Рішення

від 27.03.2013 по справі 911/683/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р. Справа № 911/683/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Джей Ей Еф Україна", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник КАВ", м. Фастів

про стягнення 37 657, 36 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Джей Ей Еф Україна" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Будівельник КАВ" про стягнення 27 070, 36 грн. основної заборгованості, 1 963, 71 грн. пені, 8 121, 11 грн. штрафу, 108, 36 грн. інфляційних збитків, 393, 82 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 25-05/12КС від 25.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2013 р. порушено провадження у справі № 911/683/13-г за позовом ТОВ „Джей Ей Еф Україна" до ТОВ „Будівельник КАВ" про стягнення 37 657, 36 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.03.2013 р.

12.03.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист № 28 від 07.03.2013 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

13.03.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 27.03.2013 р.

27.03.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання вих. № 29-1 від 22.03.2013 р., у якому він просить розглянути справу за відсутності його представника на підставі поданих ним документів.

27.03.2013 р. представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд повідомив, документи, витребувані судом, надав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08500, вул. Кірова, 22, м. Фастів, Фастівський район, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 25-05/12КС, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, визначений у рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2. договору найменування, одиниці виміру, ціна та кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення визначаються рахунками-фактурами та видатковими накладними, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3. договору поставка товару постачальником покупцеві здійснюється протягом десяти календарних днів з моменту погодження замовлення.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що товар вважається поставленим з моменту його передачі за кількістю та якістю покупцю або його уповноваженому представнику та з моменту підписання видаткової накладної.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару від постачальника покупцю, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін на видатковій накладній.

Згідно п. 4.1. договору загальна ціна договору розраховується на підставі сум, вказаних у відповідних видаткових накладних, з урахуванням особливостей, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 4.3. договору оплата за замовлений товар покупцем здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у даному договорі.

Пунктом 4.3.1. договору передбачено, що покупець оплачує 100 % від вартості товару, що вказана у видатковій накладній, замовленої окремої партії товару не пізніше десяти календарних днів після відвантаження товару зі складу постачальника та підписання видаткових накладних.

Пунктом 8.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору позивачем у серпні 2012 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 27 070, 36 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 4594 від 08.08.2012 р. на суму 27 070, 36 грн. і видатковою накладною № 1213217 від 08.08.2012 р. на суму 27 070, 36 грн. та відповідною довіреністю № 4 від 08.08.2012 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу Ковальського О. В. на отримання товару, наявними у матеріалах справи.

16.10.2012 р. позивач звернувся до відповідача із претензію № 201 від 10.10.2012 р., у якій просив відповідача погасити заборгованість за отриманий товар у розмірі 27 070, 36 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 4004 від 11.10.2012 р. та повідомленням про вручення рекомендованого листа.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 27 070, 36 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 4594 від 08.08.2012 р. на суму 27 070, 36 грн. і видатковою накладною № 1213217 від 08.08.2012 р. на суму 27 070, 36 грн. та відповідною довіреністю № 4 від 08.08.2012 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу Ковальського О. В. на отримання товару, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 27 070, 36 грн. за договором поставки № 25-05/12КС від 25.05.2012 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 25-05/12КС від 25.05.2012 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 19.08.2012 р. по 11.02.2013 р. всього на загальну суму 1 963, 71 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати будь-якого платежу, передбаченого цим договором, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення такого платежу.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 1 963, 71 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № 25-05/12КС від 25.05.2012 р., за невиконання відповідачем обов'язку по оплаті товару всього на загальну суму 8 121, 11 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.3. договору передбачено, що у разі, якщо строк прострочення будь-якого платежу, передбаченого цим договором, перевищує один календарний місяць, покупець сплачує на користь постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 % від суми простроченого платежу.

Оскільки, при укладенні договору поставки № 25-05/12КС від 25.05.2012 р. позивач та відповідач не досягли згоди щодо встановлення у договорі неустойки, а саме штрафу від суми несвоєчасно виконаного відповідачем грошового зобов'язання, а саме оплати товару, то безпідставним є нарахування позивачем штрафу за прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо оплати товару на підставі положень п. 5.3. договору так, як зазначені положення договору не встановлюють штраф та його розмір за невиконання або неналежне виконання грошового зобов'язання, а встановлюють проценти за користування чужими грошовими коштами від суми простроченого платежу та їх розмір, що є самостійним заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання - відмінним від штрафу, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 8 121, 11 грн. штрафу від суми основної заборгованості за договором, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 19.08.2012 р. по 11.02.2013 р. всього на загальну суму 108, 36 грн. та 393, 82 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 19.08.2012 - 11.02.2013 27070.36 1.004 108.28 27178.64 27 070, 36 грн. х 1, 004 = 27 178, 64 грн.; 27 178, 64 грн. - 27 070, 36 грн. = 108, 28 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором поставки № 25-05/12КС від 25.05.2012 р. у вищевказані періоди становить 108, 28 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 108, 28 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 393, 82 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельник КАВ" (ідентифікаційний код 37438964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Джей Ей Еф Україна" (ідентифікаційний код 34760531) 27 070 (двадцять сім тисяч сімдесят) грн. 36 (тридцять шість) коп. основної заборгованості, 1 963 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят три) грн. 71 (сімдесят одна) коп. пені, 108 (сто вісім) грн. 28 (двадцять вісім) коп. інфляційних збитків, 393 (триста дев'яносто три) грн. 82 (вісімдесят два) коп. 3 % річних та судові витрати 1 349 (одна тисяча триста сорок дев'ять) грн. 46 (сорок шість) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

26 квітня 2013 р.