Рішення

від 24.04.2013 по справі 910/4887/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/4887/13 24.04.13

За позовом Державної науково-технічної бібліотеки України

до Українського інституту науково-технічної та економічної інформації

про стягнення 21 012,16 грн.

Суддя Літвінова М.Є .

Представники сторін:

від позивача: Москаленко О.О. - предст. за довір.;

від відповідача: Ямчук А.В. - предст. за довір.

Рішення прийняте 24.04.2013 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 15.04.2013 до 24.04.2013.

У судовому засіданні 24.04.2013, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Державна науково-технічна бібліотека України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Українського інституту науково-технічної та економічної інформації про стягнення 31 401,16 грн., з яких: 21 012,16 грн. - сума основного боргу, 10 389,00 грн. - штрафні санкції, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2013 порушено провадження у справі №910/4887/13, розгляд справи призначено на 15.04.2013.

05.04.2013 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на позов.

У судовому засіданні 15.04.2013 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 24.04.2013.

22.04.2013 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог на суму штрафних санкцій у розмірі 10 398,00 грн.

У судовому засіданні 24.04.2013 вказана заява прийнята судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2011 між Державною науково-технічною бібліотекою України (далі - позивач) та Українським інститутом науково-технічної та економічної інформації (далі - відповідач) було укладено договір про відшкодування витрат на спожиту електроенергію №1 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач, який має договір з енергопостачальною компанією "Київенерго" на споживання електричної енергії, зобов'язався своєчасно надавати відповідачу рахунки на відшкодування витрат за спожиту електроенергію, а відповідач зобов'язався на підставі виставлених рахунків відшкодовувати вартість спожитої електроенергії (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору рівень споживання електричної енергії для відповідача помісячно встановлюється відповідно до лімітів споживання, які приведені в Додатку, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що загальна сума договору на І квартал поточного року визначається у розмірі 21 012,16 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем згідно із показаннями електролічильника №5 (зав. № 155103/2,0) та відповідно до умов договору виставляв відповідачеві рахунки для сплати відшкодування витрат за електроенергію, спожиту у січні - березні 2011, які були отримані відповідачем, про що свідчать відмітки на примірниках рахунків.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), позивач зазначає про те, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати суми відшкодування витрат за спожиту електроенергію, що призвело виникнення заборгованості у розмірі 21 012,16 грн.

У поданому відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність у нього договору № 1 від 19.01.2011 та відсутність актів виконаних робіт на відшкодування витрат, однак не заперечував проти відшкодування витрат за спожиту електроенергію у сумі 21 012,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як пояснив представник позивача та як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач не сплатив суму відшкодування витрат за спожиту електроенергію, чим порушив свої зобов'язання, передбачені Договором про відшкодування витрат на спожиту електроенергію №1 від 19.01.2011.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати боргу і не надав доказів на підтвердження обставин, що перешкоджали своєчасному здійсненню вказаного обов'язку.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 21012,16 грн.

З огляду на задоволення позову, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Українського інституту науково-технічної та економічної інформації (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 180, ідентифікаційний код 16308272) на користь Державної науково-технічної бібліотеки України (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 180, ідентифікаційний код 02736372) 21 012,16 грн. (двадцять одну тисячу дванадцять гривень 16 коп.) - основного боргу, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 29.04.2013

Суддя М.Є. Літвінова