ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/6597/13 22.04.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Конкурс-експерт" доАкціонерного товариства закритого типу "Консул" провизнання договору дійсним та визнання права власності Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Симончук О.М., Свєташев А.Ю. від відповідача:Швець В.Р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкурс-експерт" (надалі - ТОВ "Конкурс-експерт") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Консул" (надалі - АТЗТ "Консул") про визнання договору дійсним та визнання права власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведення аукціону з реалізації майна банкрута - АТЗТ "Консул" сторонами було погоджено усі істотні умови договору-купівлі продажу об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2 565,3 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), однак відповідач безпідставно ухиляється від нотаріального посвідчення такого договору, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для визнання його дійсним та визнання за ним права власності на вказане майно.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.04.2013 р.
Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Князькова В.В. у відпустці справу №910/6597/13 передано для розгляду судді Бойку Р.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. прийнято до провадження справу №910/6597/13.
Представником відповідача в судовому засіданні подано відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити, вказував, що визнання ТОВ "Конкурс-експерт" переможцем аукціону з продажу спірного майна не має своїм наслідком виникнення у відповідача обов'язку по укладенню договору купівлі-продажу такого майна саме з позивачем, а також на те, що такий правочин підлягає державній реєстрації, а тому на нього не поширюються вимоги ст. 220 Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні 18.04.2013 р. судом оголошено перерву до 22.04.2013 р.
Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
11.07.2012 р. Товарною біржею "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" було проведено прилюдні біржові торги (аукціон) з реалізації майна АТЗТ "Консул" в процесі ліквідаційної процедури, а саме: нежилого будинку загальною площею 2 565,3 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), на земельній ділянці площею 1 403 кв.м., переможцем яких за ціною 2 308 770,00 грн. без ПДВ було визнано ТОВ "Конкурс-експерт", що підтверджується протоколом №1 з проведення прилюдних біржових торгів (аукціону) з реалізації майна АТЗТ "Консул" в процесі ліквідаційної процедури від 11.07.2012 р., затвердженим ліквідатором АТЗТ "Консул" (надалі - "Протокол").
За наслідками проведення таких торгів 16.07.2012 р. між АТЗТ "Консул" (продавець) та ТОВ "Конкурс-експерт" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомості (надалі - "Договір").
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2 565,3 кв.м., який розташований по вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) в м. Києві на земельній ділянці площею 1 403,0 кв.м. з кадастровим номером 8000000000:85:419:0005 (що перебуває в оренді до 05.04.2021 р.), а покупець зобов'язується прийняти об'єкт нерухомості і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Згідно із п. 6.2 Договору продавець зобов'язаний за письмовою вимогою покупця забезпечити нотаріальне посвідчення цього договору.
26.07.2012 р. ТОВ "Конкурс-експерт" звернулося до АТЗТ "Консул" з вимогою за змістом якої в силу п. 6.2 Договору просило з'явитися останнього 06.08.2012 р. о 12:00 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазурчука В.В. за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, для нотаріального посвідчення Договору.
Листом №12-08/1 від 03.08.2012 р. АТЗТ "Консул" повідомило ТОВ "Конкурс-експерт" про відмову від нотаріального посвідчення Договору, оскільки такий договір укладено на підставі Протоколу, а тому в силу положень ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" є біржовою угодою та не підлягає нотаріальному посвідченню.
04.03.2013 р. ТОВ "Конкурс-експерт" повторно звернулося до АТЗТ "Консул" з вимогою з'явитися 12.03.2013 р. о 14:00 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазурчука В.В. за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, для нотаріального посвідчення Договору.
Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для визнання Договору дійсним та визнання за ним права власності на спірне майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Частиною 2 ст. 220 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
За змістом п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та листа Верховного Суду України від 24.11.2008 р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суди повинні перевіряти, чи підлягав правочин нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно ухилялася сторона від його посвідчення і чи немає підстав для визнання правочину нікчемним (невідповідність умовам законодавства). У кожному конкретному випадку суддям необхідно встановлювати, який правочин вчинено та яка форма передбачена саме для цього правочину законом, що діяв на момент вчинення.
