представник позивача пояснив що, договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі - продажу (шляхом оформлення видаткової накладної), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткова накладна № ЕМ-50593 від 27.09.2012 р.) підтверджується поставка позивачем та прийняття відповідачем товару на загальну суму 228 834,00 грн.

Вказана видаткова накладна містить підпис повноважного представника відповідача, а будь-яких заперечень щодо поставленого товару відповідачем не заявлено.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

18.07.2012 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № ЕМ-5778 на загальну суму 228 834,00 грн. для оплати поставленого товару.

Як свідчать наявні в матеріалах справи виписка по рахунку та картка рахунку: 36, 10.08.2012 р. за поставлений на підставі видаткової накладної № ЕМ-50593 товар відповідачем здійснено часткову оплату - на суму 100 000,00 грн.

Листом № 12 від 08.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою протягом 7 днів з отримання вимоги сплатити решту вартості отриманої продукції в сумі 128 834,00 грн.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець зобов'язаний оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений вищезазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Аналогічні висновки щодо настання строку виконання грошового зобов'язання за змістом ст. 692 Цивільного кодексу України містяться в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. у справі №5002-8/481-2011 та інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р.

Договором (видатковою накладною) не було встановлено будь-яких строків відстрочення виконання грошового зобов'язання, а тому з урахуванням положень ст.ст. 530, 692 Цивільного кодексу України зобов'язання відповідача по оплаті поставленого позивачем товару мало бути виконано наступного дня після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, листом № 12 від 08.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав протягом 7 днів з моменту отримання вимоги сплатити решту вартості отриманої продукції в сумі 128 834,00 грн.

Отже, у відповідача існує заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 128 834,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання по її оплаті на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 128 834,00 грн. за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фобос Груп» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Емко» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фобос Груп» заборгованості у розмірі 128 834,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Емко» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фобос Груп» (03083, м.Київ, просп. Науки, 63, ідентифікаційний код 36134722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Емко» (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99, ідентифікаційний код 01412785) заборгованість у розмірі 128 834 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 576 (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 68 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 22.04.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко