Ухвала

від 18.04.2013 по справі 2а-6254/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р.Справа № 2а-6254/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012р. по справі № 2а-6254/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032240 від 15.05.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за №0000032240 від 15.05.2012 року.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Справа розглядається відповідно до ст.197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АО Хімпром", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 24346849, місцезнаходження: вул. Автогенна, буд.12, м. Харків, 61099 (т.1,а.с.57-58). З 28.02.2000 р. за № 432 узятий на податковий облік в органах державної податкової служби, станом на 21.02.2012 року за №134 перебуває на обліку в Індустріальній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС та зареєстрований, як платник податку на додану вартість (т.1,а.с.55-56).

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями та відповідно до наказу Індустріальної МДПІ у м. Харкові від 03.04.2012 року №132 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "АО Хімпром", податковий номер 24346849, з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Проспец Консалтінг" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.04.2012 року за №512/22-406/24346849 (т.1,а.с.69-76), яким встановлено порушення позивачем п.п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 347.159 грн., у т.ч. за січень 2011 у сумі 22993 грн., за лютий 2011 року у сумі 14920 грн., за березень 2011 року у сумі 20540 грн., за квітень 2011 року у сумі 20080 грн., за травень 2011 у сумі 19.870 грн., за червень 2011 у сумі 29.336 грн., за липень 2011 у сумі 38.914 грн., за серпень 2011 у сумі 40.448 грн., за вересень 2011 у сумі 51.700 грн., за жовтень 2011 року у сумі 24.898 грн., за листопад 2011 у сумі 31.120 грн., за грудень 2011 у сумі 32.340 грн.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки, 15.05.2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення №0000032240, яким ТОВ "АО Хімпром" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 402.020 грн., з яких 347.159 грн. - основний платіж, 54.861 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (т.1,а.с.7).

Не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятим на їх підставі рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "АО Хімпром" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, а тому є необґрунтованими висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 ПКУ податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що у перевіряємому періоді позивач - ТОВ "АО Хімпром", мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ „Промспец Консалтінг", код ЄДРПОУ 37091549.

Так, на підставі договору поставки товару від 01.09.2010 року №10 та додаткових угод від 01.09.2012 року за №01, 02, укладених між ТОВ "Промспец Консалтінг"- (постачальник) та ТОВ "АО Хімпром"-(покупець), постачальник зобов'язується придбавати і передавати у власність покупця масло рослинне техн., присадку ХАДО, триполифосфат натрія, вазін, гліцерин техн., тріетаноламін, діетоламін та інші товари та матеріали. Асортимент товару обумовлюється сторонами в рахунках-фактурах (т.1,а.с.112-114).

Реальність виконання договору поставки між позивачем та його контрагентом ТОВ „Промспец Консалтінг" підтверджується видатковими накладними, рахунками - фактур та податковими накладними від 01.08.2011 року №17 на суму з ПДВ 140160,00 грн. (т.1,а.с.116-118), від 11.05.2011 року №212 на суму з ПДВ 50880,00 грн. (т.1,а.с.119-121), від 08.12.2011 року №85 на суму з ПДВ 101880,00 грн. (т.1,а.с.122-124), від 23.12.2011 року №163 на суму з ПДВ 92160,00 грн. (т.1,а.с.125-127), від 02.09.2011 року №114 на суму з ПДВ 105120,00 грн. (т.1,а.с.128-130), від 11.08.2011 року №207 на суму з ПДВ 140160,00 грн. (т.1,а.с.131-133), від 03.10.2011 року №55 на суму з ПДВ 102480,00 грн. (т.1,а.с.134-136), від 12.07.2011 року №590 на суму з ПДВ 118320,00 грн. (т.1,а.с.137-139), від 16.06.2011 року №326 на суму з ПДВ 86880,00 грн. (т.1,а.с.140-142), від 03.06.2011 року №104 на суму з ПДВ 89136,00 грн. (т.1,а.с.143-145), від 12.01.2011 року №234 на суму з ПДВ 90000,00 грн. (т.1,а.с.146-148), від 27.10.2011 року №315 на суму з ПДВ 46908,00 грн. (т.1,а.с.149-151), від 26.09.2011 року №389 на суму з ПДВ 111360,00 грн. (т.1,а.с.152-154), від 12.09.2011 року №237 на суму з ПДВ 93720,00 грн. (т.1,а.с.155-157), від 22.11.2011 року №209 на суму з ПДВ 110880,00 грн. (т.1,а.с.158-160), від 11.11.2011 року №131 на суму з ПДВ 75840,00 грн. (т.1,а.с.161-163), від 01.07.2011 року №80 на суму з ПДВ 115164,00 грн. (т.1,а.с.164-166), від 21.03.2011 року №375 на суму з ПДВ 38160,00 грн. (т.1,а.с.167-169), від 01.04.2011 року №21 на суму з ПДВ 55440,00 грн. (т.1,а.с.170-172), від 19.04.2011 року №342 на суму з ПДВ 65040,00 грн. (т.1,а.с.173-175), від 24.05.2011 року №418 на суму з ПДВ 68340,00 грн. (т.1,а.с.176-178), від 21.02.2011 року №507 на суму з ПДВ 21000,00 грн. (т.1,а.с.149-151), від 26.09.2011 року №389 на суму з ПДВ 111360,00 грн. (т.1,а.с.179-181), від 03.03.2011 року №112 на суму з ПДВ 85080,00 грн. (т.1,а.с.182-184), від 21.01.2011 року №403 на суму з ПДВ 47960,00 грн. (т.1,а.с.185-187), від 03.02.2011 року №208 на суму з ПДВ 68520,00 грн. (т.1,а.с.188-190).

Оплата за придбаний позивачем товар проводилася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: від 29.12.2011 року №1090 на суму з ПДВ 24240,00 грн., від 27.12.2011 року №1076 на суму з ПДВ 17880,00 грн., від 27.12.2011 року №1045 на суму з ПДВ 32040,00 грн., від 26.12.2011 року №1059 на суму з ПДВ 11000,00 грн., від 23.12.2011 року №1058 на суму з ПДВ 7000,00 грн., від 22.12.2011 року №1044 на суму з ПДВ 39000,00 грн., від 21.12.2011 року №1043 на суму з ПДВ 39720,00 грн., від 15.12.2011 року №1019 на суму з ПДВ 8760,00 грн., від 12.12.2011 року №1006 на суму з ПДВ 8904,00 грн., від 08.12.2011 року №1000 на суму з ПДВ 5496,00 грн., від 30.11.2011 року №978 на суму з ПДВ 5100,00 грн., від 30.11.2011 року №977 на суму з ПДВ 9000,00 грн., від 30.11.2011 року №976 на суму з ПДВ 16140,00 грн., від 24.11.2011 року №962 на суму з ПДВ 24630,00 грн., від 22.11.2011 року №946 на суму з ПДВ 56010,00 грн., від 18.11.2011 року №1090 на суму з ПДВ 38040,00 грн., від 18.11.2011 року №944 на суму з ПДВ 7200,00 грн., від 17.11.2011 року №934 на суму з ПДВ 18600,00 грн., від 11.11.2011 року №913 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 31.10.2011 року №876 на суму з ПДВ 28908,00 грн., від 27.10.2011 року №864 на суму з ПДВ 18000,00 грн., від 24.10.2011 року №845 на суму з ПДВ 6740,00 грн., від 17.10.2011 року №824 на суму з ПДВ 75100,00 грн., від 17.10.2011 року №824 на суму з ПДВ 75100,00 грн., від 12.10.2011 року №808 на суму з ПДВ 10080,00 грн., від 03.10.2011 року №777 на суму з ПДВ 10560,00 грн., від 28.09.2011 року №768 на суму з ПДВ 69960,00 грн., від 26.09.2011 року №758 на суму з ПДВ 41400,00 грн., від 21.09.2011 року №753 на суму з ПДВ 10560,00 грн., від 20.09.2011 року №742 на суму з ПДВ 22680,00 грн., від 16.09.2011 року №734 на суму з ПДВ 23040,00 грн., від 13.09.2011 року №724 на суму з ПДВ 20040,00 грн., від 12.09.2011 року №706 на суму з ПДВ 17400,00 грн., від 09.09.2011 року №698 на суму з ПДВ 33480,00 грн., від 08.09.2011 року №691 на суму з ПДВ 16080,00 грн., від 06.09.2011 року №682 на суму з ПДВ 29240,00 грн., від 05.09.2011 року №674 на суму з ПДВ 16320,00 грн., від 02.09.2011 року №663 на суму з ПДВ 10000,00 грн., від 23.08.2011 року №649 на суму з ПДВ 12888,00 грн., від 22.08.2011 року №647 на суму з ПДВ 10200,00 грн., від 16.08.2011 року №624 на суму з ПДВ 16440,00 грн., від 12.08.2011 року №603 на суму з ПДВ 21000,00 грн., від 11.08.2011 року №601 на суму з ПДВ 42000,00 грн., від 10.08.2011 року №599 на суму з ПДВ 27600,00 грн., від 08.08.2011 року №596 на суму з ПДВ 7500,00 грн., від 05.08.2011 року №594 на суму з ПДВ 12840,00 грн., від 05.08.2011 року №593 на суму з ПДВ 37560,00 грн., від 04.08.2011 року №585 на суму з ПДВ 49500,00 грн., від 01.08.2011 року №571 на суму з ПДВ 5160,00 грн., від 29.07.2011 року №570 на суму з ПДВ 9000,00 грн., від 27.07.2011 року №565 на суму з ПДВ 36900,00 грн., від 19.07.2011 року №531 на суму з ПДВ 31200,00 грн., від 14.07.2011 року №520 на суму з ПДВ 8700,00 грн., від 13.07.2011 року №509 на суму з ПДВ 20520,00 грн., від 12.07.2011 року №506 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 11.07.2011 року №493 на суму з ПДВ 30000,00 грн., від 11.07.2011 року №495 на суму з ПДВ 18240,00 грн., від 07.07.2011 року №484 на суму з ПДВ 5496,00 грн., від 06.07.2011 року №482 на суму з ПДВ 43020,00 грн., від 01.07.2011 року №472 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 01.07.2011 року №473 на суму з ПДВ 6408,00 грн., від 30.06.2011 року №469 на суму з ПДВ 24060,00 грн., від 29.06.2011 року №467 на суму з ПДВ 3900,00 грн., від 24.06.2011 року №461 на суму з ПДВ 21960,00 грн., від 22.06.2011 року №455 на суму з ПДВ 20160,00 грн., від 17.06.2011 року №445 на суму з ПДВ 16800,00 грн., від 15.06.2011 року №419 на суму з ПДВ 26040,00 грн., від 14.06.2011 року №414 на суму з ПДВ 6816,00 грн., від 08.06.2011 року №409 на суму з ПДВ 44280,00 грн., від 03.06.2011 року №403 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 31.05.2011 року №388 на суму з ПДВ 7320,00 грн., від 26.05.2011 року №372 на суму з ПДВ 30000,00 грн., від 26.05.2011 року №379 на суму з ПДВ 7020,00 грн., від 25.05.2011 року №356 на суму з ПДВ 24000,00 грн., від 18.05.2011 року №333 на суму з ПДВ 26100,00 грн., від 12.05.2011 року №331 на суму з ПДВ 5100,00 грн., від 11.05.2011 року №328 на суму з ПДВ 19680,00 грн., від 28.04.2011 року №302 на суму з ПДВ 11400,00 грн., від 20.04.2011 року №291 на суму з ПДВ 9840,00 грн., від 20.04.2011 року №296 на суму з ПДВ 16560,00 грн., від 19.04.2011 року №290 на суму з ПДВ 27240,00 грн., від 18.04.2011 року №263 на суму з ПДВ 6000,00 грн., від 13.04.2011 року №242 на суму з ПДВ 6120,00 грн., від 08.04.2011 року №234 на суму з ПДВ 15600,00 грн., від 07.04.2011 року №230 на суму з ПДВ 5160,00 грн., від 06.04.2011 року №227 на суму з ПДВ 5184,00 грн., від 01.04.2011 року №212 на суму з ПДВ 17376,00 грн., від 30.03.2011 року №209 на суму з ПДВ 10740,00 грн., від 29.03.2011 року №207 на суму з ПДВ 5400,00 грн., від 25.03.2011 року №198 на суму з ПДВ 5100,00 грн., від 24.03.2011 року №196 на суму з ПДВ 4920,00 грн., від 21.03.2011 року №193 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 17.03.2011 року №169 на суму з ПДВ 10488,00 грн., від 11.03.2011 року №158 на суму з ПДВ 19080,00 грн., від 09.03.2011 року №155 на суму з ПДВ 28128,00 грн., від 04.03.2011 року №145 на суму з ПДВ 16692,00 грн., від 03.03.2011 року №143 на суму з ПДВ 10692,00 грн., від 25.02.2011 року №130 на суму з ПДВ 5100,00 грн., від 23.02.2011 року №122 на суму з ПДВ 5900,00 грн., від 21.02.2011 року №113 на суму з ПДВ 10000,00 грн., від 17.02.2011 року №104 на суму з ПДВ 23640,00 грн., від 15.02.2011 року №96 на суму з ПДВ 10680,00 грн., від 10.02.2011 року №84 на суму з ПДВ 6780,00 грн., від 09.02.2011 року №83 на суму з ПДВ 4020,00 грн., від 04.02.2011 року №75 на суму з ПДВ 8760,00 грн., від 03.02.2011 року №66 на суму з ПДВ 14640,00 грн., від 28.01.2011 року №60 на суму з ПДВ 5960,00 грн., від 27.01.2011 року №54 на суму з ПДВ 12000,00 грн., від 21.01.2011 року №40 на суму з ПДВ 30000,00 грн., від 14.01.2011 року №26 на суму з ПДВ 30000,00 грн., від 13.01.2011 року №19 на суму з ПДВ 30000,00 грн., (т.2,а.с.45-155), виписки по особовому рахунку (т.6,а.с.219-т.7,а.с.192).

В подальшому придбаний товар був реалізований ЗАТ «Горлівський машинобудівник», ТОВ «Турбоатом», ТОВ «Першотравенський ремонтно - механічний завод», ЗАТ «НГМЗ-БУР», ТОВ «Укрнафко», ТОВ ВНЦ «Трубосталь», ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», ПАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн», ПАТ Дружківский машинобудівний завод», ЗАТ «НВК» Гірничі машини», ТОВ «Павлоградський завод технологічного устаткування», ВАТ «Автрамат», ДП завод Електроважмаш, ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина», ПАТ «Автомотозапчастина», про що свідчать договори №59/2 від 03.01.2008 року (т.2,а.с.200-204), від 27.10.2010 року №2 (т.2,а.с.245-248), від 25.08.2010 року №10-240-П (т.3.а.с.18-19), від 08.05.2007 року №59-07 (т.3,а.с.40-45), від 04.01.2011 року №42 (т.3.а.с.84), від 23.03.2011 року №63 (т.3.а.с.107-111), від 23.01..2009 року №15 (т.3,а.с.174-176), від 17.06.2010 року №05-4/463 (т.3, а.с.205-206), від 01.03.2006 року №90-06 (т.3.а.с.217-219), від 27.01.2011 року №29 (т.3.а.с.240), від 10.05.2011 року №513 (т.4.а.с.8-11), від 20.01.2010 року №10100031 (т.4.а.с.77), 16.08.2011 року №238-13/124 (т.4,а.с.115-116), від 19.04.2011 року №238-13/77-Т (т.4,а.с.117-118), від 11.01.2010 року №238-13/39-Т (т.4,а.с.119-120), від 04.01.2011 року №000005 (т.4.а.с.147), від 28.08.2011 року №38 (т.4.а.с.169-172).

Реальність укладання та виконання вказаних договорів підтверджується специфікаціями, податковими накладними (т.2,а.с.218-225, т.3,а.с.4-9, 23-27, 48-52, 85-91, 117-120, 184-190, 207-209, 226-229, 241-246, т.4,а.с.20-23, 82-90, 124-130, 148-153, 174-180), видатковими накладними (т.2,а.с.226-244, т.3.а.с.10-17, 28-39, 53-64, 92-106, 121-127, 191-204, 210-216, 230-239, 247-т.4,а.с.7, 24-31, 91-114, 131-146, 154-168, 181-193), рахунками-фактури (т.3.а.с.65-83, 128-173, т.4.а.с.32-76).

Крім того, представником позивача в підтвердження транспортування придбаного товару до матеріалів справи надано договір на перевезення від 03.01.2011 року № 03/01-2011, акт здачі- прийняття робіт (послуг) від 25.05.2012 року № 25/05-02, банківські виписки, товарно-транспортні накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ (т.1,а.с.194-197, 203-206, 222-225, 231-238, 242-245).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаним правочином шляхом перерахування грошових коштів.

Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів статусу платників ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "АО Хімпром". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "АО Хімпром" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ "Промспец Консалтінг", взаємопов'язаності позивача та ТОВ "Промспец Консалтінг", обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, колегія суддів зауважує на те, що дане твердження ґрунтується виключно на висновках актів перевірки ТОВ "Промспец Консалтінг", складених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Проте, необхідно зауважити на той факт, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтінг" мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки та в апеляційній скарзі, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а тому воно підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012р. по справі № 2а-6254/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.