З огляду на викладені положення вбачається, що наявність правових підстав для визнання договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним в судовому порядку обумовлено одночасною наявністю наступних обставин:
- встановлена законом або домовленістю сторін обов'язковість нотаріального посвідчення правочину;
- наявність факту ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину;
- погодження сторонами правочину усіх його істотних умов;
- наявність факту повного або часткового виконання правочину.
По-перше, частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Із тексту Договору вбачається, що його предметом є купівля-продаж нерухомого майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу нерухомого майна, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 54 Цивільного кодексу України.
У відповідності до положень ст. 656 Цивільного кодексу України однією із істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна є умова про предмет такого правочину.
Із змісту п. 1.1 Договору вбачається, що предметом такого правочину є об'єкт незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2 565,3 кв.м., який розташований по вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) в м. Києві на земельній ділянці площею 1 403,0 кв.м. з кадастровим № 8000000000:85:419:0005.
Наявними в матеріалах справи документами (інвестиційним договором №37 про передачу частини нежилого будинку комунальної власності територіальної громади Подільського району міста Києва № 28/12 (літ.А) на вул. Верхній Вал для реконструкції від 25.02.2002 р., актом прийому-передачі частини нежилого будинку № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал з комунальної власності територіальної громади міста у власність АТЗТ "Консул" від 25.02.2002 р., інвестиційним договором №1 про передачу частини нежилого будинку комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал для реконструкції від 12.06.2002 р., актом прийому-передачі частини нежилого будинку № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал з комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва у власність АТЗТ "Консул" від 02.07.2002 р., договором оренди земельної ділянки від 13.04.2006 р. №85-6-00270, дозволом на виконання будівельних робіт №0283-Пд від 18.04.2008 р., технічним паспортом на нежитловий будинок (приміщення) в м. Києві по вул. Верхній Вал, буд. 28/12, літера "А", складений 14.05.2004 р.) підтверджується, що на момент укладення Договору АТЗТ "Консул" було власником предмету такого договору (об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2 565,3 кв.м., який розташований по вул.. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) в м. Києві на земельній ділянці площею 1 403,0 кв.м. з кадастровим № 8000000000:85:419:0005).
З огляду на викладене та зміст Договору, який підписано повноважними представниками та скріплено печатками сторін, вбачається, що сторонами в повному обсязі було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов правочину купівлі-продажу нерухомого майна.
По-друге, статтею 657 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент складення та підписання сторонами Договору) встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню , крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Тобто, укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна обумовлено його обов'язковим нотаріальним посвідченням.
Наведене також було відображено сторонами в положеннях п. 6.2 Договору.
Судом встановлено, що спірний договір є правочином купівлі-продажу спірного майна, а відтак, в силу положень ст. 657 Цивільного кодексу України він підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
По-третє, листами від 26.07.2012 р. та від 04.03.2013 р. позивач звертався до відповідача з вимогою з'явитися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазурчука В.В. за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, для нотаріального посвідчення Договору.
В той же час, відповідач для нотаріального посвідчення Договору не з'явився, а листом №12-08/1 від 03.08.2012 р. повідомив ТОВ "Конкурс-експерт" про відмову від нотаріального посвідчення Договору.
Отже, матеріалами справи належним чином підтверджується наявність факту ухилення відповідача від нотаріального посвідчення Договору, а представником відповідача не заперечується наведений факт.
По-четверте, 06.07.2012 р. відповідачем було здійснено перерахування на користь Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" грошових коштів у загальному розмірі 230 894,00 грн. в якості сплати гарантійного внеску за участь у торгах (аукціоні) з реалізації майна АТЗТ "Консул" в процесі ліквідаційної процедури, а саме: об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2 565,3 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), на земельній ділянці площею 1 403 кв.м., що підтверджується п. 7 Протоколу та платіжними дорученнями №1, №2, №3 від 06.07.2012 р.
