Рішення

від 17.04.2013 по справі 159/470/13- ц

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/470/13- ц

Провадження № 2/159/294/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 17.04.2013

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням - судді ВАСИЛЮКА О.С.,

за участю секретаря- ХВЕЛОСЬ І.П.,

позивача -ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Люблинецьбуд» про стягнення коштів переданих в позику,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного підприємства «Люблинецьбуд» про стягнення коштів переданих в позику. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 12.08.2011 року між позивачем та відповідачем ПП «Люблинецьбуд» було укладено договір позики грошей №Л-15. Предметом договору являється безвідсоткова позика в межах суми 6 000, 00 грн., які позивач, як позикодавець зобов’язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов’язався у визначений договором строк повернути позивачу. Строк повернення позики встановлений договором до 01.04.2012 року. Позивач, ОСОБА_1 на виконання умов договору , передав відповідачу, ПП «Люблинецьбуд» частинами кошти в сумі 4 960,00 грн. 23.12.2011 року ПП «Люблинецьбуд» в рахунок часткового виконання прийнятого на себе зобов’язання щодо повернення коштів отриманих у позику, повернуло позивачу 3 200, 00 грн. 26.12.2011 року відповідач ПП «Люблинецьбуд» також повернуло позивачу в рахунок часткового погашення позики 660, 00 грн. Станом на 01.04.2012 року (строк повернення позики) сума коштів, які не повернуті відповідачем становила 1 100, 00 грн. Дана сума позики не повернута. 03.08.2012 року між позивачем та відповідачем, ПП «Люблинецьбуд» було укладено ще один договір позики грошей. Предметом договору являється безвідсоткова позика в межах суми 4 900, 00 грн., які відповідач ПП «Люблинецьбуд» зобов’язувався повернути до 03.10.2012 року. Однак, відповідач у визначений строк не повернув позивачу кошти. 01.09.2012 року було укладено ще один договір позики грошей. Предметом договору являється безвідсоткова позика в сумі 4 900,00 грн., які відповідач ПП «Люблинецьбуд» зобов’язувався повернути до 01.11.2012 року. Однак, взяті на себе зобов’язання не виконав. 15.10.2012 року між позивачем та відповідачем, ПП «Люблинецьбуд» було укладено четвертий договір позики грошей. Предметом договору являється безвідсоткова позика в сумі 4 900,00 грн. Строк повернення до 26.11.2012 року. Зобов’язання не виконані. 20.11.2012 року між позивачем та відповідачем, ПП «Люблинецьбуд» було укладено п’ятий договір позики грошей. Предметом договору являється безвідсоткова позика в сумі 4 900,00 грн. Строк повернення до 26.12.2012 року. Позивач на виконання умов договору , передав Пп « Люблинецьбуд» кошти в сумі 4350,00. Внаслідок чого, відповідачем ПП « Люблинецьбуд» не було повернуто позику в сумі 20 150,00 грн. Просить стягнути з ПП «Люблинецьбуд» на його користь 20 150, 00 грн., які були передані йому у позику відповідно до договорів позики грошей № Л-15 від 12.08.2011 року, 03.08.2012 року, 01.09.2012 року, 15.10.2012 року та від 20.11.2012 року та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали повністю, з підстав викладених у позовній заяві, суду пояснили, що дані кошти були скеровані на необхідні витрати в роботі підприємства, а саме на виплату заробітної плати, сплату податків і таке інше. Вважають, заперечення представника відповідача безпідставним, оскільки вищезазначені договори були оформлені належним чином з дотриманням норм чинного законодавства. Просять стягнути з ПП «Люблинецьбуд» на його користь 20 150, 00 грн., які були передані йому у позику відповідно до договорів позики грошей № Л-15 від 12.08.2011 року, 03.08.2012 року, 01.09.2012 року, 15.10.2012 року та від 20.11.2012 року та судові витрати по справі.

Представник відповідача ПП « Люблинецьбуд» в судовому засіданні позов не визнав, подавши суду письмове заперечення. Згідно якого, вважає вимоги позивача безпідставними з таких підстав.Так 20.07.2012 року позивач ОСОБА_1 був обраний директором громадянами, які вийшли із складу засновників ПП «Люблинецьбуд». Обрання директором позивача в період з 01.08.2011 року по 21.10.2012 року є незаконним , що визнано рішенням Ковельського міськрайонного суду від 08.02.2013 року. Позивач до 26.11.2012 року виконував обов’язки директора, тобто до дати коли повинен був розрахуватись сам із собою. Тому вважає, що дані договори були укладені незаконно для маскування фінансових махінацій. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши думку позивача, представника позивача, представника відповідача та з’ясувавши обставини справи приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

З пояснень позивача, представника позивача та з матеріалів справи вбачається, що позивач 12.08.2011 року надав ПП « Люблинецьбуд» безвідсоткову грошову позику в сумі 6 000, 00 грн. Строком повернення позики до 01.04.2012 року, що стверджується договором позики грошей № Л-15 від 12.08.2011 року. Станом на 01.04.2012 року сума не повернутих коштів становила 1 100, 00 грн.

Крім того, 03.08.2012 року між позивачем та ПП « Люблинецьбуд» було укладено договір позики. Відповідно до якого позивач надав ПП « Люблинецьбуд» безвідсоткову грошову позику в сумі 4900, 00 грн. Строком повернення позики до 03.10.2012 року, що стверджується договором позики грошей від 03.08.2012 року та квитанціями до прибуткового касового ордера №3 від 16.08.2012 року , №4 від 17.08.2012 року та №2 від 18.09.2012 року.

01.09.2012 року між позивачем та ПП « Люблинецьбуд» було укладено договір позики. Відповідно до якого позивач надав ПП «Люблинецьбуд» безвідсоткову грошову позику в сумі 4900, 00 грн. Строком повернення позики до 01.11.2012 року, що стверджується договором позики грошей від 01.09.2012 року та квитанцією до прибуткового касового ордера №4 від 28.09.2012 року.

15.10.2012 року між позивачем та ПП « Люблинецьбуд» було укладено договір позики. Відповідно до якого позивач надав ПП « Люблинецьбуд безвідсоткову грошову позику в сумі 4900, 00 грн. Строком повернення позики до 26.11.2012 року, що стверджується договором позики грошей від 15.10.2012 року та квитанцією до прибуткового касового ордера №2 від 19.10.2012 року.

20.11.2012 року між позивачем та ПП « Люблинецьбуд» було укладено договір позики. Відповідно до якого позивач надав ПП «Люблинецьбуд безвідсоткову грошову позику в сумі 4900, 00 грн. Строком повернення позики до 26.12.2012 року, що стверджується договором позики грошей від 20.11.2012 року та квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 20.11.2012 року.

Судом встановлено, що у визначений договорами строк грошові кошти відповідачем ПП «Люблинецьбуд» так і не повернуті.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб , що не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Правочином є дія особи, спрямована на набуття , зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Отже, передача позивачем у користування відповідачу грошових коштів на строк до його вимоги та складення останнім договору щодо підтвердження отримання цих грошових коштів - є правочином в розумінні цивільного законодавства України, і, у зв'язку з цими обставинами, ним набуто цивільного обов'язку, а саме - повернення суми позики.

Квитанції до прибуткового касового ордеру свідчать про передачу позивачем ОСОБА_1 грошових коштів відповідачу, ПП « Люблинецьбуд» у користування.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути борг, однак станом на даний час відповідач ПП «Люблинецьбуд» свого зобов'язання не виконав, грошей не повернув.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з відповідача слід стягнути в користь позивача ОСОБА_1 201 150, 00 грн. позики.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача в користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути сплачений ним при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 236, 00 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Люблинецьбуд» (смт. Люблинець Ковельського району, вулиця Заводська,3, інд. код 20131738, код ЄДРПОУ 20131738, МФО 303398, р/р 26008300352678 в Ковельській філії ПАТ «Державний ощадний банк України») на користь ОСОБА_1 20 150 (двадцять тисяч гривень сто п’ятдесят) гривень 00 копійок позики та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Головуючий: ОСОБА_3