Постанова

від 25.04.2013 по справі 816/1469/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

           ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2013 року м.    ПолтаваСправа № 816/1469/13-а Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді –    Шевякова І.С., при секретарі  –    Лебідь Т.М.,   розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної  податкової  інспекції  у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби    до Приватного підприємства  "Віза"    про стягнення коштів за податковим боргом, - В С Т А Н О В И В: 25 березня 2013 року  Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби    звернулась  до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства  "Віза"    про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 9 097,44 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за ПП "Віза"  рахується податковий борг з податку на додану вартість на суму 9 097,44 грн., який  виник в результаті проведення перевірок з питань порушення правил сплати суми податкового зобов'язання по податкових деклараціях, за наслідками яких  складені  Акти № №86/15-2/30044267 від 10.02.2012 року та №874/15-2/30044267 від 03.10.2012 року. На підставі вказаних  актів  прийняті  податкові  повідомлення-рішення №0001021502 від 15.02.2012 року на суму 358,64 грн. та №0010541502 від 05.11.2012 року на суму 358,64 грн. Крім того, борг в сумі 7 516,67 грн. виник  в результаті  несплати відповідачем   самостійно визначених сум з податку на додану вартість у податкових деклараціях. Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Полтаві винесено податкову вимогу №2035 від 02.11.2011 року на суму 3 956,93 грн.  та вручено відповідачу 09.11.2011 року, що підтверджується підписом посадової особи підприємства. Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкові  повідомлення-рішення та податкову  вимогу  не оскаржив, тому податковий борг в загальній  сум 9 097,44  грн., вважається узгодженим. Таким чином, оскільки відповідачем вимоги ДПІ у м. Полтаві  залишені без задоволення, позивач звернувся до суду з вимогою про сплату зазначеного податкового боргу. Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Надав клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча у справі наявні докази, що він належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, а ні заперечень проти позову, а ні   клопотання про відкладення чи розгляд справи без участі його уповноваженого представника  не надав. Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних в ній доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин. Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають  значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.           Відповідач, ПП "Віза" , зареєстроване  як юридична особа у встановленому законом порядку  виконавчим комітетом Полтавської міської ради  11.09.1998  року.  (а.с. 9)           Як платник податків відповідач знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Полтаві  з 24.09.1998 року . Згідно із даними ДПІ у м. Полтаві,  за відповідачем рахується податковий борг з ПДВ  в сумі 9 097,44  грн., який виник з наступних підстав. ДПІ у м. Полтаві проведено перевірки  ПП "Віза" з питань  порушення правил сплати суми податкового зобов'язання по податкових деклараціях, за наслідками яких складені  Акти № №86/15-2/30044267 від 10.02.2012 року та №874/15-2/30044267 від 03.10.2012 року. (а.с. 14,17)   На підставі вказаних  актів  прийняті  податкові  повідомлення-рішення №0001021502 від 15.02.2012 року на суму 358,64 грн. та №0010541502 від 05.11.2012 року на суму 358,64 грн. (а.с. 15, 18)           Вказані  податкові   повідомлення - рішення були направлені на адресу  відповідача, згідно даних ЄДР.           Крім того, ПП "Візою" до відповідача подано податкові декларації з ПДВ за 2011 рік, січень 2013 року, у яких відповідачем самостійно обраховано  суму грошового зобов'язання в розмірі 7 516,57 грн. (а.с. 19-36)                Станом на дату звернення позивача до суду заборгованість  з податку на додану вартість в сумі  9 097,44 грн. відповідачем  на сплачена. Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного. Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у        підпунктах    54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити  нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання   податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник  податків   розпочинає   процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Разом з тим, в порушення вказаних норм, відповідач свого обов'язку не виконав, суму  визначеного грошового зобов'язання  у встановлений  законом строк на сплатив. Крім того, у матеріалах справи відсутні будь - які докази щодо оскарження ПП "Віза вказаних  податкових  повідомлень - рішення в апеляційному чи адміністративному порядку.  Відтак,  вони   є нескасовані ,  чинні   та обов'язкові   до виконання.    З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що визначену суму грошового зобов'язання відповідач повинен був  перерахувати до бюджету у встановленому Податковим Кодексом порядку. Крім  того, відповідно  до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Станом на дату розгляду справи  вказані суми не погашені.    Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.     В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 59.5 ст. 59  Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.   Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою ПП "Віза"  податкового боргу,  ДПІ у м м. Полтаві  винесено податкову вимогу № 2035 від 02.11.2011 року на суму 3 956,93 грн.  та вручено відповідачу 09.11.2011 року, що підтверджується підписом посадової особи підприємства. Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржив, таким чином грошове зобов'язання в сумі 9 097,44 грн. вважається узгодженим,  набуло статусу податкового боргу та підлягає сплаті. Разом з тим, вказана сума грошового зобов'язання платником податків не сплачена, що підтверджується наявним  у матеріалах справи зворотнім боком облікової картки платника податків.              Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.           Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.           Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.           Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.           Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в загальній  сумі 9 097,44  грн. суду не надав. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,- П О С Т А Н О В И В: Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Віза" (ідентифікаційний код 30044267 ) на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 9 097,44 грн. ( дев'ять тисяч дев'яносто сім гривень сорок чотири копійки).                             Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Повний текст постанови виготовлено 29 квітня 2013 року.               Суддя                                                                                І.С. Шевяков