Ухвала

від 09.04.2013 по справі 825/55/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/55/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М., Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Петрика І.Й., Собківа Я.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Чернігові Чернігівської області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіашторм» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» ,-

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Сторакс» за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, про що складено Акт від 30.11.2012 року № 2563/22/30380520, копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 26-50).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР, а саме, заниження ним на 258 965 грн. суми податку на прибуток підприємства, в тому числі за 1 півріччя 2010 року - на суму 28 963 грн. та за 9 місяців 2010 року - на суму 230 002 грн., пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, а саме, заниження ним на 207 172 грн. суми податку на додану вартість, в тому числі за червень 2010 року - на 23 170 грн., за липень 2010 року - на 57 500 грн., за серпень 2010 року - на 4 783, 50 грн., за вересень 2010 року - на 78 667 грн.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення форми «Р» від 18 грудня 2012 року №0005582320 та №0005592320, копії яких наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 22, 23), та якими збільшено на 323 707 грн. суми грошового зобов'язання: з податку на прибуток приватних підприємств, в тому числі на 258 965 грн. за основним платежем і на 64 742 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та з податку на додану вартість на 258 965 грн., в тому числі на 207 172 грн. за основним платежем і на 51 793 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) відповідно.

Згідно із частиною п'ятою ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції, 01 червня 2010 між Позивачем та Приватним підприємством «Компанія «Сторакс» укладено Договір поставки товарів № 01/06/05, за яким Приватне підприємство «Компанія «Сторакс» за замовленням Позивача протягом червня-вересня 2010 року здійснювало поставку товарів, а саме комп'ютерної техніки та комплектуючих, а Позивач приймав такі товари і сплачував з відстрочкою платежу. За результатами поставки кожної окремої партії товару сторони оформляли видаткові та податкові накладні. Відвантаження товару здійснювалось в м. Києві зі складу постачальника з подальшою доставкою товару в м. Чернігів, в зв'язку з чим, оформлювались товарно-транспортні накладні.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності придбання у контрагента товару за зазначеним Договором надано первинні документи, а саме, видаткові накладні, подорожні листи, товарно-транспортні накладні та податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (том ІІ, а.с.1-89).

Крім того, на підтвердження факту наявності у Позивача умов зберігання придбаного у контрагента товару ним надано Договір оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді м. Чернігова № 569Н від 05.08.2005 року, укладений між Позивачем та Фондом комунального майна Чернігівської міської ради, копія якого наявна в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 103, 104), за умовами якого Фонд комунального майна Чернігівської міської ради передав, а Позивач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення, що розташоване в підвалі п'ятиповерхового житлового будинку.

Більш того, придбаний Позивачем товар в подальшому ним реалізовано ряду контрагентів, що підтверджується Договорами та видатковими накладними, копії яких також наявні в матеріалах справи (том ІІ - а.с.154-250, том ІІІ - а.с.1-250, том ІV - а.с.1-121).

Як зазначено Відповідачем в Акті, під час аналізу податкової звітності контрагента Позивача будь-яка інформація про складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, яке необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства відсутня.

Колегія суддів не погоджується з посиланням Відповідача в Акті на нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та контрагентом, тому, як вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, Відповідачем не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій або судових рішень про визнання Договорів недійсними, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361 ). Крім того, Позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та/або їх посадовими особами.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження товарності господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договору спрямовано на реальне настання правових наслідків, він відповідає економічному змісту та чинному законодавству, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем правомірно включено 207 172 грн. до податкового кредиту з податку на додану вартість та визначено суму податку на прибуток, тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Чернігівської області залишити без задоволення , а Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.