Пунктом 2.2 Договору сторонами було погоджено, що сплачений покупцем для участі в аукціоні 10% гарантійний внесок від початкової вартості майна, а саме 230 877,00 грн., зараховується в якості проведеної покупцем часткової оплати за придбаний об'єкт нерухомості.
Таким чином, в силу положень п. 2.2 Договору здійснене позивачем згідно платіжних доручень №1, №2, №3 від 06.07.2012 р. перерахування грошових коштів у загальному розмірі 230 894,00 грн. свідчить про наявність факту часткового виконання Договору.
Викладені обставини свідчать про наявність всіх передбачених законодавством умов за яких суд в силу положень ст. 220 Цивільного кодексу України вправі визнати правочин, що підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним в судовому порядку, а тому позовні вимоги ТОВ "Конкурс-експерт" в частині визнання Договору дійсним є правомірними та обґрунтованими.
Твердження відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду України від 18.04.2011 р. у справі №3-28гс11 про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 220 Цивільного кодексу України та визнання Договору дійсним, у зв'язку з тим, що в силу ст. 657 Цивільного кодексу України спірний договір підлягає державній реєстрації, судом відхиляється, а наведені в постанові від 18.04.2011 р. у справі №3-28гс11 висновки Верховного Суду України не застосовуються з огляду на наступне.
Із постанови від 18.04.2011 р. у справі №3-28гс11 вбачається, що при перегляді судового рішення у такій справі Верховний Суд України застосовував положення ст.ст. 640, 657 Цивільного кодексу України в редакціях, що були чинними до 01.01.2012 р.
В той же час, 01.01.2012 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів" яким частину третю статті 640 Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, а з частини другої статті 657 названого Кодексу виключено слова "та державної реєстрації".
Тобто, із зазначеної дати скасовується обов'язок здійснювати державну реєстрацію відповідного договору купівлі-продажу після його нотаріального посвідчення.
Аналогічний висновок міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. №01-06/1624/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".
Відтак, в силу положень ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України у господарського суду міста Києва відсутні підстави для застосування правових висновків, наведених в постанові Верховного Суду України від 18.04.2011 р. у справі №3-28гс11 при вирішенні даної справи, у зв'язку із зміною норми права.
Таким чином, враховуючи, що підписання та скріплення сторонами Договору було здійснено 16.07.2012 р., то обов'язок сторін по його державній реєстрації з огляду на приписи ст. 657 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення Договору) станом на 16.07.2012 р. був відсутній.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відмова відповідача від нотаріального посвідчення Договору свідчить про невизнання АТЗТ "Консул" права власності ТОВ "Конкурс-експерт" на спірне майно, що також підтверджено представником відповідача у відзиві на позов, а тому позовні вимоги про визнання права власності ТОВ "Конкурс-експерт" на спірне майно є правомірними та обґрунтованими.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "Конкурс-експерт" до АТЗТ "Консул" про визнання Договору дійсним та визнання права власності за ТОВ "Конкурс-експерт" на спірне майно у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурс-експерт" задовольнити повністю.
2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2 565,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), укладений 16.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкурс-експерт" та Акціонерним товариством закритого типу "Консул", в редакції, що підписана ліквідатором Акціонерного товариства закритого типу "Консул" Капелюшним І.В. та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурс-експерт" Свєташева А.Ю.
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкурс-експерт" (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5; ідентифікаційний код 37553104) право власності на об'єкт незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2 565,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А).
4. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Консул" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 78, кім. 2; ідентифікаційний код 23317159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурс-експерт" (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5; ідентифікаційний код 37553104) судовий збір у розмірі 47 322 (сорок сім тисяч триста двадцять дві) грн. 40 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 25.04.2013 р.
Суддя Р.В. Бойко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2013 |
Оприлюднено | 29.04.2013 |
Номер документу | 30991280 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні