Рішення

від 24.04.2013 по справі 910/4402/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/4402/13 24.04.13 За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС"

про стягнення 252 175,81 грн.

Суддя Літвінова М.Є .

Представники сторін:

від позивача: Грибанич М.В. - представ. за довір.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 24.04.2013 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС" про стягнення 252 175,81 грн. заборгованості на підставі Кредитного договору за овердтрафом №02-1/3о-262 від 26.11.2006, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2013 порушено провадження у справі № 910/4402/13, розгляд справи призначено на 08.04.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 24.04.2013.

У судові засідання 08.04.2013 та 24.04.2013 відповідач своїх представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/4402/13 від 11.03.2013 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Коопінвестбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк" (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРС" (далі - відповідач, позичальник) було укладено договір кредиту за овердрафтом №02-1/3о-262 (далі - договір).

Відповідно до умов договору зі змінами, внесеними Додатковими угодами №№1-7 до договору, позивач надає відповідачу овердрафт для здійснення операцій з поточного рахунку понад залишок коштів на поточному рахунку відповідача у межах ліміту кредитування у сумі 250000,00 грн. строком до 24.11.2012 зі сплатою за користування овердрафтом винагороди у розмірі у розмірі 25,00% річних від фактичної заборгованості за рахунком (п. 1.1., 1.2., 1.4., 2.3. договору).

Пунктом 5.2.2. договору на відповідача покладений обов'язок в повному обсязі сплатити відсотки за користування овердрафтом, комісію за встановлення ліміту кредитування, плату за обслуговування овердрафту, плату за збільшення ліміту кредитування, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач всупереч умовам договору не здійснює платежі для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, що призвело до виникнення заборгованості станом на 04.03.2013 у розмірі 236 010,00 грн. за кредитом та 4 526,22 грн. - за процентами за користування кредитом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, відповідач у встановлений строк не повернув суму кредиту у розмірі 236 010,00 грн. та не сплатив у повному обсязі проценти за користування кредитом у розмірі 4 526,22 грн.

Доказів сплати суми заборгованості за кредитом та нарахованими процентами відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та заборгованості за нарахованими процентами суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення кредиту, а також якщо сплата відсотків, комісій прострочена більш, ніж на 2 календарних дні , позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення повернення кредиту пеню у розмірі 9 699,04 грн. та проценти річні у розмірі 1 940,55 грн.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені та процентів річних суд вважає їх обґрунтованими, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню згідно наданих розрахунків.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у встановлені договором строки та обсягах та не навів підстав для звільнення його від сплати зазначених сум, контррозрахунку суми боргу та штрафних санкцій не надав.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 252 175,81 грн.

З огляду на задоволення позову витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, буд. 4/2, кв. 7, ідентифікаційний код 19109709) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Юрія Гойди, буд. 10, ідентифікаційний код 19355562) 236 010,00 грн. (двісті тридцять шість тисяч десять гривень) - заборгованості за кредитом; 4 526,22 грн. (чотири тисячі п'ятсот двадцять шість гривень 22 коп.) - заборгованості по процентам за користування кредитом; 9 699,04 грн. (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять гривень 04 коп.) - пені; 1 940,55 грн. (одну тисячу дев'ятсот сорок гривень 55 коп.) - процентів річних; 5 043,52 грн. (п'ять тисяч сорок три гривні 52 коп.) - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 29.04.2013

Суддя М.Є. Літвінова