Рішення

від 24.04.2013 по справі 922/1147/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р.Справа № 922/1147/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю БІ СІ Тауерс", м. Харків про стягнення 21083,43грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, особисто, ОСОБА_3 за довіреністю від 24.04.2013 року,

відповідача - Зенкін С.В. за довіреністю №17 від 01.02.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю БІ СІ Тауерс", м. Харків про стягнення 21083,43 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення з боку відповідача умов Договору підряду №88 від 10.08.2010 року, в частині повного та своєчасного внесення оплати за виконані підрядні роботи (п.п. 1.2, 2.4. Договору), з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 18720,00 грн., пені в розмірі 1362,81 грн. та 3% річних в розмірі 1000,62 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2013 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 15.04.2013 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року було розгляд справи відкладено на 24.04.2013 року о 11:00.

Представник позивача та позивач в призначене судове засідання з'явились, вимоги ухвали суду у повному обсязі не виконав, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять суд їх задовольнити у повному обсязі, проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечують з підстав викладених у запереченнях на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№ 14061). Надали пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду у повному обсязі не виконав, просить суд задовольнити надане клопотання про зупинення провадження у справі № 922/1147/13 та зупинити провадження у справі до закінчення процедури припинення і встановлення правонаступника.

Суд, розглянувши клопотання відповідача (вх.№ 13679) про зупинення провадження у справі № 922/1147/13, відповідно до якого відповідач просить суд провадження у справі зупинити , у зв'язку з процесом реорганізації (приєднання) ТОВ "Ю БІ СІ Тауерс", м. Харків, до закінчення процедури припинення і встановлення правонаступника, відмовляє в його задоволенні, оскільки зазначене клопотання суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам сторін.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

10 серпня 2010 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю Бі Сі Тауерс» (відповідачем) було укладене договір підряду №88 (Договір).

Відповідно п.1.1. Договору, підрядник (позивач) зобов'язався виконати по завданню замовника (відповідача) наступні роботи: демонтаж металообробного устаткування, перевезення демонтованого устаткування до замовника, монтаж устаткування на майданчику замовника.

Відповідно до п.1.2. Договору, замовник (відповідач) зобов'язався прийняти результат роботи та оплатити їх, у відповідності до умов договору.

Відповідно до п.2.1. Договору, за виконані роботи, вказані п.п. 1.1 договору, замовник сплачує Підрядчикові 600,00 грн. за кожну тонну перевезеного і встановленого устаткування. За послуги автокрана і автомобіля, призначені для перевезення устаткування. Замовник сплачує 300,00 грн. за кожну годину роботи обох., у випадках, якщо фактичні витрати Підрядчика виявилися більше тих, які враховувалися при визначенні ціни роботи, остаточний розрахунок за виконані роботи виробляється за цінами, визначених в доповненнях, які будуть невід'ємною частиною договору.

З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2011 року між сторонами у справі була укладена Додаткова угода №1 до Договору №88 від 10.08.2010 року, відповідно до якої зазначено, що замовник доручає підрядникові виконати розвантаження, такелаж, розставляння згідно планування, розбирання упаковки, установку по рівню устаткування за адресою Леонова, 1, м. Деркачі, Харківська обл., згідно з переліком устаткування, наданого «Замовником». (п.1. Додаткової угоди)

28.05.2011 року між сторонами у справі була укладена Додаткова угода №2 до Договору №88 від 10.08.2010 року, відповідно до якої замовник доручає підрядникові виконати переміщення устаткування, та пов'язані з цим вантажно - розвантажувальні роботи за адресою Железнодорожна, 31 С, м. Деркачі, Харківська обл., згідно з переліком устаткування, наданого замовником.

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно вимог Договору та додаткових угод виконав роботи на загальну суму 60880,00 грн., проте, сплачено відповідачем в супереч умовам договору та діючому законодавству, частково, а саме за виконані роботи сплачено - 42160,00 грн., таким чином не сплаченою залишається сума заборгованості в розмірі 18720,00 грн.

Факт виконання відповідачем робіт, визначених договором підтверджується матеріалами справи, а саме: актом приймання-передачі підрядних робіт (надання послуг) №1 від 27 травня 2011р. на суму 1260,00 грн.; актом приймання-передачі підрядних робіт (надання послуг) №2 від 01 червня 2011р. на суму 16920,00 грн.; актом приймання-передачі підрядних робіт (надання послуг) №3 від 01 червня 2011р. на суму 540,00 грн. Крім того, сума заборгованості в розмірі 18720,00 грн., також підтверджується складеним та підписаним між сторонами Актом звірки взаємних розрахунків між сторонами, який скріплений печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін. (а.с. 22)

Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та в строк, встановлений для його виконання.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч. 1 ст. 838 ЦК України). Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої , сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частиною першою статті 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належними чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт за договором будівельного підряду проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з вимогою про необхідність проведення грошових розрахунків за виконані роботи (претензії № 12-10/12 від 12.10.2012 року), однак, заборгованість відповідача перед позивачем сплачена не була.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги не спростовані відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 18720,00 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1000,62 грн., пеню в розмірі 1362,81 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем 3% річних в розмірі 1000,62 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П.3.2. Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати робіт з вини Замовника, він оплачує пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування пені в розмірі 1362,81 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким, чином, судовий збір в розмірі 1720,50 грн. покладається у повному обсязі на відповідача, а також враховуючи те, що позивачем при зверненні з позовом до суду не було доплачено судовий збір, тому судовий збір в розмірі 111,00 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю БІ СІ Тауерс", м. Харків (61157, м.Харків, вул. Селянська, буд. 110, ЄДРПОУ 35702638) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 18720,00 грн., 3% річних в розмірі 1000,62 грн., пеню в розмірі 1362,81 грн., судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова у Харківській області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в розмірі 111,00 грн.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/1147/13