Ухвала

від 04.04.2013 по справі к-26745/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К-26745/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010

у справі №2а-42/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арх-буд-інвест»

до Державної податкової інспекції у м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арх-буд-інвест» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Арх-буд-інвест») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Суми) про скасування висновків акту за № 2897/2312/34593207/40 від 14.04.2009 по п. 1 - про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2007 рік на суму 11504461,00 грн. та донарахування податку на прибуток у сумі 279862,00 грн., по п. 2 - про зменшення збитків за 2008 рік на загальну суму 1515557,00 грн., по п. 3 - про заниження валового доходу за 1 квартал 2007 року в сумі 800000,00 грн. та визнання нечинним податкове повідомлення-рішення за №0000532312/0/27448 від 27.04.2009 про збільшення податкового зобов'язання на суму 427740,00 грн., в тому числі за основним платежем по податку на прибуток - 279862,00 грн. та за штрафними санкціями - 147878,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010, позов задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення за №0000532312/0/27448 від 27.04.2009 в іншій частині провадження у справі закрито.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що ТОВ «Арх-буд-інвест» уклало договір купівлі-продажу цінних паперів №К-14/07/1 від 20.03.2007 з ПП «Перспектива 2000» через повіреного ТОВ «Сіті Брок». Згідно даного договору позивач придбав акції ВАТ «Укрпластформа» на загальну суму 799000,00 грн.

20.03.2007 ТОВ «Арх-буд-інвест» уклало договір купівлі-продажу цінних паперів №ТА 200307/02 з ТОВ «Інвест-Тайм», згідно якого, позивач реалізував придбані акції ВАТ «Укрпластформа» ТОВ «Інвест-Тайм» за ціною 800000,00 грн. Господарським судом Дніпропетровської області постановою від 02.11.2007 по справі №А8\436-07 визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Укрпластформа» з моменту його видачі, визнана недійсною реєстрація випуску акцій ВАТ «Укрпластформа» (ід/код 33806681) з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів. Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №6-з від 24.01.2008 зупинено обіг акцій ВАТ «Укрпластформа». Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №30-С-А від 01.04.2008 скасовано реєстрацію випуску акцій ВАТ «Укрпластформа», анульовано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Укрпластформа» №103/1/06 від 07.03.2006.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп. пп. 4.1.2, 4.1.3 та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. пп. 7.6.1, 7.6.2, 7.6.3, 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 N334/94-BP, що призвело до заниження суми податку на прибуток.

Стосовно відповідності договорів щодо купівлі-продажу цінних паперів, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при укладенні договорів купівлі-продажу акцій, сторони договорів були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, зміст договорів відповідав всім вимогам законодавства України, сторони узгодили всі обов'язкові умови договорів, волевиявлення сторін договорів було вільним та відповідало їх волі, договори вчинені у встановленій законом письмовій формі, спрямовані на реальне настання обумовлених ними наслідків, про що свідчить повне виконання сторонами своїх зобов'язань за договорами та настання передбачених договорами наслідків - перехід права власності на акції та перерахування грошових коштів.

Відповідно до ст. 177, ч. 1 ст. 178 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно ст. 47 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 N222 затверджений Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій.

Приписи п. п. 1.4, 1.5, 1.6 розділу II вказаного Порядку встановлюють, що реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій. Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Тобто, зазначені норми Порядку чітко встановлюють, що заборона здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено починається з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу.

При розгляді справи судами встановлено, що договори, за якими проводилися операції зі спірними цінними паперами були підписані до 20.03.2007, тобто до опублікування такої інформації. Отже, на момент продажу позивачем акцій, наведених в акті емітентів, акції знаходились у вільному обігу, жодних рішень судів, Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку або інших державних органів, які б обмежували, зупиняли або скасовували обіг акцій зазначених емітентів, не існувало.

Згідно з пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному ст. 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 цього Закону під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно були нараховані доходи від операцій з акціями в окремому податковому обліку операцій з цінними паперами, що підтверджує не допущення позивачем завищення від'ємного значення окремого податкового обліку операцій з цінними паперами, а відповідно, не допущення заниження валового доходу.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , згідно якого: «Не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів...», а саме підприємством до складу валових витрат з 01.01.2007 по 30.09.2008 віднесені витрати, пов'язані з будівництвом житлового будинку розташованого за адресою м. Суми, вул. Кірова, 154/2. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в цій частині, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з метою залучення грошових коштів інвесторів ТОВ «Арх-буд-інвест» провело випуск дисконтних іменних облігацій. Постійне свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 13.08.2007 №300/2/07. Згідно протоколу зборів учасників №3 від 30.03.2007, фінансові ресурси, залучені від реалізації облігацій серії А у кількості 4090909 шт. на загальну суму 44999999,00 грн., форма випуску - бездокументарна, будуть використанні на придбання цінних паперів. Джерелом погашення облігацій будуть виступати кошти емітента, отримані в результаті його фінансово-господарської діяльності. Дані дисконтні облігації були згідно договорів від 24.07.2007 №А-790/07, від 23.07.2007 №А-772/07 та від 26.07.2007 №819/07 реалізовані ТОВ «КУА «Пріоритет фінанс». Кошти від реалізації даних дисконтних облігацій були направлені на придбання інвестиційних сертифікатів. В подальшому дані облігації реалізуються фізичним або юридичним особам, що мають бажання придбати квартири в будинку, що будується позивачем згідно договору купівлі-продажу цінних паперів. Згодом укладається договір про набуття прав на приміщення, за яким забудовник (ТОВ «Арх-буд-інвест») зобов'язується передати покупцю у власність приміщення, що відповідає характеристикам, визначеним в цьому ж договорі, в обмін на пакет облігацій, які покупець придбає на умовах договору купівлі продажу цінних паперів, про який йшлося вище. Додатками до цього договору є план відповідного приміщення, акт вибору приміщення, договір міни приміщення на пакет облігацій.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N92, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Незавершеними капітальними інвестиціями в необоротні матеріальні активи визнаються капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

До основних засобів відносяться матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Таким чином, незавершені капітальні інвестиції не є об'єктами основних засобів, обліковуються в окремій групі, а також їх вартість не підлягає переоцінці та амортизації.

Таким чином, колегія суддів вважає, обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність визначення податкових зобов'язань позивачеві згідно пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , який визначає, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст. ст. 8 і 9 та пп. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7 цього Закону . Отже, неправомірним є висновок відповідача про завищення валових витрат на суму коштів, витрачених на будівництво зазначеного вище будинку.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова