Рішення

від 22.04.2013 по справі 910/4454/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4454/13 22.04.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 427»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Менеджмент»

про стягнення 162460,37 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Лобко С.С. (за дов.), Усюгов А.Ю. (за дов.)

від відповідача Боровинський І.М. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин № 427» до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Менеджмент» про стягнення за договором № 07А про надання послуг від 02.02.2012 р. 288133,62 грн., з яких: 160730,00 грн. боргу, 110984,06 грн. неустойки, 14595,16 грн. збитків, 1824,40 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору. В обґрунтування підстав для стягнення 14595,16 грн. збитків позивач послався, на те, що у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем наданих послуг був змушений отримати у публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» овердрафт на відповідну суму за договором про надання овердрафту № 105.43020/РW105.607 від 07.05.2012 р. з відсотковою ставкою 24 %.

Ухвалою суду від 13.03.2013 р. порушено провадження у справі №910/4454/13.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що заборгованість ним в повному обсязі погашена. Не погодився відповідач також з розрахунком штрафних санкцій та збитків.

Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 162462,37 грн.. Зокрема, позивач зазначив, що 08.04.2013 р. відповідач погасив частину боргу в розмірі 160730,00 грн.. У той же час, за твердженням позивача, станом на 08.04.2013 р. загальна сума боргу становила 323190,37 грн., з яких: 160730,00 грн. основного боргу, 141522,76 грн. неустойки, 2326,40 грн. 3% річних, 18611,21 грн. збитків. На підставі ст. 534 Цивільного кодексу України позивач зарахував 160730,00 грн. в погашення неустойки, 3% річних та в часткове погашення основного боргу - 16880,84 грн.. За наслідками проведеного зарахування позивач просить стягнути 143849,16 грн. боргу та 18611,21 грн. збитків.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

09.02.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальності «Магазин № 427» (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Менеджмент» (замовником) укладено Договір № 07А про надання послуг (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з обслуговуванням гостей відповідача, обслуговування урочистих та спеціальних прийомів, сервіровки столів тощо, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно з п. 3.4. Договору надані послуги підлягали оплаті протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів виконання робіт.

Протягом періоду з 19.09.2012 р. до 17.10.2012 р. на виконання Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 195768,00 грн..

Відповідач прийняв надані послуги у повному обсязі та без зауважень, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (послуг) та не заперечується відповідачем.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2012 р. заборгованість відповідача становила 160730,00 грн.

Станом на день подання позову (11.03.2013 р.) 160730,00 грн. заборгованості відповідачем не погашено.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на дачу подачі позовної заяви (11.03.2013 р.) в сумі 160730,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати наданих послуг відповідач зобов'язувався сплатити на користь позивача неустойку у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення.

В розумінні ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно або неналежно виконаного зобов'язання. В свою чергу, в силу ч. 3 даної статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, на відміну від штрафу пеня є тривалою неустойкою, яка стягується виключно за порушення грошового зобов'язання за кожен день прострочення, в той час як штрафом є одноразовий платіж.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996, № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком суду (розрахунок у матеріалах справи), за визначений позивачем період прострочення (24.09.2012 р. - 08.04.2013 р.) пеня складає 11666,08 грн.. Пеня у розмірі 129856,68 грн. (141522,76 - 11666,08) нарахована неправомірно.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, три проценти річних становлять 2326,40 грн..

08.04.2013 р. відповідач сплатив позивачу 160730 грн. в рахунок погашення існуючого боргу. Статтею 534 ЦК України надано право кредитора у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі встановлювати черговість погашення вимог, відповідно до якої у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання, у другу чергу сплачуються проценти і неустойка, у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Таким чином, позивачем правомірно з отриманих 160730 грн. зараховано 11666,08 грн. в рахунок погашення пені та 2326,4 грн. в рахунок погашення трьох відсотків річних. В той же час, враховуючи неправомірність розрахунку позивача пені, інша сума сплачених коштів у розмірі 146737,52 грн. (160730-11666,08-2326,4) підлягає зарахуванню в рахунок оплати боргу.

Отже, розмір несплаченого боргу становить 13992,48 грн. (160730 - 146737,52).

Позивач заявив до стягнення 18611,21 грн. збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Оскільки позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання відповідачем та необхідністю укладення договору про надання овердрафту № 105.43020/Р\У105.607 від 07.05.2012 р., підстави для стягнення з відповідача збитків відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Судовий збір зі зменшеного розміру позовних вимог підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України (ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Менеджмент» (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 1, код 37200675) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 427» (03083, м. Київ, вул. Армійська, 15, код 19479732) 13992,48 грн. боргу, 279,76 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин № 427» (03083, м. Київ, вул. Армійська, 15, код 19479732) з Державного бюджету України 2513,47 грн. судового збору.

Рішення підписано 29.04.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун